Вы здесь

Фізіологічні характеристики організму дітей молодшого шкільного віку в різних умовах навчання

Автор: 
Гуменна Ольга Андріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001738
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Організація досліджень
Для дисертаційного дослідження були обрані учні 1-3 класів тому, що цей період
вважається найважливішим етапом системної організації фізіологічних функцій. У
цьому віці відбувається інтенсивний розвиток і вдосконалення функцій ВНД
унаслідок морфофункціонального дозрівання мозку, також активно формуються
функціональні резерви здоров’я, риси особистості та характеру та ін. Для
вирішення поставлених завдань проведене вивчення фізіологічних характеристик
учнів віком 6-10 років на базі 1-3 класів закладів різної форми навчання – ЗОШ
№17 та прогімназії (ПГ) №1 м. Сум. Ці заклади відрізняються перебігом
навчально-виховного процесу, часом перебування у шкільному колективі,
тривалістю перерв та іншими показниками.
При виборі критеріїв оцінки та методів дослідження пріоритет віддавався
показникам, значення яких легко отримати безпосередньо в умовах НВЗ та які є
інформативними, валідними й надійними. При виконанні роботи був використаний
такий комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз і узагальнення
літератури з питань впливу на функціональні показники дітей молодшого шкільного
віку соціальних і гігієнічних факторів; емпіричні – опитування, анкетування,
тестування; медико-біологічні – антропометричні, фізіометричні;
психофізіологічні; методи оцінки емоційного стану; математичні.
Дослідження проводилося у два етапи. Основні складові експериментального
дослідження представлені у таблиці 2.1. На першому етапі було залучено 503
дітей: 236 учнів ЗОШ (120 хлопчиків і 116 дівчаток) та 267 вихованців ПГ (113
хлопчиків і 154 дівчинки). На другому етапі дослідження в експерименті взяли
участь 75 дітей (50 учнів прогімназії та 25 учнів школи).
Таблиця 2.1
Загальна схема досліджень дітей молодшого шкільного віку
ЗОШ і ПГ м. Суми
Перелік показників досліджень
Методи і параметри досліджень
Етапи досліджень
Показники режиму дня
дітей
Метод групового анкетування
Перший
Гігієнічна оцінка умов навчання
(аналіз урочних і позаурочних заходів)
Перший
Антропометричні показники
Метод регресійних шкал
Перший та
другий
Функціональні показники
ССС:
? ЧСС і АТ
? індекс Робінсона розрахунковим
методом
Перший та
другий
Адаптаційний потенціал
Перший
Дихальної системи:
? ЖЄЛ методом спірометрії
Другий
М’язової системи:
? кистьова сила методом
динамометрії
Другий
Психофізіологічні показники
Методики досліджень короткочасної зорової та слухової пам’яті
Перший та
другий
ФРНП за методикою сортування слів
Перший та
другий
Нервово-м’язова працездатність за методикою “теппінг-тест”
Перший та
другий
Розумова працездатність за фігурними і буквеними таблицями Анфімова
Перший та
другий
Психоемоційні показники
Тест-опитувальник
“Дитячий опитувальник неврозів”
Перший та
другий
Методика кольороопису
Перший та
другий
Психічна активність методом асоціативного експерименту
Другий
На першому етапі з метою вивчення особливостей режиму дня учнів молодшого
шкільного віку обох навчальних закладів було проведене анкетування (за участю
176 учнів 1-3 класів загальноосвітньої школи №17 та прогімназії №1 м. Суми – 82
учні ЗОШ та 94 учні ПГ) і гігієнічна оцінка умов навчання (були обрані з кожної
паралелі по одному класу). Фізичний розвиток оцінювали із застосуванням методу
регресійних шкал. Досліджували функціональні показники серцево-судинної
системи, адаптаційний потенціал. Вивчали рівень психофізіологічних
характеристик учнів за показниками об’єму короткочасної пам’яті (зорової та
слухової); функціональної рухливості нервових процесів; нервово-м’язової
працездатності; розумової працездатності за допомогою фігурних коректурних проб
для учнів 1-2 класів і буквених коректурних проб для учнів 3 класів. Емоційний
стан вивчали за допомогою тесту-опитувальника “Дитячий опитувальник неврозів”
(ДОН) і за кольороописом. Дослідження даних показників проводилися у другій
половині жовтня 2001 року, тобто після закінчення періоду адаптації учнів до
навчання.
На другому етапі з метою вивчення ефективності запроваджених оздоровчих заходів
були сформовані група 1 (Г1), група 2 (Г2) і група 3 (Г3). Навчально-виховний
процес у Г1, що нараховувала 28 учнів другого класу (14 хлопчиків і 14
дівчаток), протягом 2002-2003 навчального року відрізнявся впровадженням
оздоровчого комплексу. Вибір цієї групи дітей пояснювався специфікою
прогімназійного режиму:
- в учнів других класів уже відсутня тиха година, на відміну від першого класу;
- майже не змінюється склад учнів протягом року (в першому класі від початку до
кінця року склад учнів суттєво змінюється);
- швидше, порівняно з першим класом, відбувається адаптація на початку
навчального року;
- краще впроваджувати оздоровчий комплекс саме у другому класі, тому що у
третьому класі, як свідчать отримані результати, деякі фізіометричні,
психофізіологічні та емоційні показники вже погіршуються. Застосовуючи
оздоровчі заходи у другому класі, можна запобігти зниженню показників у
третьому класі, тим самим сприяти покращенню функціональних характеристик і
зміцненню здоров’я дітей.
Групу 2 (Г2) складали 22 учні другого класу (10 хлопчиків і 12 дівчаток), які
навчалися за програмою прогімназії. Групу 3 (Г3) складали 25 учнів (11
хлопчиків і 14 дівчаток), які навчалися у другому класі ЗОШ №17 м. Суми.
З метою вивчення впливу оздоровчого комплексу на функціональні характеристики
дітей молодшого шкільного віку в трьох групах чотири рази на рік (на другому
тижні кожної чверті у вівторок і середу, за рекомендаціями М.В. Антропової,
1984 [157]) проводилось дослідження короткочасної пам’яті (зорової та
с