Вы здесь

Удосконалення управління високоліквідними оборотними коштами підприємств хлібопекарської промисловості

Автор: 
Осадчук Наталія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000678
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИСОКОЛІКВІДНИМИ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ
2.1. Основні засади управління високоліквідними оборотними коштами
Здійснюючи управління високоліквідними оборотними коштами, для промислового
підприємства дуже важливо здійснювати заходи по управлінню ними, як складовою
частиною загального управління всіма його оборотними коштами. Важливість та
необхідність проведення такого управління пов’язана з тим, що формуючи
структуру оборотних коштів, господарчий суб’єкт саме цим впливає на рівень
ліквідності оборотних коштів, тому що різні складові оборотних коштів мають
різний рівень ліквідності, яка в свою чергу, впливає на загальний рівень
ліквідності та платоспроможність.
У загальному вигляді основною метою управління високоліквідними оборотними
коштам буде забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його
розвитку шляхом збалансування обсягів надходження та витрат коштів та їх
синхронізація в часі.
Кругообіг всіх оборотних коштів охоплює період часу, на протязі якого грошові
кошти, авансовані для виробництва та обігу, проходять всі стадії кругообігу і
повертаються до первісного стану, тобто набувають грошової форми в наслідок
отримання виторгу від реалізації продукції. Швидкість кругообігу оборотних
коштів характеризується часом, витраченим на проходження оборотними коштами
всіх стадій свого кругообігу.
Тому ефективність господарської діяльності промислового виробництва може
вимірюватися одним з двох методів, які характеризують результативність його
роботи, відносно або обсягу авансованих ресурсів, або обсягу їх споживання
(витрат) в процесі виробництва [65]. Ці показники характеризують ступінь
ділової активності підприємства:
1) , (2.1)
де Еар – ефективність авансованих ресурсів;
Ор – обсяг реалізації виробленої продукції (робіт, послуг);
АР – авансовані ресурси.
2) , (2.2)
де Еср – ефективність спожитих ресурсів;
Ор – обсяг реалізації виробленої продукції (робіт, послуг);
СР – спожиті ресурси (витрати).
Не зважаючи на те, що оборотні кошти в процесі кругообігу починають і
закінчують свій рух у грошовій формі, у кожний конкретний момент вони
знаходяться одночасно на різних стадіях кругообігу, у різних формах та видах:
залишках грошових коштів на рахунках в банках та в касі, виробничих запасах
сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних цінностей, залишках
незавершеного виробництва та напівфабрикатів, а також витратах майбутніх
періодів, залишках готової продукції на складі; грошових коштах у незавершених
розрахунках.
Період, за який оборотні кошти здійснюють повний кругообіг, називають
тривалістю періоду обертання. Матеріальні цінності у кожному виробничому циклі
використовуються (споживаються), а грошові кошти, вкладені в них, відновлюються
із виторгу, так починається новий кругообіг.
Скорочення тривалості обороту оборотних коштів досягається підвищенням рівня
виробничої діяльності, організацією ефективної системи збуту продукції, а також
застосування сучасних різновидів розрахунків с постачальниками та покупцями.
Прискорення обертання оборотних коштів сприяє скороченню потреби в них.
Вивільненні кошти спрямовуються на розширення виробництва.
Прискорення обігу оборотних коштів сприяє: розширенню виробництва та реалізації
продукції; поліпшенню та прискоренню постачання сировиною та необхідними
матеріалами; підвищенню якісних показників діяльності промислових підприємств,
особливо тих, які впливають на собівартість продукції та рентабельність.
Значна роль ефективного управління оборотними коштами промислового підприємства
взагалі, та їх високоліквідної частини зокрема, визначається наступними
основними положеннями [66]:
1) ефективне управління високоліквідними коштами забезпечує фінансову рівновагу
промислового підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього
розвитку, фінансова стійкість такого підприємства значною мірою визначаються
тим, наскільки різні види потоків цих коштів синхронізовані між собою по
обсягах і часу. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне
прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства;
2) раціональне формування високоліквідних оборотних коштів сприяє підвищенню
ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у
здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів
сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції
і т.п. У той же час, ефективно організовані високоліквідні кошти промислового
підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу,
забезпечують ріст обсягу виробництва і реалізації його продукції;
3) ефективне управління високоліквідними коштами дозволяє скоротити потреби
підприємства в позиковому капіталі. Активно керуючи цими коштами, можна
забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових
ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку
підприємства від залучених кредитів. Особливу актуальність цей аспект
управління високоліквідними коштами набуває для підприємств, що знаходяться на
ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ до зовнішніх джерел фінансування
яких досить обмежений;
4) управління високоліквідними оборотними коштами є важливим фінансовим важелем
забезпечення прискорення обігу капіталу промислового підприємства. Цьому сприяє
скорочення виробничого і фінансового циклу, що досягається в процесі
результативного управління цими коштами, а також зниження потреби в капіталі,
що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок
ефективного управлін