Вы здесь

Комплекс фітонематод агроценозів пшениці в умовах відкритого та закритого ґрунту і способи регулювання їх чисельності

Автор: 
Галаган Тетяна Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000241
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА
2.1. Матеріали і методи досліджень
Дослідження проводилися протягом 1992-1997 та 2002-2004 років на полях
Миронівського інституту пшениці, КСП "Баришівське" та Миколаївського інституту
агропромислового виробництва, а також у тепличному комп­­­лексі Миронівського
ІП.
Матеріали досліджень включали окремі варіанти стаціонарних дослідів по вивченню
агротехнічних основ складання польових сі­­­возмін, тимчасові досліди по
передпосівній обробці насіння, обстеження виробничих посівів у різних зонах
вирощування озимої пшениці та селекційних теплиць.
а) Стаціонарний дослід по сівозміні.
У багаторічних багатофакторних стаціонарних дослідах по сівозміні
Миронів­­­ського ІП, які було закладено в 1929 році, протягом 1993- ­­­1995
років вивчали заселеність нематодами ризосфери озимої пше­­­ниці, яку
вирощували в беззмінних посівах та в 10-пільній сі­­­возміні з таким
чергуванням культур: 1 - багаторічні бобові трави на 1 укос; 2 - озима пшениця;
3 - цукрові буряки; 4 - ку­­­курудза на зерно; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7
- цукрові бу­­­ряки; 8 - кукурудза на силос; 9 - озима пшениця; 10 - ячмінь +
бобові трави. Сорт озимої пшениці "Миронівська 61". Розміри по­­­сівної ділянки
89 м2, облікової - 50 м2
Озиму пшеницю в беззмінних посівах та в сівозміні в ланці з горохом і
кукурудзою на силос вирощували на мінеральному та органічному фоні. Під
досліджувану культуру вносили в беззмін­­­них посівах на мінеральному фоні N120
P60 K120, на органічному - 30 т гною на 1 га один раз у 5 років.
Усього в 1993 - 1995 роках досліджували 6 полів озимої пшениці - 4 поля
сівозміни та 2 поля беззмінних посівів.
б) Стаціонарний дослід по обробітку ґрунту.
У стаціонарному досліді по обробітку ґрунту в Миронівсько­­­му ІП протягом 1992
- 1994 років вивчали вплив типу обробітку ґрунту (безплужний, звичайна оранка -
20 см та поверхнева дифе­­­ренційована оранка дисковим знаряддям - до 10 см).
Дослідження проводили в 10-пільній сівозміні з таким чер­­­гуванням культур: 1
- віко-овес; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - горох; 5 - озима
пшениця; 6 - кукурудза на зерно; 7 - кукурудза на силос; 8 - озима пшениця; 9 -
цукрові буряки; 10 - ячмінь.
Із трьох полів озимої пшениці, які є в цій сівозміні, ми досліджували два: поле
5-озима пшениця по гороху та поле 8- ­­­озима пшениця по кукурудзі на силос.
Варіанти обробітку грунту були закладені на фоні різних норм добрив, серед яких
у наші дослідження ми включили варіант з одинарною дозою мінеральних добрив і
контроль. В досліді застосовували мінеральні добрива - під пшеницю по кукурудзі
на силос N60 P45 K45, по гороху - N45 P45 K45. В контролі добрива не вносили.
Сорт озимої пшениці "Миро­­­нівська 61". Усього в 1992 - 1994 роках
досліджували 12 полів озимої пшениці.
в) Тимчасові досліди по передпосівній обробці насіння озимої пшениці.
При розв'язанні проблеми застосування хімічних методів для захисту рослин
озимої пшениці від паразитичних нематод ми зосе­­­редили увагу на
передпосівному протруюванні насіння як на тако­­­му, що дає змогу захистити
рослину на ранніх стадіях розвитку, а також як на найбільш екологічно
безпечному методі (за рахунок тісного контакту з захищуваною рослиною цей метод
дозволяє значно зменшити пестицидне навантаження на навколишнє середови­­­ще).
У тимчасових дослідах, які закладалися відділом хімічного захисту зернових
Миронівського ІП, протягом 1994 - 1996 та 2002-2004 років вивчали вплив
передпосівного протруювання насіння озимої пшени­­­ці на заселеність її
ризосфери фітонематодами. Варіанти дослідів включали протруйники, які
використовують для захисту озимої пшениці від ґрунтової інфекції. Це такі
варіанти: Байтан-універсал, 19,5% з.п. в дозі 2 кг/т насіння; Вітавакс 200 ФФ,
34% в.с.к. в дозі 3 л/т насіння; Раксіл, 2% з.п. в до­­­зі 1,5 кг/т насіння та
Сумі-8, 2% з.п. в дозі 2 л/т насіння. Контролем слугувало непротруєне насіння
озимої пшениці. Сорт пшениці "Миронівська 61". Повторність досліду 3-кратна.
Розміри облікових ділянок 10м2.
Досліди, закладені восени 2002 року на озимій пшениці, вимерзли. Тому їх
повторили в 2003 році на ярій пшениці. Досліджували варіанти: Вітавакс 200 ФФ в
дозі 2,5, Сумі 8 ФЛО (2% к.с.) в дозі 1,5, Раксіл (6% к.с.) в дозі 0,5, Байтан
-універсал в дозі 2,0, Максим 025 FS в дозі 1,5, Вінцит 050 CS в дозі 2,0,
Лоспел в дозі 1,2, Дивідент-стар в дозі 1,0. Контролем слугувало непротруєне
насіння пшениці. Сорт ярої пшениці „Колективна 3". Повторність досліду
3-кратна. Розміри облікових ділянок 10м2 .
Восени 2003 року були закладені досліди на озимій пшениці. Варіанти досліду
були аналогічні варіантам на ярій пшениці. Сорт озимої пшениці „Веста”.
Повторність досліду 3-кратна. Розміри облікових ділянок 10м2 .
г) Вивчення ролі паразитичних нематод у виникненні некрозів кореневої системи
на озимій пшениці.
Дослідження проводили в 1996 році на виробничих посівах Миронівського ІП та в
1997 році на виробничих посівах КСП "Ба­­­ришівське".
У фазу колосіння та молочно-воскової стиглості на посівах озимої пшениці
відбирались рослини з прикореневим ґрунтом у кількості 100 штук. З
прикореневого ґрунту та коренів кожної рослини проводилось виділення нематод,
здатних до міграції.
Ураженість кореневої системи рослин некрозами оцінювалась за такою шкалою: 0 -
без ураження, 1 - слабке ура­­­ження, 2 - середнє ураження, 3 - сильне
ураження.
Для кожної рослини в фазі колосіння та повної стиглості визначались: загальна
кущистість, кількість колосків, кількість зерен в одному колосі, маса зерен
одного колоса, маса 1000 зе­­­рен, маса рослини, маса кореневої системи,
у