Вы здесь

Аскохітоз огірка і агробіологічне обґрунтування заходів обмеження його розвитку у закритому грунті

Автор: 
Марютін Олексій Федорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001413
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Дослідження проводили протягом трьох років (2002 – 2004 рр.) у лабораторії
захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва УААН, у лабораторії
масових аналізів Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва та у виробничих теплицях
закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Альянс” (“Харківська овочева фабрика”)
Харківського району, ЗАТ “Зміївська овочева фабрика” Зміївського району,
розташованих у четвертій світловій зоні східного лісостепу України на території
Харківської області (рис. 2.1). Згідно з багаторічними даними Харківської
обсерваторії у місці розташування господарств випадає за рік 500 – 520 мм
опадів, але нерівномірно протягом року: основна кількість – в червні – липні
(65 – 68 мм), найменша – у лютому – березені (28 – 32 мм). Тепловий режим
характеризується різким коливанням температур. При температурі повітря +6,5 °С
середньомісячна влітку (червень) дорівнює +20,3 °С, а взимку (січень) -7 °С.
Найхолоднішим є січень і перша половина лютого, найтеплішим – липень. Період з
температурою повітря вище +10 °С становить 160 діб. Відносна вологість повітря
в літній період здебільшого є невисока. Кількість днів з відносною вологістю
повітря близько 80 % (о 13-й год) складає по місяцях: травень – 20 %; червень –
1,4; липень – 1,8; серпень – 1,7 %, з відносною вологістю менше 30 % –
відповідно 6,3 %; 2,7; 2,7; 5,6 %. Отже, в зоні розташування вказаних
господарств переважають дні з низькою відносною вологістю повітря. При цьому
слід відзначити, що безпосередньо в зоні діяльності господарств
природно-кліматичні умови не мають різких відхилень від оптимальних показників,
вони є сприятливими для росту й розвитку основних сільськогосподарських культур
як у відкритому, так і в закритому грунті.
Рис. 2.1. Загальний вигляд зимових грунтових теплиць, типовий проект №
810-59/56,
ЗАТ “Зміївська овочева фабрика”
2.2. Методики виконання досліджень
Дослідження виконували шляхом постановки лабораторних, вегетаційних та польових
дослідів на гібриді рослин огірка Атлет F1 в умовах закритого грунту згідно з
методиками дослідної справи в овочівництві і баштанництві та з основними
положеннями методики виконання наукових досліджень з овочевими культурами у
закритому грунті [40, 127, 183].
2.2.1. Методики виконання лабораторних досліджень. Метою лабораторних
досліджень було вивчення таких питань:
визначення насіннєвої інфекції аскохітозу;
визначення впливу патологічного процесу в рослинах огірка, уражених
аскохітозом, на активність окислювально-відновлювальних ферментів, на вміст
хлорофілу, азоту, фосфору, калію;
вивчення біоекологічних особливостей збудника аскохітозу;
визначення реакції середовища під час використання бакових сумішей фунгіцидів і
мінеральних добрив;
визначення життєздатності пікнідіального плодоношення збудника аскохітозу;
вивчення поширеності і щільності інфекції збудника аскохітозу у тепличному
повітрі;
вивчення інгібуючих властивостей гриба-антагоніста Trichoderma harzianum Rifai
щодо збудника аскохітозу.
Методика визначення насіннєвої інфекції аскохітозу огірка. Дослідження
виконувалися згідно із загальноприйнятими методиками із цього питання [100,
139, 141, 173, 221]. Усі вони відповідають ДСТУ 12038 (Насіння
сільськогосподарських культур, 1991).
Фізіолого-біохімічні аналізи виконували в лабораторії масових аналізів у
Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва за
загальноприйнятими методиками [78]. Біоекологічні особливості збудника
аскохітозу рослин огірка вивчали за загальноприйнятими у мікології та
фітопатології методиками [15, 20, 64, 68].
Методика визначення впливу температури та відносної вологості повітря на
проростання пікноспор Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum. Дослідження
виконували за методикою, опрацьованою науковцями МДУ Н. С. Листопадовою та ін.
[111, 113]. Вплив температури на проростання спор визначали методом
пророщування їх суспензії у політермостаті, вплив відносної вологості повітря –
методом пророщування сухих пікнід на сухих предметних стеклах в ексикаторах при
різній відносній вологості повітря, яка створювалася його насиченням водними
розчинами солей і дистильованої води. Визначення реакції середовища (рН)
хімічних речовин, використовуваних для виготовлення бакових сумішей, проводили
потенціометричним методом за допомогою приладу ЛПУ-01.
Методика визначення життєздатності пікнідіального плодоношення збудника
аскохітозу. Після завершення дезінфекції рослин огірка, тепличних
культиваційних споруд, тепличного грунту відбиралися зразки пікнідіального
плодоношення патогена для мікроскопічного аналізу. Для підрахунків кількості
спор гриба використовували лічильну камеру [10, 11, 15, 20, 71].
Вивчення поширеності і щільності інфекційного навантаження пікноспор Ascochyta
cucumeris Fautr. et Roum у тепличному повітрі виконували аеромікологічним
методом, запропонованим науковцями МДУ Г. Д. Успенською та ін. [207]. Метод
передбачає відловлювання спор на скло-пастку, яке вкривається тонким шаром
вазеліну і розміщується в теплицях, і подальший мікроскопічний аналіз.
Інгібуючі властивості гриба-антагоніста досліджували згідно з методикою,
запропонованою Н. М. Гринько [54, 56].
2.2.2. Методики виконання польових досліджень. У закритому грунті, як і в
польових умовах, зберігається основне правило виконання дослідів – поєднання
всіх факторів, за винятком тих, які вивчаються [127, 128]. Виконувати ці вимоги
дуже складно, оскільки в умовах штучного клімату і під час використання
замінників