Вы здесь

Управління конкурентоспроможністю технічних систем транспортного машинобудування.

Автор: 
Плахотнік Олена Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003658
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

2.1 Формування показників якості й конкурентоспроможності
технічних систем
У нових умовах господарювання підприємства галузі повинні чітко орієнтуватися в складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий, технічний, економічний потенціал і стратегію подальшого розвитку. Важливу роль при цьому відіграє економічний аналіз на стадії підготовки управлінських рішень, які повинні базуватися на точних економічних розрахунках, глибокому й всебічному економічному аналізі.
Як було зазначено раніше, вплив технічних систем на економіку галузі і її підприємств прямий й багатоаспектний. Для аналізу економічних показників діяльності й оцінки ефективності технічних систем в економічній літературі й практиці роботи підприємств і галузі в цілому використовується цілий ряд показників.
Однак при їхньому глибокому розгляді, з метою використання для економічної оцінки результатів функціонування технічних систем їхнього числа, а головне сутності, виявляється недостатньо.
Ознобін М. М. і Павлов О. С. сформували наступні групи показників для комплексного планування науково-технічного прогресу: прогресивність діючого обладнання; технічна озброєність праці; ступінь використання засобів праці й виробничої площі [68]. На жаль, у практиці роботи підприємств і галузі в цілому вони не мають широкого застосування. Однією з причин недостатнього використання цих показників є розгляд їхніх кількісних характеристик переважно в статиці й відсутність конкретних рекомендацій з їхніх граничних й оптимальних параметрів.
У роботах Барнгольца С. Б., Тації Г. М. для аналізу використовуються показники, що характеризують стан й якість технічних систем (аналіз рівня техніки й технології виробництва, коефіцієнт технологічної оснащеності, фондоозброєність, енергооснащеність, фондовіддача й т.д.). Це розширює можливості аналітичного забезпечення [6]. Розглянуті показники не використовуються авторами як показники планування підвищення якості технічних систем і не знаходять місце в системі управління їх якістю. Немає рекомендацій з їхнього оптимального розвитку, не формується оперативна й статистична звітність по провідних параметрах системи.
У роботах Івахненка В. М. розглядається частина показників, що характеризують технічну систему, які враховуються в процесі пошуку резервів зниження собівартості. Однак подальша тактика поліпшення показників і необхідні заходи для розвитку цього впливу не формуються [35].
Ученими Бакановим М. І. і Шереметом А. Д. запропонована методика аналізу основних показників виробничо-фінансової діяльності й техніко-організаційного рівня виробництва, їхніх зв'язків з факторами, які дозволяють установити тенденції використання засобів і предметів праці [5].
Савицька Г. В. пропонує використовувати такі показники для аналізу, як ефективність використання основних фондів, обладнання й виробничої потужності, технічного рівня розвитку підприємств. Метою аналізу є пояснення існуючих результатів господарської діяльності за рахунок технічних факторів виробництва. Однак не розглядаються фактори, що впливають на підвищення рівня системних властивостей об'єкта й формуючі показники його конкурентоспроможності. Не аналізуються цілі й задачі технічних систем з погляду відповідності ринковим вимогам господарювання [100].
Курганська Н. І., Ганштак В. І., Розенберг М. А., Степанюк А. Л., Грещак М. Г., Паламарчук О. С., Шеремет А. Д для оцінки технічного рівня виробництва використовують основні напрямки підвищення його техніко-організаційного рівня: техніку, технологію, організацію виробництва й управління [83, с.35]. Однак, у запропонованій методиці не проглядається єдність у визначенні напрямків підвищення техніко-організаційного рівня виробництва і його показників.
Серед існуючих показників, що характеризують технічні системи, нечітко виділені їх системоутворюючі критеріальні оцінки, які забезпечують "збирання" результатів всіх процесів, що протікають у них. Відсутні загальноприйняті показники загального економічного результату й оцінки економічної ефективності витрат на функціонування технічних систем, не оцінюється їх якість і конкурентоспроможність у ринковій економіці.
Відсутність економічної оцінки технічних систем, на наш погляд, не дозволяє обґрунтовано встановити їх ринкові економічні пріоритети розвитку. Основним недоліком у системі розглянутих методичних рекомендацій з аналізу технічних систем є те, що вони спрямовані на досягнення локальних цілей цього об'єкта, а склад показників не містить у собі науково-обґрунтованих критеріїв оцінки. Це не дозволяє одержати цільне уявлення про ролі технічних систем у ринкових умовах господарювання й стає необхідним визначення системи показників, аналіз яких дозволяє в будь-який момент часу дати всебічну їхню оцінку як конкурентоспроможного елемента виробництва.
Основна увага при аналізі технічних систем повинна приділятися організаційному й обслуговуючому управлінському процесам, якість яких забезпечує їхнє формування, підтримку й розвиток. Цьому може сприяти використання ринкових методів аналізу й обліку в управлінні системами, а саме: SWOT, GAP, Portfolio, ABC й XYZ, ABB, ARP аналіз, система BSC, методики оцінки інвестиційних проектів підприємства [57].
Тому в ринкових умовах господарювання склад аналізованих показників технічних систем галузі повинен бути істотно розширений. При цьому потрібно враховувати, що кожний відомий показник працює для визначення конкретних виробничих ситуацій. Наша мета - розглянути технічну систему з погляду її відповідності ринковим умовам господарювання. Склад показників аналізу й оцінки повинен бути доповнений саме цими показниками.
Необхідно використати показники конкурентоспроможності і якості технічних систем в цілому та структурні показники, що характеризують їх ефективність. Усе вище сказане дозволило розробити систему показників і ха