Вы здесь

Податкові механізми в системі природокористування: теорія і практика

Автор: 
Хвесик Юлія Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004959
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЧИННОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1. Податкова система, її становлення та напрями реформування

З проголошенням незалежності України розпочався новий етап державотворення, формування власної національної економічної політики. Країна почала самостійно визначати свій економічний статус і стратегію соціально-економічного розвитку, розробляти і формувати власну фінансову політику в контексті загальнодержавної економічної політики [120].
Однією з важливих складових фіскальної політики держави є податкове регулювання, як форма управління економікою. На сьогодні саме податки - основне джерело доходів держави; вони виступають важливим економічним інструментом стимулювання та регулювання виробництва, забезпечення соціальних гарантій (додаток А).
Створення сучасної податкової системи стало одним з основних пріоритетів економічної політики України. На сьогодні податкова система охоплює низку встановлених у країні податків, зборів і обов'язкових платежів, а також механізми їх нарахування та сплати до бюджету та державних цільових фондів. Це внутрішньо організована, функціонально взаємоузгоджена і взаємодоповнююча, цілеспрямована система, що базується на науково обґрунтованих та історично перевірених принципах податкової політики.
Процес формування сучасної податкової системи України розпочався з ухвалення у 1991 р. Закону України "Про систему оподаткування", яким на території країни запроваджувалося 16 загальнореспубліканських податків і зборів. Найвагомішим з цих податків став тоді ще новий для України податок на додану вартість, запроваджений з січня 1992 р. за ставкою 28% (замість раніше діючих податків з обігу та продажу). Вже у 1993 р. його питома вага у структурі доходів бюджету становила 35%. .
Запроваджений Декретом Кабінету Міністрів України у 1992 р. податок на прибуток підприємств передбачав його справляння за диференційованими ставками від 30 до 80% залежно від виду діяльності. Питома вага цього податку у 1993 р. перевищувала 10% доходів бюджету.
Серед інших податків було запроваджено низку ресурсних платежів: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (1991 р.), плата за землю (1992 р.), податок на промисел і державне мито (1993 р.) та ін (табл. 2.1).
На початку 90-х років почала формуватися законодавча база і для експортно-імпортних операцій. У структурі податкових надходжень держави близько 6% належить податкам, що справляються у формі мита. Справляння цього збору було закріплено у 1991 р. прийнятим Митним кодексом України та Законом України "Про єдиний митний тариф" (1992 р.). З 1992 р. були введені податки, якими запроваджене митне регулювання імпорту з урахуванням ситуації на ринку.
Одночасно із запровадженням загальнодержавних податків відбувалося формування системи місцевих податків і зборів. У 1992 р. відповідним Декретом Кабінету Міністрів України було визначено 17 видів таких податків та зборів, які мали стати вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Проте у багатьох регіонах можливості місцевих податків і зборів не використовувалися належним чином і не справляли значного впливу на доходи місцевих бюджетів. Крім того надходження цих податків відтворювали дисбаланси у платоспроможності територій.
У 1992-1997 рр. фіскальна система забезпечувала близько 33% ВВП, її застосування дозволило накопичити певний досвід, який широко використовувався при подальшому вдосконаленні податкової системи. З урахуванням цього досвіду значні корективи у податкову політику були внесені у 1996 р. Указом Президента України "Про заходи по реформуванню податкової політики" та Постановою Верховної Ради України "Про основні положення податкової політики в Україні". Цими документами визначався подальший розвиток податкової політики та системи оподаткування в країні, які були закріплені у 1997 р. в Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування".
Таблиця 2.1
Структура надходжень податків до державного бюджету України*
1997199819992000200120022003Всього доходів, тис.грн. 21660253,521101050,9199821783622990339726458,845467565,554429000Податкові надходження - всього тис.грн. 10487135,511510269141683121956046421958087,128934800,442245800Податкові надходження - всього (% до доходів всього)48,454,5-----з нихподаток на додану вартість тис.грн.84559828756400840923694414231034837,91347118612598100податок на додану вартість (% до доходів всього)3941,542,621,7---Податок на прибуток підприємств тис.грн152829655812366163144816192613046900Прибутковий податок з громадян тис.грн1322936----Платежі за використання природних ресурсів всього тис.грн682033560910285485516517643470632333Митні доходи тис.грн67613775728085013513932451759748214373460990000 * Джерело: дані ДПА України
Відповідно до нових підходів протягом 1997 р. були переглянуті базові закони щодо основних податків. Зокрема, податок на прибуток став справлятися за ставкою 30%, а податок на додану вартість - 20%; була скасована диференціація ставок податку на прибуток, яка стримувала інвестиційні процеси, впроваджені нові підходи до справляння цього податку та податку на додану вартість.
Водночас податок на додану вартість, навіть із зменшенням ставки до 20%, запровадженням нульової ставки оподаткування для експортних операцій, механізмів відшкодування надміру сплаченого податку тощо, продовжує залишатись одним із найбільших і стабільних джерел надходжень до бюджету. В останні роки його питома вага у загальних доходах бюджету перевищує 20%.
Проте в умовах високого рівня експортної спрямованості економіки та стрімкого зростання недоїмки із сплати ПДВ він став серйозним гальмом на шляху економічного зростання. Перш за все, це пов'язано із авансовим механізмом справляння ПДВ, який вимиває обігові кошти у суб'єктів господарювання до о