Вы здесь

Удосконалення оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток

Автор: 
Головецький Ігор Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004363
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
В теперішній час, коли вдосконалюється технологія пасічникування, нарощуються
темпи виведення і розповсюдження маток, важливо знати якість вихідного
матеріалу для розмноження та відповідність реалізованих бджолиних маток,
пакетів і сімей, вимогам чистопородності й конкурентно­здатності. Дотримання
цих та інших умов ускладнилось наявністю на пасіках помісних бджіл невідомих
поколінь, які досить поширились серед україн­ської породи через неконтрольоване
спаровування маток з трутнями [51].
Для виконання досліджень з обраної теми нами було використано українських бджіл
хмельницької популяції. Піддослідні бджолині сім’ї є частиною створюваного
кафедрою бджільництва ім. В.А. Нестерводського НАУ породного типу
“Хмельницький” української породи.
Дослідження проводили впродовж 1999-2003 років за схемою, наведе­ною на рис.
2.1. Основною базою науково-виробничих дослідів було при­ватно-орендне
підприємство “Прибузькі медобори” Летичівського району Хмельницької області, що
атестоване як племінний бджолорозплідник. Окремі питання нами вивчались на
бджолиних сім’ях (хмельницького походження) Голосіївської навчально-дослідної
пасіки Національного аграрного університету і плембджолозаводу КСП
“Старосинявське” Хмельницької області.
Лабораторні дослідження чистопородності сімей за екстер’єрними промірами бджіл
(по 25 особин з кожної) та біометричну обробку отриманих результатів проводили
на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного аграрного
університету.
Для визначення належності особин сім’ї до тієї чи іншої породи за їх зовнішніми
ознаками, в наших дослідженнях використано морфометричний метод оцінки якісного
складу материнських сімей за даними таких промірів у бджіл: довжина хоботка,
кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення, форма краю воскового дзеркальця
п’ятого стерніта [54]. Більшість цих ознак
стосовно поширених в Україні порід бджіл характеризуються контрастними
показниками зі своїми межами. Тому відмінності екстер’єру за названими
промірами є придатними у визначенні чистопородних сімей, використо­вуваних для
одержання високоякісних маток.
Проміри екзоскелету та фізіологічні показники бджіл нами використані не тільки
тому, що вони характеризують належність сімей до визначеної поро­ди, але й для
забезпечення виведення маток високої якості від материнських сімей, жіночі
особини яких характеризуються тісною кореляцією біоморфоло­гічних ознак з
продуктивними якостями бджолиних сімей. Кореляція дозволяє в певній мірі
заздалегідь прогнозувати продуктивність матки і тим самим прискорити виявлення
бджолиних сімей для перевірки за якістю потомства.
Відбирання матеріалу для дослідження і визначення біоморфологічних показників
проводили відповідно методичних вказівок [102]. Для цього у серпні, після
закінчення головного медозбору, з сімей, що підлягають оцінці, на стільниках з
запечатаним розплодом відбирали по 50-60 молодих бджіл, що тільки вийшли з
комірок. Проби з відповідними бирками поміщали в скляні банки, консервували
етиловим спиртом (70%) для зберігання їх до моменту препарування.
Для досліджень бджіл за ознаками екстер’єру у лабораторії проводили
препарування відповідних частин екзоскелету. Від кожної з 25 бджіл препарували
праве переднє крило, хоботок і п’ятий стерніт черевця. Відпрепаровані частини
складали паралельно на зволожене гліцерином предметне скло і накривали тонким
покривним скельцем. З приготовленого таким чином препарату знімали такі
відповідні показники.
Кубітальний індекс визначали шляхом ділення промірів довжини великої жилки «а»
на меншу жилку «б» третьої кубітальної комірки (рис.2.2) і виражали в
абсолютних одиницях. Даний показник майже не піддається сезонним змінам, слабо
корелює з іншими екстер’єрними ознаками.
Дискоїдальне зміщення (рис. 2.3), як ознака породи запропонована Г. Гьотце
[195]. Шкалу з поділками окуляр-мікрометра вирівнювали з гори–
Рисунок 2.2, 2.3
зонтальною лінією радіальної комірки. Перпендикулярну мірній шкалі лінію
наводили на точку перетину найдовшої жилки радіальної комірки. Якщо вертикальна
лінія перетинає точку Е, це свідчить про нейтральне (нульове) дискоїдальне
зміщення. Якщо вона виявляється «всередині» дискоїдальної комірки (ліворуч від
точки Е) – дискоїдальне зміщення позитивне (+); «за межами» комірки (праворуч
від точки Е) – негативне (-). За результатами вимірювання встановлювали
відсоток позитивних, нейтральних або негативних випадків дискоїдального
зміщення.
Препарування хоботків проводили так саме, складаючи їх паралельно один одному
на предметному склі, змоченому гліцерином. Довжиною хоботка є сума складання
трьох вказаних на рис. 2.4 промірів: основа підборіддя (submentum), підборіддя
(mentum) і язичок (ligula) [172]. Ця ознака необхідна не тільки при визначенні
породної належності бджіл. Вона також має самостійне господарське, біологічне і
селекційне значення, адже бджоли з довшим хоботком здатні діставати нектар із
квіток при глибокому його заляганні.
Із альтернативних ознак вивчали форму заднього краю воскового дзеркальця
п’ятого стерніту. Від черевця стерніт відчленовували на предметних скельцях,
захищаючи покривними. Під час вимірювання враховували кількість бджіл з
випуклою і прямою лінією заднього краю дзеркальця, а потім їх обчислювали у
відсотках (рис. 2.5). При цьому число досліджуваних бджіл однієї сім’ї
забезпечує достатню точність досліду на рівні Р>0,95 [14].
Мікрометричні дослідження бджіл вивчали користуючись методикою В.В. Алпатова
[6]. Вимірювання частин екзоскелету здійснювали під бінокулярним мікроскопом
МБС-10 за допомогою лінійки окуляр-мікром