Вы здесь

Біологічні основи оптимізації виробництва вірусних препаратів для захисту лісу від комах-хвоєгризів

Автор: 
Давиденко Катерина Влеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004339
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Згідно з метою та задачами досліджень, програма наших робіт включала три основні напрямки. За першим розробляли методику отримання личинок комах-хвоєгризів у строки, що передують їх знаходженню в природі, тобто - методику реактивації діапаузи. Зазначені дослідження є необхідними для тестування окремих партій вірусних препаратів на личинках сприйнятливих видів комах та пасування штамів вірусів із метою запобігання втрат ними вірулентності.
За другим напрямком, для підтримки високого рівня патогенності ентомопатогенних вірусів шляхом пасування на личинках комах-хвоєгризів із високою життєздатністю і для забезпечення максимального виходу вірусного біоматеріалу необхідно було розробити методику утримання останніх у лабораторії, у тому числі, визначити оптимальні умови температурного режиму, освітлення, щільності утримання, підготовки корму.
За третім напрямком, методика досліджень передбачала виявити перелік комах-хвоєгризів, стосовно яких є доцільним виробляти препарати для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів, а також - визначити оптимальні умови (вік личинок при зараженні. концентрацію вірусної суспензії, тривалість живлення зараженим кормом, температуру утримання) одержання біоматеріалу для виробництва відповідних вірусних препаратів.
З 1996 року ми брали безпосередню участь у лабораторних і польових дослідженнях вірусів ядерного поліедрозу рудого та звичайного соснових пильщиків на ДСЛО "Укрлісозахист", у розробці регламентів виробництва препаратів Вірін-Діпріон і Вірін-ЗСП, а також - у виділенні та тестуванні вірусів із інших видів комах-шкідників лісу (вірус ядерного поліедрозу соснової совки, вірус гранульозу соснового шовкопряду).

2.1. Об'єкти досліджень

Дослідження проводили на чотирьох представниках, два з яких належать до ряду Hymenoptera та два до Lepidoptera. Перетинчастокрилі були представлені рудим (Neodiprion sertifer Geoffr.) і звичайним (Diprion pini L.) сосновими пильщиками (Diprionidae). Лускокрилі були представлені сосновим шовкопрядом Dendrolimus pini L. (Lasiocampidae) та сосновою совкою Panolis flammea L. (Noctuidae).
Зазначені види комах-хвоєгризів були вибрані для досліджень тому, що вони є поширеними шкідниками сосни, і для них характерні спалахи масового розмноження. Так, середня багаторічна площа осередків масового розмноження звичайного соснового пильщика в Україні становить 21734 га, рудого соснового пильщика - 14394 га, соснового шовкопряда - 7144 га, соснової совки - 2136 га, що становить, відповідно, 9,7; 6,4; 3,2 і 1 га на кожні 1000 га соснових лісів [124]. У зв'язку з цим, розробка ефективних і безпечних заходів захисту лісу від цих комах є актуальною.
Вибрані для досліджень види комах є представниками різних груп за типом сезонного розвитку: рудий сосновий пильщик зимує на стадії яйця, звичайний сосновий пильщик - у коконі (на стадії еонімфи та пронімфи), сосновий шовкопряд - на стадії гусениці, соснова совка - на стадії лялечки [125]. Тому одержання личинок зазначених видів комах-хвоєгризів у строки, що передують природним, для виробництва вірусного матеріалу та його тестування вимагає різних методичних підходів, які й планувалося дослідити.
Третьою причиною вибору саме цих видів комах для досліджень було те, що для них відомі ентомопатогенні віруси як із літературних джерел [24, 26, 27 43, 44, 113, 154, 246], так і за багаторічними спостереженнями спеціалістів ДСЛО "Укрлісозахист" [30, 160], у тому числі - за нашими дослідженнями.
2.1.1. Рудий сосновий пильщик. Масові розмноження рудого соснового пильщика відмічено у 20 областях України. Найбільші середні багаторічні площі осередків масового розмноження цього виду зареєстровано у Херсонській (8506 га, або 50% від усієї площі осередків в Україні), Харківській (1956 га), Полтавській (1198 га) областях [124].
Сезонний розвиток рудого соснового пильщика включає чотири періоди: весняний (закінчення розвитку ембріонів у яйці), період живлення (від вилуплення личинок до завивання коконів), період розвитку у коконі (до вильоту імаго) та осінньо-зимовий (початок розвитку ембріонів у яйці) [128].
Вилуплення личинок рудого соснового пильщика відбувається одночасно із цвітінням сосни звичайної, сходом чохлика з її травневих пагонів, цвітінням горобини [1, 95, 128, 164]. У коконі рудий сосновий пильщик проходить стадії еонімфи, пронімфи та лялечки. Імаго вилітають у вересні-жовтні, причому дати вильоту відрізняються у різних регіонах та у різні роки [128].
У дослідах (1998-2004 рр.) використовували яйцекладки, личинок і кокони рудого соснового пильщика з осередків масового розмноження, розташованих у Харківській, Полтавській та Херсонській областях.
2.1.2. Звичайний сосновий пильщик. Максимальна площа осередків масового розмноження звичайного соснового пильщика спостерігалася у Херсонській області (понад 30000 га), у Харківській - становила 16430 га, у Луганській - 10453 га [124].
На території України звичайний сосновий пильщик має здебільшого два покоління на рік, при чому личинки першого - живляться на хвої минулого року, а другої - на хвої поточного. Наприкінці періоду живлення личинки завивають кокони, у яких послідовно розвиваються еонімфа, пронімфа і лялечка. На стадії еонімфи часто спостерігається діапауза, що триває від декількох місяців до декількох років [1, 210].
Імаго звичайного соснового пильщика першого покоління вилітають у квітні, живлення личинок відбувається у червні. З коконів, що утворилися, вилітають імаго, які дають початок другому поколінню. Живлення личинок другого покоління відбувається з кінця липня до вересня (приблизно до дати стійкого переходу температури повітря через 15?С униз). Після закінчення живлення личинки спускаються у підстилку, завивають кокони, які зимують. Якщо вони не впадають у діапаузу, то у квітні наступного року з них вилітають імаго [211]. На півдні України (у Херсонській області) іноді з'являються личинки