Вы здесь

Психолого-правовые основы формирования личности будущих работников ОВД в процессе профессиональной подготовки

Автор: 
Сергиенко Надія Павлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003707
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У цьому розділі розглядаються особливості навчання в вузах системи МВС і обґрунтовуються принципи відбору досліджуваних осіб за соціально-психологічними, віковими та службовими критеріями.
Приведені також дані про методи отримання первісної інформації, засобах її аналізу та вторинної обробки, а також про доцільність використовування саме цих методів дослідження.

2.1 Особливості навчання у вузах системи МВС

Вищі навчальні заклади, які готують фахівців для роботи в правоохоронних органах, стоять перед проблемою серйозного покращання підготовки молодих спеціалістів, про що свідчать і це вимагають нормативні документи МВС України: Накази МВС України від 5.04.2002 року №334, від 30.11.2002 року №1279 та інші. Це зв'язано з інтенсивними соціально-психологічними та економічними змінами в Україні, стрімким зростанням злочинності, появою зовсім нових видів злочинів, підвищенням рівня безробіття - все це вимагає адекватних змін в системі підготовки молодих кадрів для органів внутрішніх справ.
Зв'язано це також і з маючим місце відчисленням курсантів з вузів, особливо з перших курсів в гострий, критичний період їх адаптації до умов проживання і навчання. Їх часто звільняють за невідповідністю, порушення нормативно-правових вимог, систематичне зловживання спиртних напоїв, хуліганство, крадіжках, академічні заборгованості. Ці факти свідчать про недостатню продуманість в виборі професії, деструкційній уяві про її зміст, про відсутність стійких мотиваційних компонентів і дійсного інтересу до вибраної професії. В їх ієрархії мотивів, мотивація навчання, засвоєння підвалин професії не займає ведучого, домінуючого місця.
Слід зазначити також, що підготовка спеціалістів у вузах системи МВС має свої специфічні складнощі. Ще в 90-і роки минулого сторіччя вийшла достатня кількість робіт в яких вказувались факти дезадаптації курсантів. Так, до особливостей навчання у вузах закритого типу можна віднести: підлеглість курсантів суворому розпорядку, виконанню безлічі інструкцій, наказів, вказівок, які часто здійснюються в авторитарному стилі керівництва. Тут існує інститут начальників, курсових офіцерів, командирів підрозділів. Відрив курсантів від звичайних домашніх умов, наявність особливостей спілкування з начальницьким складом, нові взаємовідносини з колегами, незвичність умов для сну, відпочинку, навчання та виконання службових обов'язків. Як правило, більшість з цих факторів, для новачків являються стресогенними і викликають психоемоційні напруження, які можуть перейти в психічні розлади.
Коли учбово-службова діяльність курсантів протікає в умовах емоційного стресу особливе значення в її успішності має зв'язок з особливостями особистості, так як їх реакції та поведінка при емоційному напруженні визначаються саме особистісними характеристиками. Саме тому в основу вирішення проблеми та мети нашого дослідження покладено визначення впливу на особистість курсантів перелічених стресогенних чинників та можливість ослаблення їх дії для повноцінного формування особистості і оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців для органів внутрішніх справ.

2.2 Соціально-психологічна характеристика контингенту досліджуваних осіб

Всі етапи досліджування виконані на базі Національного університету внутрішніх справ. Для організації та виконання деяких етапів дослідження була сформована група експертів в яку входили представники деканатів (начальник і його замісник) двох факультетів: соціально-психологічного та економічної безпеки. В цю ж групу входили курсові офіцери (9 осіб) і командири груп (4 особи), а також викладачі, які читають основні курси: всього 17 чоловік.
В виконанні дослідження, в ролі консультантів приймали участь 3 лікаря медичної служби університету і 2 співробітника його психологічного підрозділу.
Для перших серій експерименту - вивчення адаптивності, емоційної та потребово-мотиваційної сфер, було відібрано 171 курсант, віком від 17 до 22 років, обох статей, які навчались на 1 і 5 курсах соціально-психологічного факультету. З цих осіб було сформовано 2 групи: перша група це курсанти першого курсу в кількості 90 чоловік; друга група складалася з курсантів п'ятого курсу в кількості 81 особи. Обидві групи ділилися на три підгрупи, які за оцінкою експертів (з врахуванням успішності в навчанні, виконанні службових вимог і доручень, в поводженні в побуті, взаємовідносин з товаришами і начальством і т. інше) відповідали низькому, середньому та високому рівню успішності в учбово-службовій діяльності. Таким чином, група першокурсників складалась з підгрупи з низькою успішністю (30 чоловік), з середньою - (40 чоловік) і з високою - (20 чоловік). Відповідно група курсантів п'ятого курсу складалась з підгрупи з низькою успішністю (25 чоловік), з середньою - (38 чоловік) і з високою - (18 чоловік).
Для дослідження впливу нормативно-правової регламентації на психіку курсантів було сформовано дві групи курсантів обох статей, які навчаються на першому і п'ятому курсах і мають вік від 17 до 22 років. Перша група експериментальна, в яку входили курсанти, які нехтували виконанням нормативно-правових вимог, мали нарікання і стягнення начальників, які постійно порушували статутні вимоги. Друга група - контрольна: до неї увійшли курсанти, яких характеризували, як сумлінно виконуючих всі нормативно-правові розпорядження, накази та інструкції. Обидві групи вміщували 30 осіб, тобто разом досліджувалось 60 курсантів.
Встановлення взаємозв'язку між успішністю в навчанні, виконанні юридичних вимог та громадською активністю здійснювалось нами за участю курсантів першого і п'ятого курсів в кількості 166 чоловік. Групою експертів за десятибальною системою з врахуванням 55 ознак їх ділили за рівнями успішності в навчанні, виконанні правових вимог та громадській активності.
При цьому всі курсанти були розділені