Вы здесь

Морфологічні особливості структурної будови плаценти у жінок із затримкою росту плода

Автор: 
Лизин Андрій Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000105
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Морфофункціональний стан кровоносної системи, гемомікроциркулятор-ного русла,
структурних елементів плаценти, хоріонічної, амніотичної оболонок і гломусної
системи в нормі та при затримці росту плода досліджено в 147 вагітних жінок (50
вагітних жінок з фізіологічним перебігом та 97 - із затримкою розвитку плода).
Для світлооптичного та ультраструктурного дослідження була взята плацента,
плідні оболонки з фізіологічним перебігом вагітності та з затримкою росту
плода. Відповідно було проаналізовано історії пологів, що знаходились в
Івано-Франківському пологовому будинку протягом трьох років, ретроспективно.
Вивчення кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла, струк­турних
елементів плаценти, плідних оболонок та гломусної системи при фізіологічному
перебігу вагітності та при затримці росту плода здійснювали комлексними
морфофункціональними методами. Для вирішення поставлених завдань були проведені
наступні дослідження:
Макроскопічне дослідження плаценти (огляд, маса, площа, діаметр, товщина).
Гістологічне дослідження стінки кровоносних судин, гемомікро­циркуляторного
русла плаценти, плідних оболонок при фізіологічному перебігу вагітності та при
затримці росту плода.
Ультраструктурний аналіз гемомікроциркуляторного русла плаценти, хоріонічної та
амніотичної оболонок при фізіологічному перебігу вагітності та при затриці
розвитку плода.
Кількісний аналіз результатів гістометричних досліджень із статис­тичною
обробкою отриманих даних.
2.1. Макроскопічне дослідження плаценти (огляд, маса, площа, діаметр, товщина)
Провели вивчення та дослідження плаценти з різних ділянок (центральна,
парацентральна та крайова) через всю товщу з прилеглими оболонками та ділянок з
вираженими макроскопічними змінами. Досліджували плацентарне ложе навколо
плацентарного диска, біля нижнього полюса плодового вмістилища та місця розриву
плодових оболонок у різних ділянках посліду.
Об'єктом морфологічного дослідження була плацента та її оболонки у 19 породіль
із фізіологічними пологами та 37 плацент породіль із затримкою росту плода.
Макроскопічне дослідження плацент проводили зразу після народження посліду.
Оцінювали кількість котиледонів, наявність ділянок інфарктів, кальцинатів,
петрифікатів та крововиливи.
Органометрія плаценти була проведена у відповідності з умовами даного методу.
При огляді плаценти вивчали форму, колір, структуру часточкової будови,
кількість часточок, типу котиледонів, місце прикріплення пуповини, характер
звивистих судин на плодовій поверхні відпадної дицидуальної оболонки. Визначали
кількість білих і червоних інфарктів, місця петрифікатів і гіалінозу у деяких
котиледонах плаценти.
Зважування плацент проводили на дитячій електронній вазі зразу після їх
народження. Масу плаценти без пуповини і оболонок, визначали вимірю­ванням
об'єму води, яка була витіснена при зануренні її в градуйований циліндр
спеціального пристрою. Кров з плаценти змивали фосфатним буфером (рН - 7,4).
Площу плаценти визначали згідно відбитку материнської поверхні на міліметровому
папері з наступними підрахунками співпадання окремих квадратиків на ній з
добавлянням подвійних міждолькових зон з усіх боків окремих котиледонів.
Діаметр плаценти вимірювали сантиметровою стрічкою.
Товщину плаценти вимірювали шляхом розміченої товстої голки в трьох ділянках: у
місці прикріплення пуповини, біля краю плаценти, і в ділянці між ними.
2.2. Гістологічне дослідження стінки кровоносних судин, гемомікро
циркуляторного русла плаценти, плідних оболонок при фізіологічному перебігу
вагітності та при затримці росту плода
Для гістологічного дослідження брали шматочки плаценти і плодові оболонки.
Матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну протягом двох-трьох
тижнів, відмивали від фіксатора у проточній воді, зневоднювали і заключали в
парафінові блоки. Гістологічні зрізи, товщиною 7-10 мкм, фарбували
гематоксиліном і еозином за ван-Гізоном і фукселін-пікрофуксином та розглядали
під світловим мікроскопом. Проводили огляд і описання виготовлених препаратів
під різними збільшеннями об'єктива та окуляра морфометричними методами з
кількісним аналізом.
2.3. Ультраструктурний аналіз гемомікроциркуляторного русла
плаценти, хоріонічної та амніотичної оболонок при
фізіологічному перебігу вагітності та при затриці розвитку
плода
Матеріал для електронної мікроскопії фіксували у 2,4% забуференому розчині
глютаральдегіду (рН-7,4) протягом 4 год. Після цього матеріал піддавалим
додатковій фіксації в 1% розчині чотириокису осмію протягом 2 год. Зафіксований
таким чином матеріал промивали від фіксатора в трьох порціях фосфатного буфера
по 15 хв у кожній. Зневоднювали в серіях етилового спирту зростаючої
концентрації (30°, 50°, 70°) і залишали на 14 год в 1% розчині уранілацетату,
приготованого на 70° етиловому спирті. Після цього проводили матеріал по серіях
спиртів (80°, 96°, абсолютний спирт, ацетон). Всі
етапи фіксації і проведення матеріалу по серіях спиртів і ацетонів проводили на
холоді (при температурі 4°С). Далі матеріал поміщали в ацетон-епоксидну смолу у
співвідношенні 3 : 1 на 1 год, далі у співвідношенні 1 : 1 також на 1 год і в
співвідношенні 1 : 3 на 45 хв. Після просочення блоків смолою їх поміщали в
чисту смолу на 1 год, потім залишали в термостаті при при температурі 57° С на
1 добу. Напівтонкі зрізи, товщиною до 1 мкм, готували на ультрамікротомі
УМТП-6М і забарвлювали 1% спиртовим розчином метиленового синього з додаванням
4% розчину гідроокису натрію. Ультратонкі зрізи контрастували насиченим
спиртовим розчином уранілацетату і доконтрастовували цитратом свинцю