Вы здесь

Фармакогностичне дослідження пагонів ожини сизої та створення на її основі лікарських засобів

Автор: 
Гісцева Ольга Аркадіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U004950
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПОПЕРЕДНЕ ВИЗНАЧЕННЯ, ВИДІЛЕННЯ ТА ХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ОЖИНИ СИЗОЇ
2.1.Визначення біологічно активних речовин
Для приготування водних витягів 10,0 г (точна наважка) подрібненої повітряно-сухої сировини тричі екстрагували водою (1:10) на киплячій водній бані зі зворотним холодильником. Час екстракції-2 години. Водні витяги фільтрували крізь паперовий фільтр, упарювали під вакуумом до об'єму 25 мл. Одержаний екстракт використовували для визначення полісахаридів, дубильних речовин, органічних та амінокислот, вуглеводів.
Спиртово-водні витяги одержували екстракцією 70% етанолом. Одержаний спиртовий екстракт упарювали під вакуумом до водного залишку. Охолоджений водний залишок екстрагували органічними розчинниками у зростаючій полярності: хлороформом, етилацетатом, n-бутанолом. Для цього водний залишок обробляли у ділильний лійці рівною кількістю органічного розчинника 5 разів. Одержані фракції концентрували під вакуумом до густого залишку. В них проводили визначення жирних кислот, каротиноїдів, хлорофілів (хлороформна фракція), гідроксикоричних кислот, агліконів та моноглікозидів флавоноїдів (етилацетатна фракція), бі- та диглікозидів флавоноїдів (бутанольна фракція).

2.1.1.Вуглеводи
Присутність розчинних вільних моноцукрів визначали у водному екстракті за результатами реакції з реактивом Фелінга по утворенню жовтогарячого або червоного осаду закису міді [69], а також за результатами хроматографії на папері у системах "А,Б" з вірогідними зразками. Визначені глюкоза та галактоза в усіх водних витягах з усіх зразків сировини.
Наявність зв`язаних цукрів визначали в гідролізатах 2% розчинів білково -полісахаридних комплексів, які були одержані при осадженні трикратною кількістю 96% етанолу або ацетону. Гідроліз вели протягом 5 годин при температурі 1000 С 5% розчином сірчаної кислоти. У гідролізатах методом паперової хроматографії (ПХ) в системах "А" з вірогідними зразками після обробки анілінфталалатним реактивом знайдені цукри глюкоза, галактоза, рамноза, фруктоза.

2.1.2.Амінокислоти
Вільні амінокислоти визначали у водних залишках після обробки органічними розчинниками. Змішували рівні обсяги витягу і 1%-ного спиртового свіжо-приготовленого розчину нінгідрину, нагрівали при температурі 1000С протягом 5 хвилин, розвивалося червоно-сине забарвлення. Цю реакцію використовували для обробки паперових хроматограм [69]. Усі 3 зразки містять вільні амінокислоти.

2.1.3.Фенолкарбонові кислоти
Фенолкарбонові кислоти визначали у водній та етилацетатній фракції методом ПХ у системах розчинників "А, Д, Е" за результатами флуоресценції плям в УФ- та видимому світлі до та після обробки реактивами. Під дією хлориду заліза (ІІІ) фенолкарбонові кислоти набувають темно-сірого або сіро-зеленого кольору; з діазотованою сульфаніловою кислотою - різні відтінки брунатного кольору. У досліджуваних видах сировини знайдені похідні гідроксикоричних кислот (не менше 5 речовин).
2.1.4.Флавоноїди
Флавоноїди визначали у n-бутанольній, етилацетатній та водній фракціях за якісними реакціями [6, 24,25]. З 1% розчином хлориду заліза (ІІІ) розчин набував брунатно-зеленого кольору. При проведенні ціанідинової реакції Дж.Синода та її модифікації за Бріантом відмічали слабкий рожевий колір водного та октанольного шарів, що свідчить про наявність флавоноїдів. Це підтверджується результатами хроматографування у системах розчинників "А, В, Д" флуоресценції в УФ-світлі до і після обробки реактивами.

2.1.5.Дубильні речовини гідролізованої групи
Цю групу визначали у етилацетатній та водній фракціях за якісними реакціями. При додаванні 1% розчину желатину та 10% розчину кислоти оцтової і 10% розчину середньої солі свинцю оцтовокислого випадали осади. Присутність зв`язаної елагової кислоти визначали з залізо - амонієвими галунами, сростерігали утворення чорно - синього осаду. Вільна елагова кислота проявляється з нітритом натрію у середовищі оцтової кислоти. Результати якісних реакцій підтверджені хроматограмами у системах "І, В, Е" з вирогідними зразками.

2.2. Виділення природних сполук
Попередні дослідження підтвердили, що у всіх видах сировини присутня значна кількість гідроксикоричних кислот, вільних амінокислот, поліфенольних сполук, а також вуглеводів. Визначена присутність флавоноїдів.
Для розділення комплексів БАР на основні групи і виділення сполук в індивідуальному стані з пагонів ожини сизої був одержаний 50% спиртовий екстракт і проведено його фракціонування у системі рідини-рідина.
Для цього 1.0 кг повітряно-сухої сировини, подрібненої до розміру часток 2-3 мм, екстрагували у екстракторі 50% етиловим спиртом методом мацерації протягом 48 годин при кімнатній температурі. Спирто - водні витяги об`єднували (15.0 л) і упарювали на вакуумному роторно-випарювальному апараті до водного залишку (400 мл).
Водний залишок послідовно обробляли органічними розчинниками зі зростаючою полярністю: хлороформ, етилацетат, n-бутанол порціями по 200 мл (7-8 разів). Одержані фракції фільтрували крізь безводний сульфат натрію, розчинник відганяли під вакуумом до густого або сухого залишку, які потім розділяли на індивідуальні компоненти за допомогою колонкової, ТШХ та паперової хроматографії. Схема виділення природних сполук з пагонів ожини сизої наведена на рис. 2.1. Крім того, для більш детального вивчення нами була отримана ліпофільна фракція іншим методом.

Рис.2.1. Схема виділення природних сполук з пагонів ожини сизої

2.2.1. Одержання ліпофільної фракції пагонів ожини сизої
Для одержання ліпофільної фракції використовували зразок №1 (Харківська обл.). Наважку повітряно сухої, подрібненої до часток розміром 3 мм сировини (20,0 г) поміщали у паперовий мішечок і зважували на аналітичних вагах. Підготовлену сировину екстрагували хлороформом. Екстракцію