Вы здесь

Особливості екології капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) та методи обмеження її шкідливості в Лісостепу та Степу України

Автор: 
Веріжнікова Ія Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004469
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в типових умовах Лісостепу та Степу в 2001-2003 роках. В Лісостепу: в ПСП "Мартусівка", на приватних ділянках населення селища Мартусівка Бориспільського району, Київської області, а також села Петрушки та урочища Китаївське, Києво-Святошинського району в зоні м. Києва. В Степу (2001-2002 рр.) - на зрошуваних полях фермерського господарства ТОВ "Каламбет та сини" та на приватних ділянках в селах Удачне та Кирпичне в Мелітопольському районі, Запорізької області.
Методики проведення досліджень за темою дисертаційної роботи загальноприйняті [15; 24; 25; 26; 36; 38; 66; 70; 78; 120; 125; 126; 153; 161; 166; 170; 187; 196; 234], а також частково доповнені, або розроблені нами самостійно. Методологічно робота складалася з: лабораторних та польових досліджень з метою вивчення біоекологічних особливостей, шкідливості, динаміки чисельності, методів моніторингу капустянки звичайної, ефективності окремих прийомів технологій захисту овочевих культур; спостережень - вивчення особливостей перебігу онтогенезу шкідника [36], встановлення поширення капустянки, структури популяції, характеру побудови ґрунтових нір, пошкодження рослин; статистичних методів обробки даних - встановлення вірогідності отриманих результатів лабораторних та польових досліджень на основі кореляційного, дисперсійного та регресійного аналізу [38; 139].
Розповсюдження, топографія стаціального розподілення та чисельність (а отже і шкідливість) капустянки звичайної в тому, чи іншому ступені, визначаються не тільки загальними кліматичними чинниками (зокрема показниками середніх місячних та річних опадів та стан вологості ґрунту), але і особливостями погодних умов окремого місяця, або сезону.
Метеорологічні умови вегетаційних сезонів 2001-2003 років (табл. 2.1.- 2.3.) проаналізовані нами згідно офіційних даних Гідрометеорологічної служби України [2-5].
Таблиця 2.1
Характеристика метеорологічних факторів Лісостепу за 2001-2003 рр.
(Бориспільський р-н, Київської обл.)
Основні показникиМісяці та декадитравеньчервеньлипеньсерпень123123123123Температура повітря, оС
а) середня багаторічна
б) 2001 року
в) 2002 року
ґ) 2003 року
13,5
15,7
15,8
17,4
15,5
13,9
15,6
19,4
16,1
13,1
17,2
21,3
17,7
14,7
15,3
19,1
17,7
17,9
19,318,2
19,0
18,0
20,8
16,6
18,7
23,0
23,1
20,3
19,6
24,9
25,520,6
19,4
25,3
22,8
23,0
19,8
22,0
9,0
20
18,7
21,8
19,8
18,5
17,0
18,2
18,9
19,4Опади, мм
а) середні багаторічні
б) 2001 року
в) 2002 року
ґ) 2003 року
140
13
15
24
15
20
12
137
22
70
120
23
47
27
39
35
10
35
19
21
20
15
23
17
18
16
22
18
22
114
37
20
35
2Вологість повітря, %
а) середня багаторічна
б) 2001 року
в) 2002 року
ґ) 2003 року
65
62
64
50
65
65
61
58
65
60
67
55
69
81
80
48
69
76
67
56
69
77
66
70
72
70
60
73
72
70
59
72
72
66
63
62
71
65
70
68
71
60
72
71
71
70
64
61
За даними Гідрометеорологічної служби України та власними спостереженнями, у 2001 році в Лісостепу (табл. 2.1) середньодобова температура навесні та в червні місяці була нижчою за середньорічні показники і відзначалась значною кількістю опадів, що певним чином впливало на розвиток капустянки. Періодичні зливи суттєво впливали на рухову та трофічну активність капустянки та на характер розташування принад при їх випробуваннях. Інтенсивні водні потоки іноді змивали принаду, що потребувало її повторного внесення. Похолодання тривало до початку 2-ї декади червня. Далі з цього періоду впродовж липня - серпня спостерігалось різке підвищення температури, яке часто переходило в спеку, що суттєво активізувало шкідника та підвищило його шкідливість.
В 2002 році середньодобова температура навесні та в червні місяці була дещо вищою за середню багаторічну і відзначалась значною кількістю опадів, що активізувало весняне живлення та розвиток капустянки. Далі в липні спостерігалася сильна спека з повною відсутністю опадів - ГТК - 0,2 (табл. 2.2). Це стало причиною міграції особин капустянки в глибокі шари ґрунту (до 1 м) і унеможливило моніторинг фітофага. Слід сказати, що в цей період шкода від його діяльності на дослідних ділянках не спостерігалася.
Таблиця 2.2
Показники ГТК сезонів досліджень
РікЗапорізька обл.Київська обл.травеньчервеньлипеньсерпеньтравеньчервеньлипеньсерпень20011,60,5001,31,10,71,020020,10,70,20,91,62,31,31,420030,40,62,00,10,80,51,01,2Середній багаторічний (норма)0,770,650,760,471,361,361,361,36
За даними Мелітопольського районного відділення Гідрометеорологічної служби України (табл. 2.3) у 2001 році в регіоні досліджень середньодобова температура навесні була нижчою за середньорічні показники і відзначалась значною кількістю опадів, що гальмувало розвиток капустянки. Похолодання тривало до початку 2-ї декади червня. Далі з цього періоду, впродовж липня - серпня, спостерігалось різке підвищення температури, яке часто переходило в спеку, що суттєво активізувало шкідника та підвищило його шкідливість.
Таблиця 2.3
Характеристика метеорологічних факторів Степу
(Мелітопольський р-н, Запорізька обл.)
Основні
показникиМісяці та декадитравеньчервеньлипеньсерпень123123123123Температура повітря, оС
а) середня багаторічна
б) 2001 року в) 2002 року
14
15,8
15,8
15
13,1
16,7
15
13,1
18,7
18
15,9
17,2
21
19,6
21,4
20
18,3
24,9
22
23,6
27,8
24
26,5
26,3
25
28,4
25,6
24
23,9
23,7
24
24,2
22,7
20
19,7
21,7Опади, мм
а) середні багаторічні
б) 2001 року в) 2002 року
12
1