Вы здесь

Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі

Автор: 
Коцко Тарас Аркадійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001332
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ
2.1. Показники і критерії оцінювання інтеграційних управлінських
рішень
Наслідком реалізації ІУР у ПЕК, зокрема інтеграції в управлінні підприємствами,
є виникнення ряду ІЕ стабілізаційного та інноваційного характеру, які
проявляються на різних рівнях господарської та управлінської ієрархії Ї на
рівні безпосередньо інтегрованого утворення, на рівні галузей до яких належать
підприємства – суб’єкти об’єднання, а також на рівні інших галузей та економіки
в цілому [156].
Ефекти інтеграції можуть змінюватися в широких межах в залежності від масштабу
інтегрованих утворень, частки виробництва ними продукції в загальному обсязі
виробництва, кількісного складу об’єднань, наявності передумов ефективності
інтеграції, особливостей організаційно-економічного механізму функціонування
об’єднань, технічного стану ОВФ їх суб’єктів та інших чинників. При цьому форми
прояву також можуть бути різними. Найважливішою формою прояву (на мікро- і
мезорівні) є сукупний вплив комплексу ефектів інтеграції на показники ЕС СГ.
На рис. 2.1 схематично зображено форми прояву ІЕ на різних рівнях господарської
та управлінської ієрархії [156]. Прояв ІЕ на різних рівнях ієрархії (окрім
безпосередньо інтеграційного рівня) та їх кількісна оцінка можливі фактично
лише за умови масового характеру ІНТП в ПЕК, сукупний інноваційний ефект яких
проявляється у багатьох формах Ї підвищенні надійності функціонування
підприємств, їх економічності і екологічної безпечності, і як наслідок
підвищенні ЕС СГ ПЕК та суміжних галузей промисловості, а також у можливості
активізації “точок зростання”, що передбачає розвиток суміжних галузей
виробництва.

Аналізуючи рис. 2.1 очевидним є множинний характер ефектів інтеграції, прояв
яких має прямий чи опосередкований характер. Зрозуміло, що прямий ефект у
найбільшій мірі проявляється на рівні окремого об’єднання, у конкретних СГ Ї
його учасників. В основному, він виражається у зменшенні собівартості
виробництва продукції, можливих втрат прибутку, збільшенні обсягів виробництва,
приросту власних ІР та підвищенні надійності функціонування підприємств ЕПК.
Такими ж фактично є основні ефекти і на інших рівнях, які значною мірою
проявляються опосередковано. На рівні ЕПК опосередковано ІЕ може проявлятися у
частковому заміщенні генеруючих потужностей об’єднання з незадовільними
економічними і екологічними характеристиками, чого можна досягнути за рахунок
збільшення обсягів виробництва енергії на екологічно безпечних і економічно
ефективних енергоблоках. Зазначений ефект скоротить розмір екологічних платежів
(ЕП), що матиме позитивний вплив на ЕС генеруючого підприємства та компанії
загалом. Сприятиме цьому також і підвищення ІП ЕПК. Наявність значного
міжгалузевого ефекту інтеграції, обумовлюючи збільшення обсягів виробництва у
ПЕК (у першу чергу в електроенергетиці і вуглевидобувній промисловості),
розширюватиме також експортний потенціал економіки та стимулюватиме зростання
обсягів виробництва в інших галузях промисловості, перш за все у галузі
енергомашинобудування, що слід розглядати як опосередкований ефект інтеграції.
Окремо слід звернути увагу на екологічні аспекти ефектів інтеграції, які
проявляються у зменшенні техногенного навантаження на НПС, і відповідно
зовнішніх витрат виробництва (екстернальностей), обумовлених діяльністю
підприємств – суб’єктів інтеграції. Обмеження екстернальностей справлятиме
позитивний вплив на ЕС як безпосередніх учасників інтеграції, так і СГ суміжних
галузей виробництва Ї реципієнтів та на стан ДБ, за рахунок якого
забезпечується фінансування природоохоронних витрат. У даному випадку
екологічний ефект забезпечується значною мірою за рахунок стабілізації
паливозабезпечення ТЕС та покращенням якості палива. Соціальний ефект
інтеграції безпосередньо проявляється на рівні ЕПК, за рахунок можливого
зростання заробітної плати та створення нових робочих місць. Однак, слід
наголосити, що подібний соціальний ефект може мати місце лише у
довготерміновому періоді. У короткотерміновому періоді можливий негативний
соціальний ефект Ї зменшення доходів населення за рахунок скорочення потреби в
трудових ресурсах підприємств-учасників інтеграції або за рахунок зменшення
розміру заробітної плати, через появу, наприклад витрат трансформації.
Опосередковано соціальний ефект проявлятиметься на інших рівнях (перш за все на
загальнодержавному) через створення нових робочих місць, зростання доходів
бюджету та соціальних стандартів життя.
На рівні держави ІЕ опосередковано проявлятиметься у підвищенні економічної
ефективності промислового комплексу (ПК), за рахунок зменшення собівартості
виробництва продукції, зміцнення надійності енергозабезпечення економіки та
зростання надходжень до ДБ, що слід розглядати як додатковий ІР та умову
підвищення життєвого рівня населення, що є ознаками конкурентоспроможності
економіки [36]. Прояв зазначених ефектів на рівні держави та територій здійснює
безпосередній вплив на рівень ЕКБ держави фактично за усіма її складовими.
На основі проведеного дослідження форм прояву ІЕ на різних рівнях господарської
та управлінської ієрархії на рис. 2.2 представлена їх класифікація відповідно
до основних класифікаційних груп [156]. Як видно з рис. 2.2. усі форми прояву
ефектів взаємопов’язані незалежно від приналежності до конкретних груп, –
виникнення одного з ефектів зумовлює появу іншого чи підсилює його. Крім того,
той чи інший ефект