Вы здесь

Нейродинамічні та психічні функції у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку

Автор: 
Петренко Юрій Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001612
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Організація та об’єкт дослідження
Об'єктами дослідження були учні Черкаської загальноосвітньої школи №11 віком
від 7 до 10 років. Всього було обстежено 353 учня обох статей. Слід відмітити,
що 42 особи приймали участь у лонгітудинальних дослідженнях, які дали
можливість спостерігати динамку розвитку психофізіологічних функцій одних і тих
же дітей з різним рівнем фізичного розвитку упродовж чотирьох років. Зрізові
дослідження проводили з метою перевірки надійності результатів. У всіх дітей
вивчали властивості нейродинамічних та психомоторних функцій, а також рівень
фізичного розвитку. Експериментальне визначення властивостей основних нервових
процесів, сенсомоторну реактивність та психічні функції здійснювали з жовтня по
грудень місяці, у дні високої розумової працездатності з ранку, коли
простежується високий рівень функціонування фізіологічних систем, а виміри
показників фізичного розвитку – з грудня по січень місяці [10, 11, 12, 13].
Тривалість обстежень не перевищувала 30 хвилин [11].
Спочатку визначали властивості психічних функцій (увага, короткочасна пам'ять),
потім – сенсомоторні функції на розумові навантаження різного ступеня
складності і після повного впрацювання вивчали функціональну рухливість та силу
нервових процесів. Обстеження нейродинамічних та психомоторних функцій,
параметрів фізичного розвитку та обробку цифрового матеріалу проводив один
дослідник. Інструкції до виконання завдань були однакові для всіх
обстежуваних.
2.2. Дослідження нейродинамічних функцій дітей молодшого шкільного віку
Дослiджували функцiональну рухливiсть нервових процесiв (ФРНП) та силу нервових
процесiв (СНП) – працездатнiсть головного мозку. Обстеження здійснені на
комп’ютерній системі "Диагност-1", розробленій М.В. Макаренком та В.С.
Лизогубом [177, 179].
2.2.1. Визначення функціональної рухливості нервових процесів
ФРНП визначали в режимі зворотного зв'язку. Мірою оцінки максимальної
швидкості переробки інформації в цьому режимі є час виконання завдання.
Подразниками були геометричнi фiгури. Тест пред’являвся тричі із 120
подразників і за кращим результатом виконання оцінювали ФРНП. Триразове
тестування обумовлене тим, що найбільш оптимального та стійкого значення
показник швидкості переробки інформації досягає упродовж перших трьох спроб
[142, 179].
Перед початком дослідження учні отримували iнструкцiю про те, що коли на
екранi з’явиться геометрична фiгура "квадрат" необхiдно швидко натиснути
пальцем правої руки і швидко відпустити праву кнопку, "коло" – лiвою рукою на
лiву кнопку, "трикутник" – не натискати ні на яку з кнопок (гальмiвний
подразник). Після правильної відповіді експозиція наступного сигналу
автоматично скорочувалася на 20 мс, а після неправильної – збільшувалася на ту
саму величину. Початкова експозиція сигналів становила 900мс. Після проходження
тесту фiксували час виконання завдання, мінімальну експозицію пред’явлення
сигналів та час виходу на неї.
В.А. Трошихiн, В.В. Сиротський, Н.В. Кольченко, М.В. Макаренко [143, 152, 153]
вважають, що визначений таким чином показник рухливостi є iнтегральною
величиною всiх швидкiсних характеристик нервових процесiв. Вiн залежить вiд
часу здiйснення сенсомоторної реакцiї та вiдновлення готовностi рефлекторного
апарату до нової реакцiї, що дозволяє досліджуваному виконувати тест в
оптимальному для себе темпі. Таким чином, ФРНП представляє собою швидкiсну
характеристику працюючої функцiональної системи, а не окремої збудженої тканини
або структури, і характеризує здатнiсть нервової системи до виконання в одиницю
часу певної кiлькостi робочих циклiв, як позитивних, так i гальмiвних реакцiй.
ФРНП генетично обумовлена [143] і має високу iндивiдуальну стабiльнiсть [130,
141].
2.2.2. Дослідження сили нервових процесів
Силу нервових процесів оцінювали за показником працездатності головного мозку
(ПГМ) [177]. Для виявлення цієї властивості учні виконували завдання, як і при
дослідженні рівня ФРНП, в режимі “зворотного зв’язку”. Час виконання завдання
був фіксований і становив 5 хв. Перед початком тесту учні отримували iнструкцiю
що, коли на екранi з’явиться "квадрат" – потрібно як можна скоріше натискати
пальцем правої руки і швидко відпускати праву кнопку, "коло" – пальцем лiвої
руки на лiву кнопку, а на "трикутник" – жодної із кнопок не натискати. Після
правильної відповіді експозиція автоматично скорочувалась на 20 мс, а після
неправильної – збільшувалась на 20 мс. Починали тестування з експозиції 900мс.
Виконання даного завдання здійснювали після тесту на виявлення ФРНП [142].
Результатом виконання тесту була кількість пред’явленої і переробленої
інформації, значення мінімальної експозиції сигналу та час виходу на неї.
2.2.3. Методика визначення швидкості сенсомоторного реагування на розумові
навантаження різного ступеня складності
Дослiдження сенсомоторних реакцiй дає змогу оцінити iндивiдуальнi особливостi
людини та виявити здатнiсть до ефективних і адекватних дiй за умов переробки
iнформацiї рiзного ступеня складностi [41, 42, 81, 133, 134]. Зорово-моторнi
реакції різного ступеня складності вивчалися за методикою М.В. Макаренка [143],
надійність якої обгрунтована даними ряду робіт [130, 141, 149]. Для виявлення
індивідуальних властивостей сенсомоторних функцій використовували три повтори
кожного з тестів і по кращому результату проводили оцінку [142].
Спочатку визначали латентні перiоди простої зорово-моторної реакцiї (ПЗМР). В
якості подразника були геометричні фігури. Учням пред'являли 30 подразникiв,
експозицiя становила 700 мс, а тривалість паузи між сигналами змiню