Вы здесь

Реалізація прав національних меншин в Україні

Автор: 
Алмаші Ірина Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U000713
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ РІВНІ
2.1. Поняття “реалізація прав національних меншин в Україні на
загальнодержавному рівні” та її форми.
Характеризуючи проблематику реалізації прав національних меншин в Україні на
загальнодержавному рівні, насамперед, потрібно визначити поняття “реалізація
прав національних меншин на загальнодержавному рівні”, її форми та гарантії.
На нашу думку, поняття “реалізація прав національних меншин на
загальнодержавному рівні” можна визначити як втілення в життя можливостей,
установлених нормами права, особами, які належать до національних меншин в
Україні, та їх національними спільнотами, через створені ними організації та
іншими суб’єктами на загальнодержавному рівні з метою їх національного
самовизначення, задоволення власних потреб та інтересів.
Основними формами реалізації прав національних меншин в Україні на
загальнодержавному рівні є індивідуальна та колективна. Індивідуальна форма
реалізації прав національних меншин – це реалізація окремою особою з числа
національної меншини прав, що стосуються її особисто і відносно себе. Дана
форма характеризується епізодичною, несистематичною реалізацією окремих прав
представниками різних національних меншин залежно від національного
самоусвідомлення, громадянської активності, матеріального становища та інших
чинників. Зокрема, зросла кількість випадків реалізації права на національне
ім’я та прізвище, а також відновлення своєї національності, особливо євреями,
німцями та угорцями. Щодо колективної форми реалізації прав, то вона
здійснюється особами з числа національних меншин шляхом їх участі у громадських
та інших неурядових організаціях, створених за національною ознакою, релігійних
об’єднаннях, та участю в управлінні загальнодержавними справами. Характерними
ознаками даної форми є несистематичність реалізації прав національних меншин,
неоднаковий рівень активності різних національних меншин, та відмінність
національного самоусвідомлення. Досить розвинена в Україні колективна форма
реалізації прав національними меншинами, так, зокрема, функціонують
Всеукраїнське товариство російської культури “Русь”, Асоціація курдських
громадських організацій “Мідія”, Асоціація корейців України, Федерація грецьких
товариств України, Демократична спілка угорців України, Всеукраїнський
татарський культурний центр “Туган Тел”, Християнсько-демократичний альянс
румунів в Україні,  Всеукраїнська асоціація кримських караїмів “Кримкарайлар”.
Крім того, функціонують спілки громадських організацій національних меншин
України на загальнодержавному рівні, зокрема, Асоціація національно-культурних
об’єднань України, Рада національних товариств України, Асоціація “За
міжнаціональний мир та злагоду в Україні”. 
У питанні реалізації прав національних меншин в Україні на загальнодержавному
рівні важливе значення мають гарантії реалізації цих прав, що існують в Україні
на загальнодержавному рівні. На нашу думку, гарантії реалізації прав
національних меншин в Україні на загальнодержавному рівні – це система
правових, політичних, економічних та організаційних умов, засобів, методів,
принципів, інституцій, які спрямовані на забезпечення фактичної реалізації прав
національних меншин в Україні. Систему гарантій реалізації прав національних
меншин на загальнодержавному рівні складають загальні та спеціально-юридичні
гарантії. Загальні гарантії реалізації прав національних меншин на
загальнодержавному рівні є тотожними з загальними гарантіями реалізації прав
людини, що охарактеризовані у підрозділі 1.1. даного дослідження.
Спеціально-юридичні гарантії реалізації прав національних меншин на
загальнодержавному рівні, на нашу думку, можна поділити на нормативні та
інституційні гарантії. Нормативні гарантії реалізації прав національних меншин
на загальнодержавному рівні – це сукупність умов, засобів, методів та
принципів, встановлених нормами права, які визначають порядок реалізації прав
національних менших на загальнодержавному рівні.
Такі гарантії встановлені, зокрема, Конституцією України: згідно статті 11
держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної
свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної,
мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин
України; у відповідності до статті 10 в Україні гарантується вільний розвиток,
використання і захист російської, інших мов національних меншин України; згідно
статті 53 громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону
гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у
державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні
товариства; у відповідності до статті 92 виключно законами України визначаються
права корінних народів і національних меншин.
Певні гарантії щодо реалізації прав національними меншинами визначені також
Законом України “Про національні меншини в Україні”. Згідно статті 1 частини 1
зазначеного Закону Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх
національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні
права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й
самовиявлення; частини 2 цієї ж статті при забезпеченні прав осіб, які належать
до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною
загальновизнаних прав людини; у відповідності до статті 13 громадяни, які
належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав,
що надаються їм чинним законод