Вы здесь

Організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України

Автор: 
Оніщенко Наталія Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001077
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СПЕЦИФІКА СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН СЛІДЧИХ
У розділі приводяться дані дослідження об'єктивних факторів, які можуть
впливати на психічний стан слідчого й на рівень ефективності його професійної
діяльності.
2.1. Характеристика програми та методів дослідження
Дослідження умов, що визначають ефективність професійної діяльності працівників
слідчих підрозділів МВС України, проходило в 3 етапи. На першому етапі
проводилося анкетування й тестування працівників слідчих органів, що працюють у
райвідділах м. Харкова. На другому етапі проводилася експертна оцінка рівня
професіоналізму й ефективності професійної діяльності слідчих, що складалася з
аналізу кримінальних справ та оцінки рівня професіоналізму слідчих начальником
слідчого відділу. Третій етап полягав у проведенні математико-статистичної
обробки даних і інтерпретації отриманих результатів.
Мета дослідження: встановити взаємозв’язок індивідуально-психологічних
особливостей слідчих з рівнем їх професійної успішності в сучасних
організаційно-правових умовах діяльності органів внутрішніх справ України.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
* провести науково-теоретичний та історичний аналіз організаційно-правових умов
становлення, розвитку та сучасного стану слідчої діяльності;
* узагальнити підходи, що склалися на сьогодні у визначенні параметрів оцінки
професійної діяльності слідчих, та на основі цього розробити об’єктивний
критерій для оцінки сучасного рівня ефективності даного виду діяльності в межах
органів внутрішніх справ України;
* визначити особливості впливу організаційно-правових умов професійної
діяльності на психічний стан працівників слідчих підрозділів ОВС України;
* встановити взаємозв’язок психологічних компонентів особистості слідчого з
показниками ефективності його професійної діяльності;
* розробити рекомендації з психологічного супроводження професійної діяльності
слідчих з метою підвищення її ефективності.
Особливість і спрямованість роботи визначила вибір методів дослідження:
тестування, анкетування, експертна оцінка, якісний та кількісний аналіз
документів, методи статистичної обробки даних.
Експертна оцінка застосовувалася в нашому дослідженні з метою:
визначення ступеня складності кримінальних справ, що перебувають у виробництві
у слідчих ОВС згідно зі ст. “Підслідність” КПК України для розробки
об’єктивного критерію оцінки рівня ефективності їхньої професійної діяльності.
Експертну оцінку було проведено за участю досвідчених працівників слідчих
підрозділів;
визначення рівню професіоналізму або рівню розвитку професійної майстерності у
працівників слідчих підрозділів шляхом їхнього оцінювання начальниками слідчих
відділів за 100-бальною шкалою. Це дозволило нам одержати ще одну об'єктивну
оцінку ефективності професійної діяльності слідчих поряд з результатами
оцінювання за крітерієм ефективності;
Для вивчення суб’єктивної оцінки слідчих щодо впливу об’єктивних факторів на їх
психічний стан, а також для вивчення суб’єктивної оцінки фахівців рівня свого
професіоналізму нами було розроблено анкету (див. Додаток А). Окрім цього,
анкета дозволила нам одержати відомості наступного змісту:
відношення випробуваних до своєї роботи;
вивчення негативних факторів, що супроводжують професійну діяльність слідчих;
суб'єктивна оцінка емоційних станів, яких зазнає слідчий при виконанні
професійних обов'язків, стану після напруженої роботи;
виділення об'єктивних факторів, які спричиюють виникнення нервово-психічної
напруги при виконанні слідчих дій;
суб'єктивна оцінка слідчим рівня свого професіоналізму;
усвідомленість потреби в оволодінні навичками саморегуляції психічного стану.
Якісний та кількісний аналіз документів – нами були вивчені документи, які
містили в собі інформацію про ефективність або продуктивність діяльності
кожного слідчого, що брав участь у нашому дослідженні. А саме, ми провели
кількісний та якісний аналіз кримінальних справ з урахуванням критеріїв
складності. Цей момент явився визначальним етапом нашого дослідження,
результати якого дозволили нам розділити слідчих на 3 групи: максимально
успішних, успішних у деякій мірі й неуспішних.
Вивчення рівня самооцінки слідчого - А.С. Будасі (модифікація). Методика
визначення рівня самооцінки А.С. Будасі була модифікована нами за умови
зберігання принципу її проведення та обробки даних. Нами були змінені переліки
запропонованих якостей на перерахування особистісних та професійно-важливих
якостей, що були отримані за допомогою проведеного аналізу існуючих
професіограм до професії слідчого. Проведення модифікованого варіанту цієї
методики дозволило: вивчити рівень сформованості професійно-важливих й
особистісних якостей, необхідних у роботі слідчого. Результати, отримані за
цією методикою, дозволяють розробити «портрети ідеальних слідчих» на основі
суб'єктивних уялень працівників слідчих підрозділів з різними показниками
ефективності професійної діяльності;
Методика «Рівень суб'єктивного контролю» Дж. Ротера (адаптація Є.Ф. Бажина,
С.О. Голинкіної, О.М. Еткінда) – дозволяє вивчити внутрішню спрямованість
особистості слідчого, здатність усвідомлювати та брати на себе відповідальність
за прийняття рішень і виконані дії. Представлений опитувальник складається з 44
тверджень, на які респондент повинен відповісти за бінарною схемою “згоден – не
згоден”. Обробка відповідей проводилась за допомогою спеціальних “ключей” до
кожної шкали: загальна інтернальність (Ізаг), інтернальність у сфері досягнень
(Ід), інтернальність у сфері невдач (Ін), інтернальність у сфері сімейних
відносин (Іс), інтернальність у сфері виробничих