Вы здесь

Особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі професійної підготовки військовослужбовців

Автор: 
Горбенко Юрій Леонідович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000913
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ
ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
2.1. Обґрунтування засад експериментального дослідження становлення ціннісних
орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки
Ураховуючи специфічний вибір напряму нашого дослідження та необхідність
виявлення факторів, що впливають на становлення свідомих та підсвідомих
компонентів ціннісних орієнтацій особистості в умовах навчання у вищому
навчальному закладі, ми розробили загальну методику проведення
експериментального дослідження.
З метою наукового обґрунтування процедури дослідження, забезпечення теоретичної
та емпіричної валідності результатів була опрацьована відповідна література.
Багато вчених, які досліджували окреслену вище проблему, відмічають, що
ціннісні орієнтації молоді формуються під суперечливим впливом різних чинників.
Серед цих чинників визначаються: система освіти, діяльність політичних
організацій, трудового колективу, засобів масової інформації, місце проживання,
рівень політичних знань, професійна зацікавленість, твори мистецтва й
літератури, психологічні характеристики особистості, сім’я та інші [33, 55, 56,
135, 151, 156].
Крім того, на становлення ціннісних орієнтацій юнаків суттєво впливають
психологічно-вікові особливості. Як показано в багатьох дослідженнях [109, 144,
156, 174, 191], молодь надзвичайно чутлива до змін ціннісних орієнтацій. Згідно
з М. -Л. А. Чепою, “на цьому етапі починається інтенсивний розвиток
пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, формування навчальної
діяльності. Особистісна інтеграція завершується кризою юності (17 – 21 рік), що
виявляється початком становлення авторського підходу до визначення і реалізації
свого власного погляду на життя і на вибір індивідуального способу життя” [228,
с. 34].
Є. Ф. Зеєр [79, с. 38] основні фактори детермінації професійного становлення
згрупував у певну схему (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Детермінація професійного становлення (за Є. Ф. Зеєром)
Отже, при вивченні механізму становлення ціннісних орієнтацій
військовослужбовців у процесі професійної підготовки необхідно враховувати як
вплив соціального середовища на становлення ціннісних орієнтацій, так і
внутрішньо особистісні фактори. Л.С. Виготський, розкриваючи механізм взаємодії
“внутрішнього” та “зовнішнього” у своїх роботах, підкреслював, “що індивід
формує свій внутрішній світ шляхом засвоєння, інтеріоризації історично
сформованих форм і видів соціальної діяльності і, у свою чергу, екстеріоризує
свої психічні процеси. При цьому будь-яка інформація не переходить прямо в
реальність психічну, вона співвідноситься із соціальним значенням та
особистісним смислом. Таким чином, “соціальне” й “індивідуальне”, що, на перший
погляд, є протилежностями, виявляються пов’язаними один з одним генетично й
функціонально” [58, с. 63].
Отже, розподіл чинників, які впливають на становлення ціннісних орієнтацій на
“внутрішні” та “зовнішні”, “соціальні” та “індивідуальні” відбувається при
взаємодії потреби та умов діяльності, у яких можуть бути опредмечені потреби
особистості.
Ураховуючи вищезгадані узагальнення та викладений у першому розділі теоретичний
матеріал, за основу для розробки процедури експериментального дослідження ми
взяли положення диспозиційної концепції В. О. Ядова, за якою ціннісна
орієнтація представляє систему атитюдів щодо дійсності [254]. При цьому
ієрархія диспозицій вибудовується на підставі, з одного боку, потреб людини, з
іншого – умов, у яких відповідні потреби можуть бути задоволені.
Як було відмічено у першому розділі дисертації, поняття “потреба” не тотожна
поняттю “цінність”. Але, за Д. О. Леонтьєвим, у процесі соціального розвитку
відбувається або ціннісне оформлення потреб, або трансформація потреб у
цінності, або витіснення цінностями потреб. І тому для вирішення завдань нашого
дослідження нам необхідно визначити принципи побудови ієрархії цінностей та
критерій класифікації умов впливу соціального середовища.
Таким принципом для В. О. Ядова є принцип членування потреб за спрямованістю в
різні сфери активності, а критерієм класифікації – послідовне розширення меж
активності особистості, джерело якої з боку суб’єкта – потреба в досягненні
двох протилежних цілей: злиття із соціумом і виділення свого «Я» як автономної
одиниці.
Як критерій для встановлення ієрархії умов діяльності В. О. Ядовим приймає
тривалість часу, протягом якого ситуацію діяльності можна розглядати як
відносно стійку [254, 255].
Відповідно до цього критерію виділяються рівні предметних ситуацій, групового
спілкування, різних сфер соціальної діяльності і загальних соціальних умов
способу життя. При взаємодії потреб і умов діяльності в особистісній структурі
утворюються диспозиції різних рівнів, які у свою чергу визначають ієрархію
рівнів поведінки особистості, при цьому ціннісні орієнтації детермінують
життєдіяльність у цілому.
Щоб розкрити складність взаємодетермінації цінностей та умов діяльності,
пропонуємо розглянути запропоновану Р. Роу та П. Естером модель [53, с. 248]
взаємовпливу загальних цінностей і робочої діяльності (рис. 2.2).
Рис. 2.2 Модель взаємовпливу загальних цінностей та роботи (за Р. Роу та
П. Естером)
Модель установлює зв’язки між відповідними елементами на трьох рівнях, тобто
загальними цінностями, й робочими цінностями й робочими діями на рівні країни,
групи й індивіда. На наш погляд, має сенс розглядати також і зворотну причинну
взаємозумовленість цих змінних. Прийняті загальні цінності істотно впливають на
формування робочих цінностей, так само і загальні цінності