Вы здесь

Удосконалення елементів технології вирощування змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос в Лісостепу України

Автор: 
Скалій Ігор Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001435
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Умови, ПРОГРАМА та методика досліджень
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов досліджень
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва передбачає широке
впровадження науки і передового досвіду. Наукове забезпечення новітніх
технологій базується на обліку й аналізі погодних умов шляхом порівняння певних
щорічних періодів з середніми багаторічними та ростом і розвитком досліджуваних
культур. На підставі цих даних можна передбачити особливості впливу кліматичних
умов регіону на ріст і розвиток та продуктивність культур. Це важливо не тільки
для районування різних культур, але і для розробки відповідних технологій їх
вирощування [163, 272].
Дослідження з вивчення впливу строків і способів сівби, густоти стояння рослин
на продуктивність змішаних посівів кукурудзи з соєю на силос в Лісостепу
України проводилися протягом 2002-2004 років у наукових лабораторіях кафедри
рослинництва та стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції
Національного аграрного університету (с. Пшеничне Васильківського району
Київської області).
Територія дослідної станції розміщена в зоні Лісостепу, входить до складу
Білоцерківського агрогрунтового району і за рельєфом є слабо-хвилястою
рівниною.
Ґрунт дослідного поля є чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним
складом – крупнопилувато-середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі
становить 4,34-4,68 %, рН – 6,8-7,3, ємність вбирання – 30,7-32,5 мг. екв. /100
г ґрунту. Щільність ґрунту у рівноважному стані – 1,16-1,25 г/см3, вологість
стійкого в’янення – 10,8 %. Глибина залягання ґрунтових вод 2-4 м [96]. Він
характеризуються достатнім вмістом валових і рухомих форм поживних речовин.
Легкогідролізованого азоту 10,6-11,4 мг / 100 г ґрунту, рухомого фосфору
6,2-6,5, обмінного калію 8,9-10,6 мг / 100 г ґрунту. На цих ґрунтах під
кукурудзу необхідно вносити підвищенні дози органічних і мінеральних добрив і
заробляти їх на глибину орного шару.
Так як чорноземи типові малогумусні займають 54,6 % від ґрунтів зони Лісостепу
України, то це дає підстави вважати, що польові дослідження проводилися в
типових ґрунтових умовах регіону.
Клімат Лісостепу – помірно-теплий з достатнім зволоженням. Середньодобова
температура повітря становить 6-8оС з коливаннями по місяцях від - 6,9оС у
січні до +19,6оС у липні. Сума ефективних температур досягає 1157,4оС, сума
активних температур 2062,5оС. У квітні і травні середньомісячна температура за
багаторічними даними становить відповідно 8,4оС і 15,3оС. Тривалість періоду з
температурою вище +5оС коливається в межах 210-215 днів, а з температурою вище
+10оС – 155-180 днів. Така температура повітря сприяє проведенню посівів у
більш ранні строки, швидкому проростанню насіння і з’явленню дружніх і повних
сходів.
За багаторічними даними метеорологічного поста Агрономічної дослідної станції
НАУ середня за рік кількість опадів становить 562 мм, а за вегетаційний період
– 298 мм, що становить 53 % від річної норми. Розподіляються опади протягом
року не рівномірно: навесні їх випадає 126мм. (22,4% від річної кількості),
влітку – 204 мм (36,3%), восени – 106 мм (18,9%) і взимку – 126 мм (22,4%).
За період із середньодобовою температурою понад +10оС випадає 310-330 мм
опадів. Гідротермічний коефіцієнт становить 1,3. Протягом вегетації найбільшою
мінливістю характеризуються опади й температури вище +10оС; більшою стабільною
виділяється вологість повітря (коефіцієнт варіації 2,8%).
Отже, грунтово – кліматичні умови місця проведення дослідів типові для
Лісостепу України. Температура протягом вегетаційного періоду 2002 року
відрізнялася від багаторічних показників (табл.2.1, рис. 2.1). В березні–квітні
вона перевищувала норму на 4,2-1,2оС.
Стійкий перехід температури через 0оС відбувався у першій декаді березня, а
через + 5оС – у третій декаді березня, що прискорило строки сівби та
стимулювало ростові процеси. Проте малосніжна зима та менша за норму кількість
опадів у квітні й травні (на рівні 18,4 і 34,5 мм) негативно вплинули на
формування запасів продуктивної вологи на глибині загортання насіння.
Таблиця 2.1
Погодні умови вегетаційних періодів за роки досліджень
Показник
Місяць

За вегетацію
квітень
травень
червень
липень
серпень
2002 р.

Опади, мм
18,4
34,5
163,9
41,4
43,6
301,8
Температура повітря, оС
9,6
15,3
17,4
21,7
19,6
16,7
2003 р.

Опади, мм
16,6
6,4
14,6
44,4
39,8
121,8
Температура повітря, оС
6,5
19,3
17,5
20,0
18,4
15,3
2004 р.

Опади, мм
32,2
26,1
0,4
61,7
104,2
224,6
Температура повітря, оС
8,5
13,0
16,8
19,6
19,1
15,4
Середні багаторічні

Опади, мм
46
48
64
83
57
298
Температура повітря, оС
8,4
15,3
18,5
19,6
18,9
16,1
Кукурудза і соя вимогливі до умов зволоження, особливо в критичний період росту
й розвитку, що настає у кукурудзи за 10 днів до викидання і закінчується через
20 днів після викидання волоті, а у сої – в період цвітіння - формування бобів
[13, 14, 137, 264, 218].
За вегетаційний період 2002 року найбільше опадів було в червні (163,9 проти
середніх багаторічних 64 мм). Проте вже у липні кількість опадів становила 41,4
мм або вдвічі меншою за норму і на 15,4 мм меншою за серпневу норму (43,6 мм),
внаслідок чого в орному і підорному шарах ґрунту створився певний дефіцит
вологи.
У липні і серпні нестача вологи підсилилася високою температурою, яка була
вищою за норму на 2,1оС у липні (21,7оС) і на 0,7оС у серпні (19,6оС). В окремі
дні температура досягала 30-35оС.
Саме тому рік був не досить сприятливим для вир