Вы здесь

Клініко-біохімічні особливості патогенезу, симптоматики та діагностики транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії, їх медикаментозна корекція

Автор: 
Гуменюк Юрій Мирославович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001371
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика хворих на транзиторну ішемічну атаку.
Робота виконана на кафедрі нервових хвороб Івано-Франківської державної
медичної академії. Обстежувані хворі перебували на стаціонарному лікуванні у
відділеннях судинної неврології обласної клінічної лікарні та центральної
міської лікарні м. Івано-Франківська з 2001 по 2003 роки. Хворі проживали в
одному регіоні, характеризувались відносно однаковими умовами побуту та життя,
дією ідентичних факторів зовнішнього середовища.
Обстеження хворих проводилось в перший або на другий день перебування в
стаціонарі та на 16 – 20 день після проведеного лікування.
В роботі наведені дані клінічного обстеження 119 хворих транзиторними
ішемічними атаками (ТІА) на фоні артеріальної гіпотонії. Слід відмітити, що
нами бралися до уваги хворі з ТІА у вертебро-базилярному та каротидному
басейнах, які виникали як самостійно так і на фоні ДЕ. Важливою умовою при
відборі хворих була наявність низького АТ та відсутність об’єктивних даних за
гіпертонічну хворобу. У відбір були включені також хворі з нормальним
артеріальним тиском на момент обстеження, але анамнестичні та об’єктивні дані
яких свідчать про наявність у них гіпотонічної хвороби. Діагноз ТІА виставлявся
на основі існуючої в Україні класифікації судинних захворювань головного мозку,
адаптованої до сучасної міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду
(МКХ-10), оскільки окремого класу судинних мозкових захворювань не існує і вони
віднесені до ІХ класу МКХ-10 “Хвороби системи кровообігу”, де розглядаються у
рубриках І 60 – І 69, що входять до блоку “Ураження судин головного мозку”
[97]. Діагноз ДЕ, верифікований у більшості обстежених хворих, виставлявся на
підставі критеріїв, розроблених інститутом неврології АМН СРСР [27, 155].
Згідно МКХ-10 [МКХ] діагноз ДЕ відповідає рубриці І 67.9.
Важливо відзначити, що в переважної більшості хворих ТІА діагностовано у
вертебро-базилярному басейні, в той час як кількість пацієнтів з локалізацією
ішемічного вогнища в каротидному басейні була незначною. На рис. 2.1 показане
відсоткове співвідношення хворих на ТІА в каротидному та вертебро-базилярному
басейнах.
Рисунок 2.1. Співвідношення хворих на ТІА в каротидному та вертебро-базилярному
басейнах (%).
Як видно з рис. 2.1, ТІА у вертебро-базилярному басейні діагностовано у 74,8%
(89 осіб), а в каротидному – у 25,2% (30 осіб) обстежених хворих. У першому
випадку хворі з локалізацією ішемічного вогнища в ділянці основної (ОА) та
хребтових (ХА) артерій становили 67,2% (80 осіб), а в ділянці задньої мозкової
артерії (ЗМА) – 7,6% (9 осіб) від загальної кількості обстежених хворих. Серед
пацієнтів з ТІА в басейні сонних артерій у 26-ти чоловік (21,8%) вогнищеві
процеси переважно локалізувались в ділянці середньої мозкової артерії (СМА), ще
у 4-ох хворих (3,4%) клінічні дані свідчили про ураження передньої мозкової
артерії (ПМА).
У всіх хворих оцінювали клініко-неврологічний статус, проводили
загальноприйняті лабораторні обстеження. У дослідження не включали хворих з
клінічно означеною супутньою соматичною патологією (захворювання
шлунково-кишкового тракту, легень, нирок, цукровий діабет тощо), оскільки вона
суттєво впливає на дані біохімічного дослідження.
Контрольні дослідження виконані в групі практично здорових осіб (n=15), в яку
ми віднесли донорів станції переливання крові, студентів медичного факультету і
пацієнтів відділів клініки, які знаходились в стаціонарі по направленню
військкомату і в результаті обстеження визнавались здоровими.
Вік усіх хворих на ТІА коливався від 29 до 79 років, середній вік складав
51,32±1,01 років. Відсоткове співвідношення чоловіків і жінок становило 44,5%
(53 чоловіків) до 55,5% (66 жінок). Розподіл хворих по статі і віку приведений
в узагальненій таблиці (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за віком і статтю (n=119)
ВІК
СТАТЬ
ЧОЛОВІКИ
ЖІНКИ
Абс.
Абс.
До 40 років
6,7
13
10,9
41 - 50 років
21
17,6
20
16,8
51 - 60 років
14
11,8
17
14,3
Більше 60 років
10
8,4
16
13,5
Разом
53
44,5
66
55,5
Примітки: 1. Абс. – абсолютна кількість хворих.
2. % - відсоток до абсолютної кількості пацієнтів.
Таким чином, слід зазначити, що серед усіх обстежених хворих домінували особи в
основному середнього віку і складали 60,5% від загальної кількості (72 чол.) з
незначним переважанням кількості жінок (37 чол.) над кількістю чоловіків (35
чол.).
2.2. Клінічне обстеження хворих
Програма клінічного обстеження хворих на ТІА включала ретельно зібрані скарги
та анамнез захворювання, об’єктивний загальносоматичний та неврологічний огляд.
При дослідженні неврологічного статусу вивчалася функція дванадцяти пар
черепно-мозкових нервів, рухові функції, сухожилкові та періостальні рефлекси,
наявність патологічних, субкортикальних рефлексів, координація рухів, глибока
та поверхнева чутливість, вегетативні функції. Клінічно до хворих з ТІА
відносили пацієнтів з комбінацією скарг на головний біль, шум в вухах,
головокружіння, нудоту, затерпання та слабкість в кінцівках, а також виражені
когнітивні розлади: погіршення пам’яті, уваги, працездатності при наявності
вогнищевої неврологічної симптоматики (ністагм, патологічні рефлекси, парези
тощо), яка регресувала протягом доби.
Отримана інформація, що включала в себе оцінку ступеня важкості стану хворого,
положення його в ліжку, кольору шкірних покривів, слизової оболонки ротової
порожнини та язика, результати обстеження по системах органів та неврологічного
статусу була впорядковано занесена до “Карти обстеження хворого”. У відповідних
розділах карти представлена