Вы здесь

Наступність ігрових форм навчальної діяльності в умовах навчально-виховного комплексу "школа - дошкільний заклад".

Автор: 
Чепка Олена Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001555
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ НАСТУПНОСТІ
ІГРОВИХ ФОРМ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КОМПЛЕКСУ “ШКОЛА – ДОШКІЛЬНИЙ
ЗАКЛАД”
2.1. Зміст наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників
та першокласників у роботі комплексу “Школа – дошкільний заклад”
У процесі дослідно-експериментальної роботи здійснювалася реалізація
констатуючого експерименту. Дослідження проводилося у навчально-виховних
комплексах “Школа – дошкільний заклад” с. Кочержинці, Сушківка, Коржова
Уманського району та с. Матвіїха, Терлиця, Шарнопіль Монастирищенського району
Черкаської області. Дослідженням було охоплено 207 дітей старшого дошкільного
(5-6 років) та молодшого шкільного віку (6-7 років), 56 педагогів: вихователів
та вчителів початкових класів, а також батьки дітей (113 осіб).
Основними завданнями констатуючого експерименту було визначено:
Виявити рівень реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності
старших дошкільників і молодших школярів в освітньому процесі комплексу “Школа
– дошкільний заклад”.
Дослідити рівень наявності принципу наступності у змісті навчальних завдань для
старших дошкільників і молодших школярів.
Визначити рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до навчальної
діяльності у школі.
Дослідити процес адаптації дітей із початком навчання у першому класі.
Завдання констатуючого експерименту реалізувалися у процесі:
спостереження за навчально-виховним процесом освітнього комплексу “Школа –
дошкільний заклад”;
вивчення педагогічної документації дошкільного закладу та школи;
анкетування й тестування вихователів, вчителів, батьків; бесіди з ними;
аналізу змісту навчальних завдань програм для дітей старшого дошкільного і
молодшого шкільного віку (перший клас) та навчально-методичних посібників;
діагностування рівня готовності дітей до навчальної діяльності.
Рівень реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності в освітньому
процесі комплексу “Школа – дошкільний заклад” був досліджений у ході
спостереження за навчально-виховним процесом, відвідування занять і уроків,
вивчення педагогічної документації; а також за результатами анкетування та
тестування педагогів і батьків, бесід з ними.
Метод спостереження є одним із основних емпіричних методів педагогічного
дослідження, який полягає у систематичному і цілеспрямованому сприйнятті
педагогічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах, а
також у пошуку змісту цих явищ [243, с. 129]. Проведена пряма форма
спостереження дала змогу вивчити зовнішні прояви почуттів та поведінки
вихованців під час навчально-виховних процесів освітнього комплексу “Школа –
дошкільний заклад” та знайти характерні тенденції навчальної діяльності дітей.
Опосередкована форма спостереження проводилася через вивчення педагогічної
документації освітніх закладів, аналіз планів роботи з дітьми дошкільного та
молодшого шкільного віку й підтвердила результати безпосереднього
спостереження. Об’єктивна систематична фіксація педагогічних явищ, а саме –
протоколювання, магнітний запис, фотозйомка і хронометраж – дали змогу виявити
й зберегти факти, а також зробити їх узагальнення.
Спостереження за навчально-виховним процесом показало, що основною формою
організації навчальної діяльності старших дошкільників були заняття, хоча діти
здобували знання й поза ними, розвивали свої навички і вміння під час праці,
ігор, прогулянок, повсякденного життя.
Організовуючи навчальну діяльність дітей, вихователі використовували
здебільшого словесні методи навчання, меншою мірою – наочні та практичні.
Особливо така тенденція відчувалася на заняттях із розвитку мовлення. Ігрова
діяльність дітей організовувалася як на заняттях, так і поза ними. На заняттях
для закріплення раніше вивченого дітьми матеріалу використовувалися дидактичні
ігри, але їх використання було не систематичним, не послідовним та епізодичним.
Не завжди їх запровадження сприяло правильній організації виконання навчальних
завдань.
Не відчувалося і поступовості підведення дітей до розуміння обов’язковості
навчання, точного виконання правил. Старші дошкільники свої пізнавальні дії
могли довільно спрямовувати лише за умови, коли вихователь давав їм зрозумілі
завдання. Діти дотримувалися правил тільки в добре знайомих для себе
ситуаціях.
Протягом дня з дошкільниками проводилися різні види ігор: сюжетно-рольові,
дидактичні, рухливі, ігри-драматизації та ін. Повсякденні дидактичні ігри
здебільшого не були узгодженими зі змістом програми навчання, часто
повторювалися, були не систематичними, не відповідали рівню знань дітей. У
процесі навчальної діяльності дошкільників педагоги використовували такі засоби
навчання, які забезпечували безпосереднє спілкування дітей з об’єктами, що
вивчалися. Це природа, праця, твори мистецтва, література та ін.
Вивчення педагогічної документації вихователів підтвердило результати
проведених спостережень, а також дало можливість глибше проаналізувати проблему
використання ігрових форм у навчальній діяльності дошкільників. Зміст
календарних планів показав, що навчальна діяльність дошкільників
організовується як під час занять, так і протягом інших навчально-виховних
процесів: спостережень, ігрової та трудової діяльності, під час екскурсій,
прогулянок, індивідуальних робіт. Основну частину навчального матеріалу діти
отримують під час занять, на яких словесні та наочні методи навчання
переважають над практичними, зокрема ігровими. Підтвердилася тенденція
неузгодженості, несистематичності та непослідовності організації ігрових форм у
навчальній діяльності дітей. Д