Вы здесь

Характеристика селекційно-господарських ознак корів голштинської породи зарубіжної селекції

Автор: 
Литвиненко Тамара Валентинівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003909
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

У даній роботі ставилось за мету вивчити адаптаційні можливості завезеної з-за кордону чистопородної голштинської худоби, а також одержаного і вирощеного потомства в умовах Лісостепу України.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вивчити продуктивні й відтворні якості корів як реакцію їхнього організму на нові природні і господарські умови перебування та експлуатації.
Як матеріал для досліджень послугувала чистопородна голштинська худоба, завезена зі Сполучених Штатів Америки, Канади, Німеччини і Нідерландів у господарство Головного селекційного центру України (ГСЦ) (м. Переяслав-Хмельницький, Київська область), а також молодняк і корови, одержані від завезеної худоби й вирощені у господарстві ГСЦ (рис. 2.1).
У дослідженнях було використано 133 голови потомків у віці від народ-ження до 18-ти місяців та 1368 корів. Із них по першій лактації 625 корів, по другий 419, по третій 196, по четвертій 85, по п'ятій 34 і по шостій 9 корів.
Телят до 21-27-денного віку вирощували в індивідуальних будиночках, а потім у телятниках. Корів утримували в стандартних типових 4-рядних корівниках, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, механізованим видаленням гною, доїльною установкою "ВОUМАТЕАК" з молокопроводом, кормовим столом, на який корми подаються кормороздавачем "Сатурн". Годували і доїли корів три рази на день.
Усі матеріали роботи є даними первинного зоотехнічного, племінного і бухгалтерського обліку господарства ГСЦ. Також у роботі використані матеріали хімічного складу молока та його сиропридатності, виконані автором роботи самостійно.
У період вирощування молодняку враховували живу масу новонароджених та у віці 3, 6, 9, 12, 15 і 18 місяців. Крім цього, враховували живу масу при першому заплідненні й отеленні.

Рис. 2.1. Схема досліджень

У дослідженнях вивчали зміни живої маси корів. Екстер'єр оцінювали за промірами і індексами будови тіла. При цьому враховували: висоту в холці; глибину грудей; ширину грудей; ширину в маклаках; косу довжину тулуба; обхват грудей; обхват п'ястка.
Визначали такі індекси: довгоногості, розтягнутості, тазо-грудний, грудний, костистості, компактності.
Продуктивні якості корів вивчали по різних генотипах і лактаціях:
молочна продуктивність корів за 305 днів лактації;
коригована молочна продуктивність за 305 днів лактації;
коефіцієнт молочності - продукування молока на 100 кг живої маси;
вміст (%) і кількість (кг) жиру в річному надої та в розрахунку на 100 кг живої маси.
Показники якості молока визначали за комплексом технологічних вимог для виготовлення твердих сирів. Зразки молока добирали від корів чотирьох основних генотипів голштинської породи американської, канадської і німецької селекцій та від корів Головного селекційного центру України.
Проби молока добирали і готували до проведення аналізів в двох повторностях від трьох корів з кожної селекційної групи, відповідно до вимог [72, 94, 127].
Визначали такі основні фізико-хімічні показники складу і властивостей молока:
щільність - за допомогою ареометра типу АМТ (ДСТ-3625-84);
кислотність: титрована - титрометричним методом, активна - за допомогою йономіра (ДСТ-3624-92);
термостійкість - по алкогольній пробі (ДСТ-25228-82);
сичужно-бродильна проба - за допомогою сичугового ферменту (ДСТ-25228-82);
кальцій - комплексометричесним титруванням (ДСТ-9225-84);
білок - методом Кьєльдаля (ДСТ -25179-90);
цукор - за методом Бертрана (ДСТ-3628-84);
суха речовина і вода - висушуванням при температурі 102-105 ?С (ДСТ-3626-84);
жир - за допомогою жироміра "Мілкотестер" датського виробництва.
Відтворні здатності корів є чинником, від якого значною мірою залежить молочна продуктивність корів. Основними показниками, за якими визначали відтворну здатність корів, є:
тільність - період від запліднення до отелення;
сервіс-період - період від отелення до наступного запліднення;
сухостійний період - період від запуску до отелення;
міжотільний період - період від отелення до наступного отелення;
показник відтворної здатності.
Тривалість наведених періодів визначали за даними первинного зоотехнічного обліку.
Для аналізу застосовуваних у господарстві раціонів годівлі корів використовувалися матеріали первинного зоотехнічного і бухгалтерського обліку витрачених кормів, а поживність останніх визначалася за даними довідкової літератури [34, 129, 209].
При аналізі раціонів враховували і визначали:
суху речовину, перетравний протеїн, клітковину, цукор, крохмаль, жир, загальну (енергетичну) поживність (кормові одиниці), рівень годівлі корів, мінеральний і вітамінний склад, цукрово-протеїнове відношення.
Для вивчення характеристики ліній корів стада досліджували такі показники:
тривалість використання корів різних ліній - за часом (у лактаціях) перебування корів у стаді;
загальний розвиток корів різних ліній - за живою масою та її приростам;
молочну продуктивність - за кількістю молока, одержаного за лактацію (305 днів), вмістом (%) і кількістю (кг) жиру в молоці та кількістю молока і жиру (кг) з розрахунку на 100 кг живої маси.;
відтворні якості корів різних ліній - за показниками тривалості тільності, сервіс-періоду, сухостійного періоду, міжотельного періоду та показником відтворної здатності.
Біометричну обробку одержаних даних здійснювали на ПЕОМ з використанням програми "Statistica" для Windows, а також з використанням програм Вінничука та Плохінського [70, 204].
2.1. Характеристика годівлі корів
Організація раціональної годівлі молочної худоби ґрунтується на знанні потреб тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах, необхідних для підтримання життєвих функцій організму, приросту живої маси, синтезу молока, збереження в нормі відтворних функцій та здоров'я. Ефективність використання поживних речовин і нормальна життєдіяльність організму визначают