Вы здесь

Удосконалення діагностики та лікування жінок з вірусно-бактеріальними захворюваннями геніталій з урахуванням морфологічного стану ендометрія.

Автор: 
Подоляка Дмитро Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004914
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Роботу виконано протягом 2002-2005 рр. на базі відділення планування сім’ї і
статевого дозрівання дітей та підлітків Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України, завідуюча відділенням – д.мед.н., професор Вовк І.Б.
та медичному центрі “Ісіда-IVF” (м. Київ).
Гістологічні та імуногістохімічні дослідження проводилися в лабораторії
патоморфології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,
завідуюча лабораторією – д.мед.н., професор Задорожна Т.Д.
Лабораторні дослідження проводилися в лабораторії Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України, а також лабораторіях “Sanofi Paster”,
лабораторії медичного центру “Ісіда-IVF” (м. Київ) та центральної
науково-дослідної лабораторії Донецького державного медичного університету їм.
М. Горького (зав. лабораторією – д.мед.н., професор Прилуцький О.С.).
Для досягнення поставленої мети і рішення завдань були проведені дослідження,
які включали 2 етапи.
На першому етапі проведено комплексне обстеження 120 жінок з хронічними
запальними процесами геніталій вірусно-бактеріальної етіології, в т.ч. 60 жінок
– з бактеріальною інфекцією і 60 – з вірусно-бактеріальною інфекцією (з них 30
були проліковані за загальноприйнятою схемою і 30 – за запропонованою схемою).
Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок.
Проведено аналіз клінічного перебігу хронічних запальних захворювань геніталій
у жінок з вірусно-бактеріальною інфекцією в усіх обстежених, з’ясовано чинники
ризику виникнення порушень репродуктивної функції, і на підставі цих даних
розроблена карта обстеження.
На другому етапі розроблено алгоритм обстеження і лікування жінок з запальними
процесами геніталій вірусно-бактеріальної етіології, який враховує
імуногістохімічні особливості органів-мішеней репродуктивної системи у жінок з
вірусно-бактеріальною інфекцією та визначеними змінами апоптозу клітин,
експресією рецепторів і прогестерону в ендометріальних структурах.
Впроваджені розроблені методи діагностики і лікування, та вивчено їх
ефективність.
Обстеження пацієнток складалося з вивчення анамнестичних даних проводилося із
застосуванням формалізованої історії хвороби (ФІХ), яка передбачала реєстрацію
показників як в кількісному, так і якісному вигляді. Абсолютні величини
вказувалися з точністю до однієї значущої одиниці. Можливі відповіді на якісні
показники передбачали від 2 (наприклад, “так / ні” або “є / немає”) до 7
варіантів відповідей, кожен з яких має цифровий кодований вигляд для подальшого
введення та обробки.
Для визначення анатомо-функціонального стану внутрішніх статевих органів
проводили ультразвукове та доплерометричне дослідження в динаміці
менструального циклу на апараті “Logiq Pro-500” (Німеччина). Матка сканувалася
в подовжньому і поперечному напрямі. Товщина ендометрія вимірювалася в
подовжньому напрямі. Область придатків також досліджувався для визначення
розмірів яєчників і виявлення пухлинних утворень.
Рідинну гістероскопію проводили за допомогою гістероскопа “Karl Storz”
(Німеччина) на 5-7 та 14-18-й дні МЦ.
В процесі вирішення поставленого наукового завдання для вивчення етіологічних
чинників захворювання було використано сучасні бактеріологічні та вірусологічні
методи дослідження, а також загальноклінічні методи.
Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів складалося з визначення як видового,
так і кількісного складу мікрофлори.
Проведення аналізів та облік результатів здійснювали згідно з наказами МОЗ
України № 620 від 29.12.2003 року та № 59 від 10.02.2003 р.
Посіви матеріалу для культивування анаеробів проводили на кров’яний агар, що як
основу містив агар-Д або еритрит-агар і збагачений геміном, гемолізованою
кінською кров’ю. Ідентифікація анаеробних бактерій була заснована на вивченні
морфологічних, культуральних, біохімічних ознак, а також на визначенні спектра
летучих жирних кислот методом газорідинної хроматографії.
Культивування чистоутворюючих анаеробів здійснювалося на щільних живильних
середовищах в анаеростатах, заповнених газовою сумішшю, що складається з 80%
азоту, 10% водню і 10% вуглекислого газу. Облік і оцінку отриманих результатів
починали з перегляду мазків з нативного матеріалу, фарбування виконували за
методом Грама.
При мікроскопії враховували всі морфологічні форми, грамприналежність і тип
фагоцитозу до присутніх мікроорганізмів. З вирослих у безкисневій атмосфері
колоній робили посів на здатність росту в анаеробних умовах. При позитивному
результаті дану культуру розглядали як факультативний анаероб, а при
відсутності росту – як строгий анаероб.
Діагностику хламідіозу здійснювали імуноферментним методом (тест системи
“хламіБест”, Новосибірськ) та методом бактеріоскопії. Уреаплазми виявляли
культуральним методом шляхом висіву матеріалу в середовище з плаценти із
урахуванням проби на уреазу.
Гарднерельоз та бактеріальний вагіноз діагностували за допомогою комплексу
методів: бактеріоскопії, оцінки рН слизу та амінового тесту (10% КОН).
Всіх жінок було обстежено на наявність специфічних антигерпетичних (ВПГ І/ІІ)
IgG, M антитіл та специфічних антитіл IgG, M до цитомегаловіруса (ЦМВ) в
сироватці крові методом імуноферментного аналізу.
Виявлення антигену до ВПГ ІІ проводили методом Кунса в прямій модифікації з
використанням типоспецифічного флуоресцентного імуноглобуліну до ВПГ ІІ
виробництва НДІ грипу РАМН (Санкт-Петербург). Використовували люмінесцентні
мікроскопи МЛ-2А, ЛЮМАМ-ІІ. Також використовували імуноферментну тест-систему
фірми “Novum diagnostica” (Німеччина) та тонкохвильовий імуноферментний
аналізатор “Start fax-300” (США).
Вірусн