Вы здесь

Моделювання пилового навантаження на органи дихання зварника для оцінки ризику професійної захворюваності

Автор: 
Полукаров Юрій Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003932
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ забезпечення захисту ЗВАРНИКІВ
2.1. Встановлення взаємозв’язку чинників, що зумовлюють умови праці зварників
Характерною рисою зварювальних робіт є мала відстань джерела шкідливих речовин
від робочого місця зварника. В першу чергу, це стосується ручного дугового
зварювання, а також напівавтоматичного, при яких безпосередньо зона дихання
зварника знаходиться на відстані декількох десятків сантиметрів. Ці обставини
обумовлюють вкрай незадовільні умови праці, що відповідним чином відображується
на здоров’ї працюючих. Так, за даними [6, 23] середній стаж праці зварників
перед виходом на пенсію за інвалідністю складає у зайнятих ручним дуговим
зварюванням 21,0 ± 1,1 року, у працюючих з напівавтоматами – 14,6 ± 0,9 року.
На рівень професійних захворювань (ПЗ) впливає велика кількість чинників.
Результати аналізу і систематизації цих чинників, виконані автором даної
роботи, наведені на рис. 2.1. При цьому, зварювальне виробництво було
розглянуто як складна система “людина – зварювальний процес – виробниче
середовище”, де людині відведена провідна роль при аналізі даного виробництва в
цілому.
Застосований принцип системного підходу до виникнення професійних захворювань у
зварників дозволив врахувати всі основні чинники, які тим чи іншим шляхом
призводять до появи цих захворювань. До числа таких чинників слід віднести:
технологічні, організаційні, санітарно-технічні, медико-соціальні,
санітарно-гігієнічні, соціально-економічні та людські чинники.
Стан організму людини є найбільш об’єктивним критерієм оцінки стану умов праці,
оскільки порушення оптимального режиму праці системи “людина - зварювальний
процес – виробниче середовище” проявляється через порушення функцій організму
та погіршення стану здоров’я людини більш наглядним чином ніж для інших ланок
цієї системи. При цьому виконується одна з головних вимог на сучасному етапі
розвитку зварювального виробництва, яка розглядає здоров’я та безпечні умови
праці зварників ключовою умовою їх професійної діяльності.
Численними дослідженнями показано, що на склад та кількість зварювального
аерозолю, яка утворюється при дуговому зварюванні і потрапляє до оточуючого
виробничого середовища, суттєво впливають наступні технологічні чинники: спосіб
зварювання (ручне дугове, напівавтоматичне, автоматичне), режими зварювання
(напруга зварювальної дуги та її потужність, величина та вид зварювального
струму), вид зварювального обладнання, параметри та склад зварювальних
матеріалів (діаметр та хімічний склад електродів, тип захисного покриття
електродів, хімічний склад основного металу, дроту, захисного газу, флюсу
тощо). Хоча вдосконалення зварювального обладнання і технологічних процесів
зварювання є однією з найважливіших технічних задач, тим не менш проблема
зниження професійної захворюваності зварників лише за рахунок зменшення впливу
технологічних чинників не може бути вирішена. Вплив цих чинників доцільно
враховувати, перш за все, під час розробки нових видів зварювального
обладнання, зварювальних матеріалів і режимів зварювання.
Важливу роль у проблемі, що розглядається, відіграють організаційні чинники, до
числа яких належать: інтенсивність процесу зварювання, яка виражається у
вигляді продуктивності та змінного завдання; встановлення раціонального режиму
праці та відпочинку зварника; гігієнічна атестація робочого місця; сертифікація
зварювальних технологій, обладнання і матеріалів; нормативно-правове
забезпечення складових системи “людина – зварювальний процес – виробниче
середовище”. Значення цих чинників випливає з самих їх назв і не вимагає
додаткових пояснень.
Для характеристики виробничого середовища використовуються санітарно-гігієнічні
чинники, тобто чинники, що враховують стан середовища зварювальної ділянки:
параметри мікроклімату в зоні робочого місця (температура, відносна вологість
та швидкість руху повітря), склад та рівні утворення твердої і газоподібної
складової зварювального аерозолю.
При цьому задача екологічного вдосконалення виробничого середовища може бути
вирішена з урахуванням таких санітарно-технічних чинників, як застосування
загальнообмінної та (або) місцевої вентиляції, локалізації зварювального факела
(за рахунок конструкції пальників), використання систем газоочищення для
зменшення вмісту зварювального аерозолю у робочій зоні та для зменшення
навантаження на виробниче середовище, застосування пристроїв контролю
параметрів виробничого середовища та засобів індивідуального захисту людини, і,
передусім, засобів індивідуального захисту органів дихання.
На профзахворюваність зварників впливають медико-соціальні чинники: здійснення
профвідбору, проведення медичних оглядів (з метою раннього діагностування) та
лікувальної профілактики.
Особливе місце в структурі системи, що розглядається, займають людські чинники:
вік та стаж роботи, анатомічні і психофізіологічні чинники (фізичне
навантаження, робоча поза, нервово-психічне навантаження, емоційний стан,
монотонність праці та ін.). Вік та стаж праці зварника є основними параметрами,
за допомогою яких встановлюється його профзахворювання. До числа анатомічних
чинників найчастіше відносять спадковість та схильність зварника до професійних
захворювань окремих його органів. Психофізіологічна дія чинників на зварника
проявляється у вигляді фізичних, нервово-психічних та нервово-емоційних
навантажень. В результаті вище згаданих перевантажень у зварника розвивається
порушення серцево-судинної, центральної нервової системи, опорно-рухового
апарата тощо.
Оскільки у даній системі “людина – зварювальний процес – ви