Вы здесь

Гуманістичні засади впровадження інформаційних освітніх технологій (соціально-філософський аспект)

Автор: 
Зуєва Валентина Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U004841
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ
СПРЯМОВАНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1. Необхідність посилення гуманістичної спрямованості
впровадження інформаційних освітніх технологій
у суспільстві, що розвивається

Нині у високорозвинених суспільствах, які переживають етап інформатизації, відбувається глобальна концентрація інтелектуальної індустрії. Такі суспільства усе більше перетворюються на монополістів, у руках яких зосереджуються основні інтелектуальні ресурси світу. Вони також виявляються головним виробником домінантних інформаційних технологій, а відтак й основних культурних, цивілізаційних, соціально-гуманітарних цінностей. Водночас має місце глобальний, ще незнаний в історії, розподіл людства з притаманною йому постійною міграцією кращих інтелектуальних сил і талантів з малорозвинених країн до високорозвинених.
У 70-80-і роки ХХ століття в зв'язку з переходом до новітніх технологій світове господарство зазнало значних структурних зрушень у виробничих відносинах. Це призвели до того, що виник принципово новий тип соціальних відносин - інформаційні відносини, які нині зумовлюють розгортання нового типу суспільства - інформаційного. З'явилася нова парадигма виробничого процесу, визначальною рисою якого є не лише інформація, а й інформаційні ресурси. З огляду на це темпи науково-технічного та техніко-економічного розвитку України в умовах тих змін, які відбуваються в суспільстві, повністю залежать від способів використання цього різновиду ресурсів. Фундаментом їх виробництва і використання є інтелектуально-духовний потенціал країни, який врешті-решт виявляється тим головним чинником, що вже сьогодні значною мірою визначає рівень та динаміку розвитку держави.
Інформаційні ресурси виробляється в інформаційній сфері суспільства, до якої належать, крім іншого, й наука, освіта, система управління, зв'язку, інформаційні мережі тощо. Вже зараз інформаційна сфера розвинених країн поглинає більше 60% трудових ресурсів. У США в цю сферу залучено близько 80% всіх працюючих, приблизно 20% залучено в традиційні промислові галузі менш як 3% - у сільське господарство. Така сама картина спостерігається і в найбільш розвинених країнах Західної Європи, де в інформаційній сфері працює 70-75% фахівців45. Відтак інформаційна сфера стає одним з вирішальних чинників у подальшому русі на шляху інтелектуалізації суспільного виробництва.
Такий стан речей кардинально змінює і соціальну структуру суспільства. За Е. Тоффлером, створюється нова соціальна структура, базисом якої є не відношення форм власності, а інтелектуальна кваліфікація, запрацьованість в інтелектуальну технологію. Він називає цей прошарок населення когнітаріатом і передрікає йому роль структурного детермінатора у майбутньому46. Існує навіть так звана концепція датакратії, згідно з якою функції соціального управління у політиці, економіці, суспільному житті повинні в майбутньому перейти до висококваліфікованих фахівців інформаційної сфери. "Цивілізація Третьої Хвилі, в цьому значенні, є якраз практопічним майбутнім. У ньому ми бачимо цивілізацію, яка допускає індивідуальну відмінність і допускає (а не пригнічує) расову, реґіональну, релігійну та субкультурну відмінність, цивілізацію, побудовану значною мірою навколо домівки, цивілізацію, яка не замерзла у стані амбри, а пульсує новаторством, проте спроможна й забезпечити анклави відносної стабільності для тих, хто її потребує чи бажає, цивілізацію, якій більше не треба марнувати свої кращі сили на маркетизацію, цивілізацію, здатну протегувати мистецтво, цивілізацію, яка стоїть перед безпрецендентними історичними можливостями вибору - за приклад можна взяти генетику й еволюцію - і спроможна винайти нові етичні або моральні стандарти, щоб дати раду таким складним проблемам, і нарешті, цивілізацію, яка принаймні потенційно є демократичною й гуманною, краще врівноважена з біосферою й більше не залежить небезпечно від експлуататорських дотацій, одержуваних від решти світу. Щоб побудувати це, треба важко працювати, але нічого неможливого в цьому нема"47.
Відтак світ крок за кроком просувається в напрямі до створення інформаційного суспільства, в якому нові системи виробництва потребують також і якісно нового рівня технологій. Узасадничена на інформації модель суспільства потребує кардинального переосмислення розгортання технологічних аспектів у всіх сферах його життєдіяльності. Серед іншого необхідне осягнення й соціальної детермінації гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що розвивається. Мало того, успіх становлення в Україні інформаційного суспільства залежить від зміни поколінь, приходу нової формації професіоналів високого рівня з яскраво вираженою гуманітарною й інформативною складовою. Таких професіоналів можна формувати вже сьогодні, почавши навчати інформатики й поводження з інформаційними потоками нинішніх школярів. Однак не даючи нинішнім школярам можливості опанувати сучасні інформаційні технології, освітня система навіч прирікає їх на невдачі й поразки в їхній майбутній професійній діяльності, незважаючи на те, що становлення і розвиток інформаційного суспільства диктує необхідність активного використання інформаційних потоків.
Отже, нагальною потребою розвитку сучасного суспільства є формування нової інформаційної культури. З огляду на це вперше в історії людства проголошено гасло технологічної рівності як "цифрової рівності". Нині високорозвинені країни піклуються про збереження світової стабільності, про ринки збуту своєї продукції, і не тільки комп'ютерів, про ринки робочої сили, які можна залучати у власну економіку. Йдеться про становлення економіки, узасадниченої на розвитку не товарів, ресурсів, матеріалів, а ідей, знань. Така економіка стала можливою після того, як були винайдені цифрові засоби зв'язку.
Водночас перехід до нової економіки як економіки, яка ґрунтується на знаннях, породжує проблему інформаційної, або "цифрової" нерівності. "Виникнення ін