Вы здесь

Особистісно-ситуаційна детермінація агресивної поведінки людини.

Автор: 
Третьяков Сергій Павлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004570
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ЗАСОБИ ЕМПІРИЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна процедура та методи дослідження

У визначенні загальної організації емпіричного дослідження та виборі методів ми стикнулися з низкою проблем, які вимагали додаткового уточнення. Очевидно, що у даному випадку не уявляється можливим застосовувати методи дослідження, за яких досліджувані можуть заподіяти один одному шкоду. Дослідник, що вивчає вияви агресії, не може бути застрахований від агресивних випадів у свою адресу. Наявність подібного роду ризику не можна виключати за всієї їх небажаності. Складним є вивчення найбільш небезпечних видів агресії, тим більше їх експериментальне моделювання. Частіше експериментальна робота будується тільки з відносно безпечними видами агресії. У процесі організації дослідження виникають дилеми як морального, так і технічного характеру, які між собою переплітаються. Крім того, той факт, що агресивна поведінка за своїми виявами може бути різноманітною, все це робить завдання дослідників з виявлення методичних засобів діагностики і корекції досить складним. Тому у багатьох випадках застосовуються порівняно "безпечні" методи дослідження, такі, які опитування і спостереження, дослідники використовують методи і прийоми, які дозволяють вивчати агресію, уникаючи вірогідність заподіяння реальної шкоди [36, с. 55].
Так, зокрема, Р.Берон і Д.Річардсон у своїй праці пропонують використовувати експериментальні та неекспериментальні (неманіпулятивні) методи вивчення агресивної поведінки за допомогою опитування (архівні дослідження, вербальна інформація - анкети, особистісні опитувальники; оцінювання іншими); проективні методи, методи спостереження за агресивною поведінкою (природні та лабораторні) [36]. При вивченні агресивної поведінки використовуються також і різноманітні методи дослідження особистості [130]. Відповідно до сформульованого нами підходу, дослідження такого складного феномена, яким є агресивна поведінка, має носити комплексний характер, відтак і підлягати аналізу за допомогою широкого арсеналу методичних засобів.
У нашому дослідженні перевага віддавалася психодіагностичним методам дослідження. Зокрема, використовувалися лише ті методи, які є об'єктивними, надійними, валідними, пройшли ревалідизацію і рестандартизацію [31, 32, 35, 43, 42, 44, 45, 62, 91, 92, 109, 122, 123, 149, 150]. Нами враховувалася також можливість застосування вимірювального апарату, що відповідає існуючим вимогам до кількісної і якісної інтерпретації отриманих результатів.
У даному дослідженні ми вважали доцільним доповнити особистісно-ситуаційний підхід теорією провідних тенденцій Л.Н.Собчик [149, 180]. Як відомо, в основу цієї теорії покладено положення С.Л.Рубінштейна [137, 167, 168] про роль вроджених індивідуальних властивостей, як умов, через які переломлюється соціальний досвід, про внутрішню зумовленість індивідуальної вибірковості по відношенню до зовнішньої детермінації. Згідно вказаної теорії, особистість розглядається як єдність біологічних і соціальних чинників, а стійкі особистісні властивості, що визначають типологічну належність індивіда, - як структуру провідних тенденцій [9, с.122-123].
Обґрунтування засобів емпіричного дослідження спиралося на такі принципи:
- методики повинні надійно виявляти агресивну складову (агресивні компоненти) у структурі особистості досліджуваного;
- вони повинні давати надійну інформацію про особистість досліджуваного загалом, а також про особливості структурування певних комплексів властивостей професійно важливого характеру, зокрема:
- повинні давати об'єктивну інформацію про міру контролю над агресією, способи її редукції, розрядки або сублімації;
- повинні давати можливість порівнювати одержані дані.
Процедура діагностики включала сім методик. Серед них: методика дослідження прихованої мотиваційної агресії, проективна методика для передбачення відкритої агресивної поведінки, проективні і вербальні методики дослідження особистості. У цілому програма дослідження передбачала отримання таких показників агресивної поведінки
Декларативний (Супер-ЕГО) - Опитувальник "Басса-Дарки"
Суб'єктивних переживань (ЕГО) - 16 PF (А), Акцент 2-90, КУ
Неусвідомлюваний (ІД) - Тест "Рука", МПВ Л.Сонді, МКВ М.Люшера
Вказані вище методики можна також розділити на дві групи: перша - це методики, які безпосередньо спрямовані на виявлення поведінкових виявів агресії (опитувальник "Басса-Дарки", Тест "Рука", КУ, МПВ Л.Сонді), друга - методики, які виявляють особистісні та функціональні чинники (Акцент 2-90, 16 PF (А),, МКВ М.Люшера).
Декларативний рівень. Для дослідження і вірогіднісного прогнозування можливого прояву відкритої мотиваційної агресії було використано опитувальник "Басса-Дарки".
Неусвідомлюваний рівень. Враховуючи специфіку досліджуваного явища, для діагностики були використані проективні методики: методика дослідження особистості Л.Сонді, методика, призначена для передбачення відкритої агресивної поведінки - тест "випробування по руці" (Hand Test) Е.Вагнера, і як проективний метод, спрямований на опосередковане вивчення особистості, використовувався тест вибору кольору М.Люшера.
Тест Л.Сонді належить до глибинно психологічних прийомів. На думку Л.Сонді, у глибині психіки міститься вісім основних потреб, які і складають механізм регуляції поведінки. Генонотропізм або вибори, що пояснюються родовим несвідомим, можна спостерігати в різних життєвих сферах при виборі: чоловіка/дружини, друзів, професії і занять у вільний час, хвороби, способу смерті [146].
Для дослідження відкритої агресивної поведінки була використана методика Е.Вагнера "Випробування по руці" (Тест "Рука"), яка опублікована Е.Вагнером, Б.Брайкліном і З.Піотровським у 1962 році [35]. Цей метод передбачає використання 10 карт, на яких подано зображення руки, що є проективним середовищем. На всіх картах, за виключенням останньої, подані зображення руки. Десята карта вільна. Карти демонструються в певній