Ви є тут

Роль ремоделювання серця і вегетативного статусу у розвитку ХСН у хворих на ІХС в поєднанні з цукровим діабетом ІІ типу і методи удосконаленого лікування.

Автор: 
Афанасюк Оксана Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001211
99 грн
(320 руб)
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І
СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
У основу даної роботи покладено результати обстеження 303 осіб. Серед них 187
пацієнтів на ІХС в поєднанні з ЦД ІІ типу, ускладнених ХСН, що склали основну
групу, віком від 45 до 74 років, середній вік яких склав (55,28±0,86) років, із
них жінок – 37, чоловіків – 150. Контрольну групу склали 88 пацієнтів на ІХС,
ускладнену ХСН без ЦД, того ж віку, середній вік яких був (56,66±0,51) років,
із них жінок – 30, чоловіків – 58. Обстежено 28 здорових осіб того ж віку,
середній вік яких (54,38±0,41) років, із них жінок - 11, чоловіків - 17.
Дослідження проведені в кардіологічних відділеннях МКЛ №1 м. Вінниці та
клінічному санаторії “Хмільник” м. Хмільника (клінічна база кафедри
госпітальної терапії №2 Вінницького національного медичного університету ім.
М.І. Пирогова) протягом 2001-2005 років.
Критеріями включення хворих у дослідження були: ІХС, стабільна стенокардія
напруги ІІ-ІІІ функціональний клас (ФК); ІХС, дифузний кардіосклероз; ІХС,
вогнищевий (постінфарктний) кардіосклероз. Критерії виключення: хворі молодого
і старечого віку, порушення синоатріальної та АВ провідності ІІІ ступеня,
постійна форма фібриляції передсердь, гострий ІМ, важка неконтрольована
артеріальна гіпертензія, ХСН ІІ-Б і ІІІ стадій, І і IV ФК, термінальні стадії
мікросудинних ускладнень ЦД, хронічні обструктивні захворювання легень,
хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту і нирок у фазі загострення,
захворювання щитоподібної залози із порушенням функції, гостре порушення
мозкового кровообігу та небажання хворого приймати участь у дослідженні та
виконувати комплаєнс запропонованого лікування.
У роботі ми дотримувалися вікової класифікації, затвердженої для
науково-дослідних робіт на Всесоюзному симпозіумі за класифікацією і
номенклатурою періодів старіння і старості (Ленінград, 1982) і Міжнародному
симпозіумі ВООЗ з проблем геронтології.
Розподіл хворих за віком і статтю наведений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика обстежених пацієнтів в залежності від віку і статі
Вік хворих
Стать
Здорові особи (n=28)
І група (контрольна)
(n=88)
ІІ група (основна)
(n=187)
Всього
(n=303)
Зрілий вік
(45-59 років)
Чоловіки
13
(46,43%)
44 (50,00%)
107 (57,22%)
164
(54,13%)
Жінки
10 (35,71%)
19 (21,59%)
23
(12,30%)
52
(17,16%)
Похилий вік
(60-74 років)
Чоловіки
4 (14,29%)
14 (15,91%)
43 (22,99%)
61
(20,13%)
Жінки
1 (3,57%)
11 (12,50%)
14
(7,49%)
26
(8,58%)
Серед обстежених переважали пацієнти зрілого віку. При обстеженні хворих
зрілого та похилого віку отримані показники достовірно не відрізнялись. За
статтю переважали чоловіки, їх кількість серед здорових пацієнтів склала
60,72%, в контрольній групі - 65,91% і в основній групі – 80,21%.
Таким чином, групи хворих рандомізовані за віком і статтю.
Усі хворі підлягали ретельному клінічному, інструментальному та лабораторному
обстеженню.
Діагноз ІХС виставляли на основі анамнезу, змін ЕКГ у спокої та при фізичному
навантаженні, даних ХМ-ЕКГ, гіпо- та акінезії задньої стінки ЛШ за даними ЕхоКГ
(за методичними рекомендаціями Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеско (1997)
для діагностики ішемії міокарда) та за наказом МОЗ України від 14.02.2002 року
№54 “Про затвердження класифікації захворюваннь органів системи кровообігу”.
Діагноз ЦД виставляли на основі анамнезу, об’єктивних даних та лабораторних
обстежень (визначений двічі цукор натще в цільній капілярній крові понад 6,1
ммоль/л або у плазмі венозної крові – більше 7,0 ммоль/л) за етіологічною
класифікацією порушень глікемії (ВООЗ, 1999) [20,27,96]. Для оцінки ступеня
компенсації ЦД використовували критерії, розроблені Європейським погоджувальним
співтовариством [5,47]. Цукровий діабет ІІ типу у хворих на ІХС, ускладнену ХСН
в ІІ клінічній групі розподілений за ступенем важкості та станом компенсації
наступним чином (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика пацієнтів основної групи в залежності від ступеня важкості і
стану компенсації цукрового діабету ІІ типу
Ступінь важкості
Стан компенсації
Абс. к-ть
Всього (n=187)
Абс. к-ть
Легкий
Компенсація
23
12,30
39
20,86
Субкомпенсація
16
8,56
Середній
Компенсація
30
16,04
148
79,14
Субкомпенсація
118
63,10
Отже, переважали хворі з ЦД середнього ступеня важкості у стані субкомпенсації.
Розподіл хворих в залежності від форм ІХС представлений в табл. 2.3.
У основній і контрольній групах переважали особи зі стабільною стенокардією
напруги ІІ і ІІІ ФК.
У обстежених хворих ХСН визначалась за рекомендаціями робочої групи з серцевої
недостатності Українського наукового товариства кардіологів (2003),
функціональний клас ХСН – за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA,
1964).
Згідно клінічної характеристики хворі на ХСН розподілені наступним чином (табл.
2.3).
Таблиця 2.3
Характеристика обстежених хворих в залежності від форм ішемічної хвороби серця,
наявності артеріальної гіпертензії і інфаркту міокарда, стадії та
функціонального класу хронічної серцевої недостатності
Захворювання
І (контрольна) група (n=88)
ІІ (основна) група
(n=187)
Всього
(n=275)
Абс. к-ть
Абс. к-ть
Абс. к-ть
Ішемічна хвороба серця
Стабільна стенокардія напруги
ІІ ФК
38
43,18
61
32,62
99
36,00
ІІІ ФК
41
46,59
100
53,48
141
51,27
Дифузний кардіосклероз
10,23
26
13,90
35
12,73
Хронічна серцева недостатність
І стадія
63
71,59
120
64,17
183
66,55
ІІ-А стадія
25
28,41
67
35,83
92
33,45
ІІ ФК
63
71,59
120
64,17
183
66,55
ІІІ