Вы здесь

Суспільно-географічне дослідження регіонального водогосподарського комплексу: проблеми методології та методики (на матеріалах Одеської області)

Автор: 
Нефедова Ніна Євгенівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001272
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ВГК: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ПОНЯТІЙНИЙ
АППАРАТ
2.1. Регіональний водогосподарський комплекс: основні категорії та поняття
Функціональний підхід стає провідним методологічний напрямком дослідження
регіонального ВГК та форм його ТО внаслідок цілого ряду причин:
- по-перше, розробка стратегії сталого розвитку країни та її регіонів потребує
перегляду принципів організації і функціонування всіх сфер життєдіяльності
суспільства на основі раціоналізації взаємодії природи і суспільства,
збалансованого безпечного використання природних ресурсів, у тому числі водних
ресурсів, впровадження природно-антропогенної рівноваги, що забезпечує потреби
суспільства та відповідає ємності природного середовища;
- по-друге, інтеграція України у світову економіку, перехід на європейську
систему статистики за видами економічної діяльності та введення нового КВЕД
ДК-009-96 (1996) обумовлює перегляд традиційних галузевих підходів до
структурування ВГК;
- по-третє, кожен вид економічної діяльності здійснюється через встановлення
функціональних зв’язків та просторових відношень, що потребує з’ясування і
обґрунтування особливостей процесів і механізмів цих взаємостосунків та їх
просторової організації;
- по-четвертих, інтеграційний характер водокористування, що пов’язано з
комплексним використанням водних ресурсів, потребує дослідження всіх можливих
функціональних поєднань (інтеграцій) видів водогосподарської діяльності на всіх
територіальних рівнях;
- по-п’ятих, потрібне визначення функціонального навантаження водогосподарської
інфраструктури для контролю і запобіганню можливих небезпечних ситуацій при
здійснені регіонального водокористування;
- по-шостих, зміна галузевих підходів до організації і управління ВГК на
функціональні потребують удосконалення форм державної звітності і створення
нового інформаційного банку даних про водогосподарську діяльність.
За функціональним підходом, водне господарство - це специфічна сфера
економічної діяльності, яка використовує природні ресурси (воду) як предмети
праці для забору і виробництва води для питних і технічних потреб та надання
водогосподарських послуг за допомогою засобів виробництва - гідротехнічних
споруд, інженерних комунікацій та ін. Водне господарство інтегрує різні галузі
господарства на основі водокористування і являє собою складний і розгалужений
міжгалузевий водогосподарський комплекс (ВГК).
За традиційними підходами водогосподарські галузі відносились до невиробничої
діяльності (невиробничої сфери), яка здійснюється не у вигляді виробництва
продукції, а у виді послуг [2,175]. Саме поняття послуги не асоціювалося з
виробництвом. Сучасні уявлення про структуру господарства визначають, що
будь-який вид господарської діяльності є виробництвом - матеріальним чи
нематеріальним [139,157,159].
Відповідно сучасної класифікації видів економічної діяльності, водне
господарство займає проміжне або стикове положення між матеріальним та
нематеріальним виробництвом. Водне господарство має свою природну сировину
(водні ресурси) і власний виробничий процес забору та підготовки води до різних
видів використання. Підготовлена до використання вода стає продукцією, яка
відпускається або надається водокористувачам у встановленому порядку,
відповідно з водним законодавством.
Зміна традиційних поглядів на структуру господарства функціональним підходом
потребує провести функціональне структурування ВГК за видами економічної
діяльності та визначити нові організаційні форми, що будуть сприяти його
збалансованому розвитку і виконанню генеральної функції.
Функціональне структурування ВГК – це виділення первинних видів
водогосподарської діяльності, кожному з яких будуть притаманні певні функції з
подальшим об’єднанням у більш складні функціональні ланки для виконання
генеральної функції.
Генеральною функцією ВГК є водогосподарське обслуговування, забезпечення всіма
видами водогосподарських послуг для задоволення потреб населення та
господарства відповідною кількістю і якістю водних ресурсів за умовами
збереження стійкості водних систем і водно-відтворювальних функцій ландшафтів.
В умовах радикальної економічної реформи йде пошук ефективних форм і ринкових
механізмів організації та управління водогосподарською діяльністю. Останнім
часом у різних сферах економічної діяльності певну увагу приділяють проблемам
запровадження кластерного механізму функціонування [40,131,146,171 та ін.].
Вперше комплексний аналіз кластерного механізму було дано в працях
американського економіста М. Портера, який дав таке визначення: “Кластер – це
зосередження в географічному регіоні взаємопов’язаних підприємств та установ у
межах окремої галузі” (цитую за джерелом – 40, с.7). Характерною ознакою
функціонування кластерів (від англ. “cluster” – гроно, букет, блок, пакет або
група) є встановлення технологічних зв’язків між видами економічної діяльності
різних секторів економіки для виконання певної функції і реалізації їх
потенційних переваг у межах окремої галузі, виробництва більш якісної і
конкурентноспроможної продукції. На нашу думку, формування водогосподарських
кластерів є перспективною і ефективною функціональною формою організації
водогосподарської діяльності.
Особливості організації економічної діяльності обумовлені процесом
функціонування – сукупністю послідовних дій для досягнення певного результату
(виконання генеральної функції). В основі функціонування ВГК лежить процес
водокористування, який відображає встановлення зв’язків між водними ресурсами і
водокористувачами певної терито