Вы здесь

Фітотерапія та електропунктура в комплексному лікуванні високопродуктивних корів, хворих післяродовим метритом

Автор: 
Михайлюк Михайло Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001101
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Експериментальні дослідження проводили протягом 2002–2005 років в
науково-дослідному АК “Пуща-Водиця” (СК “Совки”) Києво-Святошинського району
Київської області. Досліди були проведені на коровах української чорно-рябої
породи середнього віку та вгодованості, живою масою 500–550 кг. Вихід телят на
100 корів був 85 голів. Плановий і фактичний надій на фуражну корову становив
7000 кг. молока. Утримання корів було прив’язне, а тип годівлі –
силосно-сінажно-концентратний. Післяродові ускладнення виникали у 20–30 %
поголів’я корів після отелу.
Раціони дослідних та контрольних груп були збалансовані за всіма показниками
відповідно до деталізованих норм годівлі великої рогатої худоби [243–245]. Всі
дослідні тварини були вільними від гельмінтів, і у всіх тварин була виключена
наявність інфекційних захворювань, які можуть супроводжуватися метритами.
Діагностували післяродову патологію загальновідомими клінічними та
лабораторними методами згідно з “Методичними рекомендаціями щодо профілактики,
діагностики і лікування післяпологового метриту у корів” за В.Й. Любецьким
(1998) [36], за І.С. Нагорним, В.П. Поліщуком (1965) [246]. Після проведення
акушерської диспансеризації та діагностичних лаборатор-них досліджень було
сформовано дослідні та контрольні групи тварин і визначено послідовність
проведення досліджень (табл. 2.1).
Перед початком лікування проводили бактеріологічні дослідження метроаспірату з
метою з’ясування видового та кількісного складу мікро-флори, що зумовлювала
розвиток післяродового метриту у корів даного господарства. Отримані в
стерильних умовах виділення з матки висівали на м’ясо-пептонний бульйон,
м’ясо-пептонний агар, жовчно-сироватковий агар, вісмут-агар та середовища:
Ендо, Плоскірєва, Сабуро. Водночас робили мазки та фарбували їх за Грамом (у
модифікації Синьова) [247–248].
Таблиця 2.1
Схема клініко-експериментальних досліджень
Дослід І
Бактеріологічні дослідження метроаспірату, визначення чутливості
мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів, ефірних олій, розробка
комплексних фітопрепаратів
Дослід ІІ
Групи тварин
Діагностичні, лікувально-профілактичні заходи
Проведенні дослідження
1 (контрольна), n=5
Розробка діагностично-прогностичних тестів для ранньої електропунктурної
діагностики післяродового метриту
2 (дослідна), n=5
Дослід ІІІ
1(контрольна), n=10
Традиційна схема лікування корів при післяродовому метриті
Відстеження відновлення симетрії провідності електричного струму в БАТ.
Моніторинг морфологічних та імунологічних показників крові до, під час, та
після лікування
2 (дослідна),
n=10
Електропунктура БАТ, як монотерапія
Дослід ІV
1 (дослідна),
n=10
Електропунктура БАТ та внутрішньоматкова санація фітопрепаратом № 1
Відстеження відновлення симетрії провідності електричного струму в БАТ.
Моніторинг морфологічних та імунологічних показників крові до, під час, та
після лікування
2 (дослідна),
n=10
Електропунктура БАТ та внутрішньоматкова санація фітопрепаратом № 2
Біохімічні властивості ізольованих тест-об’єктів визначали на м’ясо-пептонному
бульйоні з 0,2 % розчином глюкози, жовтково-лужному агарі, молоці з 0,1 %
розчином метиленового синього, та за кольоровим рядом Гісса [247–250].
Ідентифікацію та класифікацію виділеної мікрофлори здійснювали згідно з
виданням “Кратний определитель бактерий Бердже” та за Ф.М. Орловим (1963)
[251].
Чутливість виділених мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів виначали
диско-дифузійним методом [248-250]. Результати досліджень інтерпретували за
методичними вказівками “Антибіотикограма: диско-дифузійний метод. Інтерпретація
результатів”, (Москва, 1999), а також відповідно до рекомендацій NCCLS (1991)
[252].
Чутливість ізольованих нами мікроорганізмів до ефірних олій евкаліпта,
розмарину, василька, гвоздики, ялиці та ялівцю визначали методом дифузії в агар
з використанням паперових дисків з фільтрувального паперу за Ібрагімовим Г.Г.
(1971) [197–199] та згідно з “Методические рекомендации по изучению
антимикробного действия неводорастворимых химических веществ” (Алиев Н.Д.,
Гусейнова С.М.,1985) [253]. Цей метод має певні відмінності порівняно з
визначенням чутливості до антибіотиків. У зв’язку з високою активністю ЕО
пригнічувати мікрофлору аерогенним шляхом, кожну ефірну олію досліджували
окремо (тобто в одній чашці Петрі знаходиться лише один диск просочений ЕО).
Для контролю робили посіви цих же культур і поміщали диски, що просочені
фізрозчином. Всі посіви витримували в термостаті 22–24 години. Результати
дослідів оцінювали шляхом вимірювання (мм) зони затримки росту колонії (ЗЗР)
(включаючи і діаметр самого диска).
Оцінку терапевтичної ефективності запропонованих фітопрепаратів
(фітокомпозицій), що містять ЕО та ДМСО вивчали за такими методиками:
1. Оцінку антимікробної активності фітокомпозиції щодо культури мікробної
популяції виділеної з проб метроаспірату проводили шляхом внесення 0,1 мл
мікробної суспензії, що містить 1х106 м.т./мл за оптичною концентрацією (ОК)
добової агарової культури в пробірку з 1 мл дослідної фітокомпозиції. Як
контроль використовували проби з фізіологічним розчином, та олійними
екстрактами рослин (2 % олійний хлорофіліпт, обліпихова олія) без біологічно
активних речовин (ефірних олій та димексиду). Дослідні і контрольні проби
витримували в термостаті при температурі 37 о С протягом 1 години, після чого
здійснювали висів на чашки Петрі з м’ясо-пептонним агаром. Посіви інкубували