Вы здесь

Сучасні аспекти діагностики та лікування ускладнених форм хронічної венозної недостатності.

Автор: 
Єлісєєв Геннадій Юрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001602
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
2.1. Клінічна характеристика хворих з ускладненими формами хронічної венозної
недостатності. Дослідження базується на аналізі 370 хворих з ускладненими
формами хронічної венозної недостатності, які перебували на стаціонарному
лікуванні у клініці шпитальної хірургії Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького з 1 січня 1994 р. по 1 січня 2004 р.
На сьогодні відсутня сучасна вітчизняна класифікація хронічної венозної
недостатності, у якій була б чітко окреслена форма захворювання, ступінь
хронічної венозної недостатності та ускладнення, зумовлені захворюванням. У
процесі нашого дослідження ми використовували Міжнародну класифікацію хронічної
венозної недостатності СEAP (C-clinic, E-etiology, A-anatomy,
P-pathophysiology) згідно з American Venous Forum International Society of
Vascular Surgery (Maui, Hawai, 1994), яка враховує клінічні, етіологічні,
анатомо-морфологічні та патофізіологічні аспекти цієї патології.
Класифікація хронічної венозної недостатності СEAP (Hawai, 1994)
І. Клінічна класифікація
Стадія 0 – відсутні симптоми хвороби вен при огляді та пальпації;
Стадія 1 – телеангіоектазії, ретикулярні вени, сіткоподібні варикси;
Стадія 2 – варикозне розширення вен;
Стадія 3 – набряк;
Стадія 4 – шкірні зміни, зумовлені захворюванням вен (пігментація, венозна
екзема, ліподерматосклероз);
Стадія 5 – шкірні зміни, вказані вище, та загоєна виразка;
Стадія 6 – шкірні зміни, вказані вище, та активна виразка.
ІІ. Етіологічна класифікація
EC – вроджені захворювання (артеріовенозні нориці, венозні ангіоми);
EP – первинні захворювання з невідомої причини;
ES – вторинні захворювання з відомої причини (посттромботичне, посттравматичне
та ін.).
ІІІ. Анатомічна класифікація
Сегмент:
Поверхневі вени (AS) 1 – телеангіоектазії / ретикулярні вени;
Велика підшкірна вена (GSV) 2 – вище коліна; 3 – нижче коліна;
4 – мала підшкірна вена (LSV) 5 – немагістральна.
Глибокі вени (AD) 6 – нижня порожниста вена;
Клубові вени 7 – загальна; 8 – внутрішня; 9 – зовнішня;
10 – вени таза – гонадні, широкої зв’язки матки та ін.
Стегнові вени 11 – загальна; 12 – глибока; 13 – поверхнева;
14 – підколінна; 15 – вени гомілки; 16 – м’язові – литкові, стопи та інші.
Перфорантні вени (AP) 17 – стегна; 18 – гомілки.
IV. Патофізіологічна класифікація (за даними УЗ-ангіосканування)
Рефлюкс (PR); Обструкція (PO); Рефлюкс + обструкція (PR, O).
V. Клінічна шкала (підрахунок балів)
Біль: 0 – відсутній; 1 – помірний, немає потреби приймати знеболюючі засоби; 2
– сильний, є потреба приймати знеболюючі засоби.
Набряк: 0 – відсутній; 1 – незначний/помірний; 2 – виразний.
„Венозна кульгавість”: 0 – відсутня; 1 – легка/помірна; 2 – сильна.
Пігментація: 0 – відсутня; 1 – обмежена/локальна; 2 – поширена.
Ліподерматосклероз: 0 – відсутній; 1 – обмежений/локальний; 2 – поширений.
Виразка, розмір (найбільшої виразки): 0 – відсутня; 1 – 2 – > 2 см у діаметрі.
Тривалість: 0 – відсутня; 1 – 3 міс.
Рецидив: 0 – відсутній; 1 – одноразовий; 2 – багаторазовий.
Кількість: 0 – відсутня;1 – поодинока; 2 – множинні.
VI. Шкала зниження працездатності
0 – безсимптомний перебіг;
1 – наявність симптомів захворювання, хворий працює і не використовує
підтримуючих бандажів;
2 – хворий може працювати протягом 8 годин, тільки використовуючи підтримуючий
бандаж;
3 – хворий непрацездатний, незважаючи на використання підтримуючих бандажів.
В основі кількісної оцінки венозної дисфункції кінцівки лежить сума трьох
показників шкал: анатомічної (III), в якій перераховані анатомічні сегменти,
кожен з яких оцінюється в 1 бал; клінічної (V) та шкали зниження працездатності
(VI). Патофізіологічна характеристика ураження ґрунтується на даних
ультразвукового ангіосканування.
Усі пацієнти з ХВН відповідно до класифікації CEAP були розподілені на такі
групи. Перша група – 128 (34,59%) хворих з варикозним розширенням підшкірних
вен у системі великої підшкірної вени та явищами набряку, що ускладнилось ГТ,
яка відповідала за класифікацією C2,3EPAS2,3PR. Друга група, 75 (20,27%)
хворих, мала трофічні зміни шкіри, але без виразки та явища ГТ в системі
великої підшкірної вени і відповідала за класифікацією C4,5EPAS2,3PR. Усі 107
пацієнтів з ПТХ за даними УЗДС мали уражений стегново-підколінний сегмент
глибоких вен та явища варикозного розширення підшкірних вен, які ускладнились
ДЛА, і були розподілені на дві групи (ІІІ та ІV групи). Третя група, 58
(15,68%) хворих, мала трофічні зміни шкіри, але без виразки, і відповідала за
класифікацією C4ESAD13,14S2,3PRO. У ІV групі, 49 (13,24%) пацієнтів, була
загоєна виразка і ураження відповідно до класифікації C5ESAD13,14S2,3PRO. П’ята
група зі 60 (16,22%) хворих, яка була контрольною і класифікована як
C2-5EPAS2,3PR, мала в анамнезі ГТ. Розподіл хворих за групами відповідно до
класифікації CEAP представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за групами відповідно до класифікації CEAP
Група
Кількість хворих
Класифікація CEAP
Ускладнення
І група
128
C2,3EPAS2,3PR
Гострий тромбофлебіт
ІІ група
75
C4-5EPAS2-3PR
Гострий тромбофлебіт
ІІІ група
58
C4ESAD13,14S2,3PRO
ДЛА
ІV група
49
C5ESAD13,14S2,3PRO
ДЛА
V група
60
C2-5EPAS2,3PR
Гострий тромбофлебіт
Вік хворих становив від 24 до 65 років, у середньому – 41,3±9,5 року. На рис.
2.1 відображено розподіл пацієнтів за віковими групами.
Рис. 2.1. Розподіл хворих за віком
Серед усіх хворих переважали пацієнти найбільш працездатного віку – від 30 до
55 років, відповідно 267 (72,16%) осіб. Як бачимо з рис. 2.2, жінки становили
переважну більшість – 290 (78,38%), чоловіків було 80 (21,62%) о