Вы здесь

Забезпечення безкровних оперативних втручань в абдомінальній хірургії у осіб похилого віку

Автор: 
Болтянський Станіслав Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001358
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи рандомізації та загальна характеристика хворих
Для реалізації поставлених завдань на базі міської клінічної лікарні № 7 м.
Дніпропетровська (гол.лікар Карпова Н.М.) обстежено 87 хворих віком понад 60
років, яким було проведено абдомінальні оперативні втручання середньї і високої
травматичності з об'ємом інтраопераційної крововтрати до 20% ОЦК за стандартною
схемою анестезіологічної допомоги на основі пропофолу 4-6 мг/кг/год. і
фентанілу 8-10 мкг/кг/год. та традиційної післяопераційної лікувальної
тактики.
З дослідження були виключені хворі (n=12), яким була проведена інтраопераційна
корекція оперативної тактики у зв'язку з розповсюдженням основного захворювання
і зменшенням об'єму крововтрати (8 чол.), та ще 4 хворих, де була супутня важка
ендокринна патологія (цукровий діабет).
Залежно від використаної методики обмеження периопераційної крововтрати,
методом випадкового вибору, хворі були розділені на 3 групи – «А», «Б», «В».
У групі «А» для обмеження інтраопераційної крововтрати використовувалася
методика традиційної інтраопераційної гіперволемічної гемодилюції, заснованої
на уніфікованій програмі інфузійно-трансфузійної терапії і крововтрати за П.Г.
Брюсовим [154], в групі «Б» – методика гострої нормоволемічної гемодилюції
[123], в групі «В» – методика просунутою гострою нормоволемічної гемодилюції з
використанням перфторану як при проведенні самої гемодилюції, так і в ході
оперативного втручання.
Рис.2.1. Схема рандомізаціі хворих.
Контрольна група А (n=25) складалася з 19 жінок і 6 чоловіків, середній вік
яких становив 70,8 + 1,51 року, середній об'єм інтраопераційної крововтрати
482,6 + 11,06 мл (12,90 + 0,27% ОЦК), середня тривалість оперативного втручання
105,8 + 5,18 хв.
Цієї групи хворим було проведено такі оперативні втручання: резекція шлунку з
приводу виразкових і пухлинних уражень в 7-ми випадках (28%), ліво- та
правосторонні геміколоненктомії, трансверзектомії в 11-ти випадках (44%),
операції на позапечінкових жовчних протоках і підшлунковій залозі в 7-ми
випадках (28%). У них же мала місце така супутня патологія: ішемічна хвороба
серця із стабільною стенокардією ІІ – ІІІ функціонального класу в 15-ти
випадках (60%), ішемічна хвороба з порушеннями ритму у 8-ми випадках (32%),
ішемічна хвороба серця з постінфарктним кардіосклерозом в 4-х випадках (16%),
гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ стадій в 13-ти випадках (52%), дисциркуляторна
енцефалопатія внаслідок перенесених раніше ГПМК в 3-х випадках (12%), серцева
недостатність (NYHA) II-III стадії в 13-ти випадках (52%), хронічний
обструктивний бронхіт з ЛН ІІ ступеню в 3-х випадках (12%), хронічна ниркова
недостатність I-II ст. в 2-х випадках (8%).
Контрольна група Б (n=25) складалася з 18 жінок і 7 чоловіків, середній вік
яких склав 67,36 + 1,36 року, середній об'єм інтраопераційної крововтрати 493,6
+ 17,0 мл (13,38 + 0,44% ОЦК), середній об'єм заздалегідь резервованої
аутокрові склав 566,72 + 30,31 мл (15% ОЦК), середня тривалість оперативного
втручання 106,2 + 5,81 хв.
У цій групі хворих проведені наступні види оперативних втручань: резекція
шлунку з приводу виразкових і пухлинних уражень в 17-ти випадках (68%), ліво- і
правосторонні геміколектомії, трансверзектомії в 7-ми випадках (28%), операції
на позапечінкових жовчних протоках і підшлунковій залозі в 1-му випадку (4%).
В даній групі виявлена така супутня патологія: ішемічна хвороба серця із
стабільною стенокардією ІІ – ІІІ функціонального класу в 15-ти випадках (60%),
ішемічна хвороба з порушеннями ритму - в 5-ти випадках (20%), ішемічна хвороба
серця з постінфарктним кардіосклерозом в 4-х випадках (16%), гіпертонічна
хвороба ІІ-ІІІ стадій в 9-ти випадках (36%), дисциркуляторна енцефалопатія
внаслідок перенесених раніше ГПМК в 2-х випадках (8%), серцева недостатність
(NYHA) II-III стадії в 20-ти випадках (80%), хронічний обструктивний бронхіт з
ЛН ІІ ступеню в 2-х випадках (8%).
Група В (n=25) складалася з 20 жінок і 5 чоловіків, середнім віком 66,88+1,46
року, середній об'єм інтраопераційної крововтрати 491,8+15,82 мл (13,82+0,54%
ОЦК), середній об'єм зарезервованої аутокрові становив 549,76 + 24,59 мл (15%
ОЦК), середня тривалість оперативного втручання - 112 + 6,89 хв.
Даній групі хворих були проведені такі оперативні втручання: резекція шлунку з
приводу виразкових і пухлинних уражень в 9-ти випадках (36%), ліво- і
правосторонні геміколектомії, трансверзектомії в 14-ти випадках (56%), операції
на позапечінкових жовчних протоках і підшлунковій залозі в 2-х випадках (8%).
Супутня патологія, виявлена серед хворих групи В: ішемічна хвороба серця із
стабільною стенокардією ІІ –ІІІ функціонального класу у 18-ти випадках (72%),
ішемічна хвороба з порушеннями ритму в 7-ми випадках (28%), ішемічна хвороба
серця з постінфарктним кардіосклерозом в 3-х випадках (12%), гіпертонічна
хвороба ІІ-ІІІ стадій в 11-ти випадках (44%), дисциркуляторна енцефалопатія
внаслідок перенесених раніше ГПМК в 3-х випадках (12%), серцева недостатність
(NYHA) II-III стадії в 17-ти випадках (68%), хронічний обструктивний бронхіт з
ЛН ІІ ступеню в 3-х випадках (12%).
Як видно, групи порівняні за віком, характером і тривалістю оперативних
втручань, супутньою патологією.
2.2.Методи дослідження і обгрунтування їх використання
Серед методик вивчення центральної гемодинаміки в даний час найбільш
об'єктивним вважається метод термодилюції і метод Фіка [171]. Існуючі
розрахункові методи широко використовуються завдяки своїй доступності і
простоті, проте деякі, найбільш поширені з них, такі як метод Стара, мають
недостатню кореляцію з об'єктивними методами