Вы здесь

Особливості формування західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи в залежності від генотипових і паратипових факторів

Автор: 
Ящук Тетяна Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003777
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальні дослідження виконували в агропромислових підприємствах ПАП "Україна", ПАП "Нива" Підволочиського району, племгосподарстві "Шманьківчики" Чортківського району Тернопільської області.
Матеріалом послужили результати науково-господарського досліду, проведеного на тваринах західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи різної умовної кровності за голштином (50-87,5 відсотків у ПАП "Нива" і племгосподарстві "Шманьківчики" та 75-93,75% у ПАП "Україна"), починаючи від народження до завершення першої лактації, а також дані первинного зоотехнічного обліку їх матерів, опрацьовані методом ретроспективного аналізу (884 гол.).
Формування та прояв основних господарськи корисних ознак у стадах вивчали через визначення дії генотипових (батьківський та материнський вплив) та паратипових факторів згідно схеми досліджень (рис. 2.1.). Материнський вплив - через порівняння абсолютних показників молочної продуктивності, екстер'єрно-конституційних ознак, відтворної здатності у матерів і дочок; батьківський - методом "дочки-ровесниці", а також проведенням кореляційного та дисперсійного аналізів.
Паратиповими факторами слугували: рівень годівлі - у ПАП "Україна" - 64 ц к.од. на голову в рік, у п/г "Шманьківчики" - 56 ц к.од., ПАП "Нива" - 46 ц к.од.; утримання та використання тварин - у ПАП "Нива" і п/г "Шманьківчики" в зимовий період - стійлове, у літній - стійлово-табірне, доїння - трьохразове у переносні відра; у ПАП "Україна" - стійлове, доїння трьохразове в молокопровід. Тип годівлі в господарствах - cилосно-сінажно-концентратний. Годівля телят - на рівні одержання середньодобових приростів 700-800 г (додатки А-Д).
У ході науково-господарського експерименту при народженні було взято на обстеження телят різних генотипів (з наявних у господарстві). У ПАП "Україна" - 1/4ЧРх3/4Г (88 гол.), 1/8ЧРх7/8Г (135 гол.), 1/16ЧРх15/16Г (77 гол.); у ПАП "Нива" -

Рис. 2.1 Схема досліджень

1/2ЧРх1/2Г (39 гол.), 1/4ЧРх3/4Г (37 гол.), 1/8ЧРх7/8Г (7 гол.); у п/г "Шманьківчики" - 1/2ЧР х1/2Г (21 гол.); 1/4ЧРх3/4Г (19 гол.); 1/8ЧРх7/8Г (19 гол.) - загальне поголів'я - 442 голови. (рис. 2.2).
Рис.2.2.
Живу масу визначали у телят при народженні, у віці 6 міс., телиць 12 міс., 18 міс., на 3-му місяці лактації первісток, шляхом індивідуального щомісячного зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період дослідження вираховували за формулою (2.1.)
D=Wt - W0, (2.1.)
де Wt і W0 - кінцева і початкова жива маса, кг.
Абсолютний середньодобовий приріст (D) визначали за формулою 2.2.
(2.2)
де Wt і W0 - кінцева і початкова жива маса, кг;
t2 і t1 - вік в кінці і на початку періоду, днів.
Для детального вивчення екстер'єрних показників у тварин брали по 9 промірів тулуба: висота в холці, висота в крижах, коса довжина тулуба, глибина грудей, ширина грудей (мірною палкою); ширина в маклаках, ширина в сідничних горбах (мірним циркулем); обхват грудей, обхват п'ястка (мірною стрічкою). Для порівняння екстер'єру тварин обчислювали індекси будови тіла (відношення одного проміру до іншого, виражене у відсотках) - (442 гол.) за формулами 2.3 - 2.10 [57, 98, 195].

Індекси будови тіла:
Довгоногості=висота в холці-глибина грудей 100%
висота в холці(2.3)Розтягнутості=коса довжина тулуба 100%
висота в холці(2.4)
Тазогрудний=ширина грудей за лопатками 100%
ширина в маклаках(2.5)Грудний=ширина грудей 100%
глибина грудей(2.6)Костистості=обхват п'ястка 100%
висота в холці(2.7)
Збитості=обхват грудей 100%
коса довжина тулуба(2.8)Масивності=обхват грудей 100%
висота в холці(2.9)Перерослості=висота в крижах 100%
висота в холці(2.10) У ході дозрівання телиць фіксували прояв їх відтворної здатності - вік першого осіменіння, індекс осіменіння. У первісток оцінювали тривалість лактації (число дійних днів), вік першого отелення, сервіс-період (число днів від отелення до наступного плідного осіменіння), міжотельний період (число днів між отеленнями), коефіцієнт відтворної здатності як відношення кількості днів у році до тривалості міжотельного періоду - 442 гол. (формула 2.11.) [19].
, (2.11)
де МОП - міжотельний період.
На 2-3 місяці лактації проводили комплексну оцінку тварин за показниками: жива маса, проміри статей тіла з визначенням індексів будови, морфологічних (за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією [120]), функціональних особливостей вим'я (тривалість доїння - час, витрачений на весь період доїння; інтенсивність молоковіддачі, індекс вим'я) - (442 гол.) [35,120,138].
Для визначення середньої інтенсивності молоковіддачі весь надій за контрольну добу ділили на час, витрачений на все доїння. Одночасність видоювання встановлювали за різницею часу закінчення виділення молока з передніх і задніх часток. При цьому використовували двохтактний доїльний апарат для роздільного доїння типу ДАЧ - 1М [105].
Вим'я вимірювали за 1-1,5 години до доїння. Величину вим'я та дійок у первісток визначали взяттям промірів: обхвату, довжини, ширини вим'я (мірним циркулем), глибини передніх чвертей, довжини передніх і задніх дійок, відстані від дна вим'я до підлоги (мірною стрічкою), діаметру передніх і задніх дійок (штангенциркулем). Візуально визначали прикріплення вим'я до тіла, консистенцію (пальпацією), форму вим'я, розвиненість чвертей вим'я. При оцінці вим'я враховували, що залозисте вим'я після видоювання сильно спадає, у жирового вим'я об'єм після доїння майже не зменшується. Спадання вим'я оцінювали за різницею проміру обхвату вим'я біля основи до і після доїння. Індекс вим'я визначали, виходячи з відсотку надою з передніх часток.
Продуктивність первісток оцінювали шляхом проведення контрольних доїнь (один раз в декаду) за повну лактацію (305 днів). При незакінченій лактації надій перерахову