Вы здесь

Активізація інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу.

Автор: 
Черемисова Тетяна Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U004851
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.1) можуть бути пов'язані із значним ризиком. Тому вибір оптимального варіанту забезпечення інноваційної діяльності в промисловості повинен здійснюватися не лише на основі критеріїв ефективності, а й з урахуванням рівня ризику.
Інноваційна діяльність має високий ступінь невизначеності (ризику). Дуже важко передбачати, яке нововведення буде мати успіх на ринку, а яке не буде користуватися попитом. Тому інноваційним підприємствам у першу чергу варто ретельно аналізувати інноваційні проекти для того, щоб уникнути можливих помилок на самій ранній стадії - стадії добору проектів.
Оскільки лізингодавець не в змозі постійно відбирати лише обтяжені незначним ризиком інноваційні проекти (в нашій дійсності такі проекти практично відсутні), виникає необхідність компенсації ризику. Вирішенням цієї проблеми є розрахунок так званої "премії за ризик", котра являє собою додатковий прибуток, що його прагне отримати інвестор понад той рівень, котрий можуть принести безризикові інвестиції. Цей додатковий прибуток повинен зростати пропорційно ступеню ризику, яким обтяжений даний проект.
У цілому ж всі учасники інноваційної діяльності в промисловості зацікавлені в тім, щоб виключити можливість провалу певного проекту або хоча б уникнути збитку для себе. В умовах нестабільної і швидко мінливої ситуації суб'єкти інноваційної діяльності змушені враховувати усі фактори, що можуть призвести до збитків. Таким чином, призначення аналізу ризику - дати потенційним інвесторам необхідні дані для ухвалення рішення про доцільність участі в проекті і передбачити заходи для захисту від можливих фінансових втрат.
У працях [105, 2] під невизначеністю розуміють стан неоднозначності розвитку визначених подій у майбутньому, стан нашого незнання і неможливості точного пророкування основних величин і показників розвитку діяльності підприємства й у тому числі реалізації інноваційного проекту. Невизначеність не можна трактувати як винятково негативне явище. У ринковій економіці невизначеність може обіцяти додаткові можливості, яких не було видно на самому початку реалізації інноваційного проекту. У цілому ж явище невизначеності оцінюється зі знаком мінус у інноваційній діяльності в промисловості.
Основний ризик залучення капіталу для здійснення інноваційній діяльності в промисловості - неможливість розрахуватися по боргах, тобто банкрутство. Але якщо всі кроки прораховані та обдумані, то цей ризик зводиться до мінімуму.
Більшість лізингових угод виникає через особливі трактування існуючих податкових, грошово-кредитних або заставних умов. Вони дарують не лише вигоди кожній із сторін лізингової угоди, а й несуть ризики для обох сторін.
Отже, лізинговим відносинам, як і будь-якому виду інноваційної діяльності, властивий ризик. У загальному випадку під ризиком розуміється можливість того, що відбудеться якась небажана подія. У лізинговій діяльності ризик прийнято ототожнювати з можливістю втрати частини ресурсів, зниженням запланованих доходів або появою додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.
Але ризиком можна управляти, тобто використовувати різні підходи, що дозволяють деякою мірою прогнозувати настання ризикової події і вживати заходів до зниження ступеня ризику. Коли говоримо про необхідність урахування ризику в лізингово-інноваційній діяльності (певному проекті), маємо на увазі інтереси суб'єктів, котрі беруть у ній участь: замовника-лізингоодержувача, інвестора-лізингодавця, продавця лізингового майна, а також страхову компанію.
Ефективність організації управління лізинговим ризиком багато в чому визначається класифікацією ризику.
Узагальнюючи опрацьований матеріал [11, 18, 19, 38, 72] можна зробити висновок, що лізингу притаманні такі види ризику (рис. 2.5):
Рис. 2.5 Види лізингових ризиків, які можливі при здійсненні
інноваційної діяльності в промисловості

Згідно з першим законодавчим визначенням, лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів [32]. Отже, йому перш за все притаманний підприємницький ризик, пов'язаний з існуванням товарно-грошових відносин у лізингово-інноваційній діяльності. Він означає невизначеність результатів від даної комерційної справи.
У лізингово-інноваційній діяльності в промисловості - це ризик при здійсненні таких операцій:
1) грошові розрахунки між виробником та лізингодавцем за предмет лізингу;
2) постачання техніки користувачу;
3) сплата орендарем платежів лізинговій компанії;
4) грошові розрахунки лізингодавця з іншими учасниками угоди.
За структурною ознакою підприємницькі ризики поділяються на виробничі, майнові, фінансові.
Виробничий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання орендарем лізингового обладнання своїх зобов'язань стосовно лізингодавця;
Велике значення в оцінці ризику лізингових угод відіграє поняття власності. Необхідно відзначити, що лізингодавець до закінчення строку договору залишається господарем майна. Цей суб'єкт відіграє відносно пасивну роль в лізинговій операції, бо займається, в основному, фінансуванням. Основним і активним учасником угоди є користувач, бо це за його проханням лізингодавець купує необхідне майно, найменше ризикує виробник, він відповідає за якісні характеристики своєї продукції, за своєчасність постачання обладнання та її збереження під час транспортування до споживача. Прямі майнові збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого лізингового майна, повторним встановленням обладнання, крадіжкою, нехлюйством і т.і. пов'язані з майновим ризиком.
При одержанні предмета у користування ризик псування, морального старіння та вибуття з ладу бере на себе користувач. Він також зобов'язується здійснювати технічне обслуговування та ремонт обладнання, якщо ці обов'язки не бере на себе лізингова компанія чи виробник.
Часто буває, що споживач не бере на себе ризик, пов'язаний з використанням орендованого майна. Він воліє заплатити