Вы здесь

Особливості соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС

Автор: 
Шинкаренко Інна Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004976
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ПРАЦІВНИКА ОВС, ЩО ДЕТЕРМІНУЮТЬ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНУ РЕГУЛЯЦІЮ СПІЛКУВАННЯ

2.1. Організація та методики дослідження
Професійне спілкування ми розуміємо як встановлення і розвиток професійних контактів між людьми, зумовлених їх потребою в спільній діяльності. Професійне спілкування оперативних працівників ОВС містить у собі такі аспекти:
- обмін інформацією між суб'єктами професійної діяльності; співробітниками в групах та організаціях; між колективами; працівником ОВС та особою, яка проходить у справі, що розглядається; оперативним працівником ОВС і громадянином, який володіє необхідною інформацією; у процесі юридичного консультування і т. ін.;
- розробка спільної стратегії спілкування;
- сприйняття і розуміння людьми один одного в процесі спілкування.
Як нами вже доведено у підрозділі 1.3, професійне спілкування оперативного працівника ОВС у переважній більшості випадків - це не просто розмова з іншою людиною, вона спрямована на вирішення певних професійних завдань, часто відбувається в обстановці напруженості, конфліктності і протиборства.
Як уже було сказано вище, процес спілкування психологічно досить складний і багатоплановий. Прийнято виділяти кілька його основних функцій: інформативну, інтерактивну і перцептивну.
Завданням нашого дослідження було дослідження соціально-перцептивної регуляції навчально-професійного спілкування. Найдоступніший і широко застосовуваний засіб отримання інформації про індивідуально-психологічні особливості особистості людини, що становить професійний інтерес для працівника ОВС, - це спостереження за нею, спостереження зі сторони, під час розмови при професійному спілкуванні. Процес спілкування обов'язково включає формування суб'єктом спілкування образу іншої людини - партнера по спілкуванню. При цьому відбувається сприйняття не тільки зовнішніх фізичних особливостей, але й відображення його психологічних рис і станів. Одним із найважливіших критеріїв сприйняття людьми один одного є оцінка їх з позиції загальноприйнятої моралі і норм правослухняної поведінки. Прагнучи пізнати іншу людину, суб'єкт спілкування складає своєрідний "психологічний портрет", що відбиває думки, наміри, емоційні стани іншого, а так само ті відносини, що пов'язують їх як партнерів. У цей складний процес завжди включаються індивідуально-психологічні властивості особистості самого суб'єкта спілкування: його минулий досвід, установки, мотивацію, особливості особистісної орієнтації і т. ін. У цьому зв'язку образ, що формується, проходить певну селекцію, тобто особистісні особливості партнерів по спілкуванню визначають їх сприйняття один одного. Так, якщо працівник ОВС має високий і стабільний рівень професійної деформації, завищену самооцінку, що виявляється в негативних установках на оточуючих або окремих груп чи громадян, проти яких вчинено правопорушення чи злочини, визнає свої агресивні дії як необхідні, часто сприймає людину не об'єктивно, з обвинувальним ухилом, байдуже, бачить у ній не властиві цій людині риси, розцінює емоційні стани як загрозливі. У зв'язку з цим перший і другий етапи нашого дослідження були спрямовані на вивчення особистісних особливостей випробуваних.
Випробуваними були: курсанти I курсу факультету кримінальної міліції (50 чоловік), курсанти IV курсу факультету кримінальної міліції (75 чоловік), курсанти V курсу соціально-психологічного факультету (75 чоловік) Національного університету внутрішніх справ, оперативні працівники (75 чоловік), вчителі середніх шкіл (40 чоловік).

2.2. Аналіз результатів тестових випробувань на першому етапі дослідження
Для дослідження особистісних орієнтацій, що впливають на професійну спрямованість і на особливості професійного спілкування, використовувалася методика "Опитувальник особистісної орієнтації" (Е. Шостром, модифікована А. Рукавишниковим) [130, с. 28] та математичні методи обробки результатів тестування [103; 104]. При дослідженні курсантів I курсу факультету кримінальної міліції Національного університету внутрішніх справ отримані такі результати (табл. 2.1.) [Додаток А, рис. А. 1-4]:

Таблиця 2.1
Усереднені показники високих оцінок за методом "Опитувальник особистісної орієнтації" у групі курсантів I курсу факультету кримінальної міліції (%)
СамоактуалізованіНесамоактуалізованіПРО/ISAVExFrSSrSaNcSyAC1 курс факультет кримінальної міліції 45,854,218,736,330,127,964,354,756,838,935,655,462,1

1. За шкалою "Самоактуалізація" (Ti/Tc) було діагностовано високий рівень самоактуалізації в 45,8% випробуваних, що свідчить про дружелюбність, відкритість особистості досвіду, що набувається, оптимізм. 54,2% мали низькі показники, що свідчило про те, що в них слабко розвинута рефлексія, тобто вони погано аналізують власний досвід, уникають зустрічі із "самим собою".
2. За шкалою "Відношення опори" (O/I) високі показники отримали 18,7% випробуваних, що говорить про те, що ці випробувані спираються у своєму житті на самих себе (внутрішня спрямованість перевищує зовнішню), що підтверджується меншою кількістю особистостей, які самоактуалізуються (45,8% до 54,2%), а в 81,3% випадків внутрішня спрямованість дорівнює за силою зовнішній (тобто випробувані спираються у своєму житті як на самих себе, так і на інших). Зовні спрямовані особистості залежать від думки інших людей, часто керуючим почуттям стає острах несхвалення або нав'язливе прагнення подобатися оточуючим. Особистість, що самоактуалізується, підтримує тонка рівновага між залежністю і незалежністю від оточення. Така людина вільна від соціального тиску і сторонніх очікувань, і є чуттєвою до схвалення і доброї волі інших людей.
3. За шкалою "Цінність самоактуалізації" (SAV) високий бал отримали 36,3% випробуваних, що говорить про те, що вони усвідомлено приймають цінності самоактуалізації, а 65,7% ще мало відкриті для життєвого і професійного досвіду.
4. За шкалою "Екзистенційні