Вы здесь

Сучасний стан і перспективи розвитку постійної лісонасінної бази дуба звичайного на Сумщині

Автор: 
Чигринець Віктор Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001916
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика досліджень
Інвентаризація генетичних резерватів і плюсових насаджень провадилася шляхом
закладання тимчасових пробних площ у найбільш типовій частині насадження.
Розмір ПП визначали з розрахунку обстеження не менше 100 дерев цільової породи.
Ділянку описували за стандартними лісівничими параметрами (рельєф, лісорослинні
умови, підріст, підлісок, надґрунтовий покрив тощо). На ПП провадили повний
перелік усіх дерев з діаметром понад 8 см з вимірюванням діаметрів [149]. Для
дерев дуба визначали клас росту за Крафтом, селекційну категорію, стан,
наявність вад і пошкоджень. Середню висоту визначали за стандартною таксаційною
методикою: вимірюванням 15-25 дерев пропорційно до їх кількості в кожній
ступені товщини та побудовою кривої висот. Діаметри вимірювали з точністю до 1
см, висоти – до 1 м.
Під час обстеження насаджень використовували шкалу селекційних категорій П.І.
Молоткова [24], яка є модифікацією шкали М.М.Вересіна [150].
I категорія (плюсові дерева) – найкращі за всім комплексом ознак. У насадженні
вони перевищують середні показники за діаметром не менше, ніж на 30%, а за
висотою – на 10%. Прямостовбурні, повнодеревні, з добрим очищенням від сучків і
їх заростанням, компактною, добре розвиненою кроною, відмінним за якістю
стовбуром. За товарністю – ділові. Дерева мають відмінний або добрий стан,
високу стійкість до шкідників, хвороб і несприятливих умов довкілля.
II категорія (кращі нормальні дерева) – мають високоякісні стовбури, що
відповідають вимогам плюсових дерев І категорії, при незначному перевищенні
середніх для відповідного насадження висоти і діаметра (але не менше), або ж
при дотриманні перевищень за діаметром і висотою, як у І категорії, мають деякі
незначні вади стовбурів (середнє очищення від сучків, дещо підвищений збіг,
незначну косошаровість, невелику кривизну стовбура тощо). За товарністю –
ділові. Дерева мають відмінний або добрий стан.
III категорія (нормальні дерева) – мають діаметр і висоту приблизно на рівні
середнього по насадженню. Можуть мати вади стовбурів (середнє або погане
очищення від сучків, підвищений збіг, косошаровість, кривизну стовбура та ін.).
За товарністю – ділові та напівділові. Дерева мають добрий або задовільний
стан.
IV категорія (мінусові дерева) – погані за ростом, якістю та станом або за
однією з цих ознак. За товарністю – напівділові та дров’яні. Сюди належать усі
слаборослі дерева, а також усі дерева будь-яких розмірів з різко вираженими
дефектами – криві, сучкуваті, косошарові, хворі, суховершинні тощо.
Стан дерева визначали за шкалою, модифікованою на базі шкал категорій
життєздатності дуба та санітарного стану [151, 152]:
1 – відмінний стан: крона густа, повне вкриття добре розвиненими пагонами та
листям здорового темно-зеленого забарвлення, без ознак захворювань та
пошкоджень, свіжо-всохлі гілки відсутні. Стовбур і кореневі лапи не мають
зовнішніх ознак пошкодження, водяні пагони відсутні.
2 – добрий стан: крона густа або дещо розріджена, добре вкриття нормально
розвиненими пагонами та листям зеленого забарвлення, можливе слабке пошкодження
фітопатогенами або ентомошкідниками. Можлива наявність невеликих свіжо-всохлих
гілок у кроні (до 10%). Стовбур і кореневі лапи мають незначні зовнішні ознаки
пошкоджень та поодинокі водяні пагони. Стовбурові шкідники або дереворуйнівні
гриби відсутні.
3 – задовільний (ослаблений) стан: пагононосна частина крони велика, але
розріджена, прозірчаста, вкриття листям рiдке через слабку насиченість крони
живими гілками, або, навпаки, крона скорочена і загущена через велику кількість
дрібних вторинних гілок по основах первинних гілок і стовбуру. Листя вiд
зеленого до світло-зеленого забарвлення, переважно пошкоджене фітопатогенами
або ентомошкідниками. У кроні є сухі гілки середньої товщини (до 40%). Стовбур
і кореневі лапи можуть мати одночасно кілька ознак механічних пошкоджень чи
морозобоїн. Можлива наявність водяних пагонів або незначні пошкодження
стовбуровими шкідниками, дереворуйнівними грибами.
4 – незадовільний (дуже ослаблений) стан: крона дуже розріджена, її загальну
форму втрачено. Живу частину крони утворюють поодинокі вторинні гілки по
основах первинних гілок і стовбуру; галуження, пагонопродуктивність і листкова
поверхня дуже скорочені. У кроні багато сухих скелетних гілок різної давності і
збереженості, багато свіжо–всохлих гілок (більше 40%). Листя світло–зелене,
переважно пошкоджене фітопатогенами або ентомошкідниками, можлива наявність
пожовклого, iнодi буруватого листя. Стовбур вкритий численними живими та
всихаючими водяними пагонами. Стовбур і кореневі лапи мають численні ознаки
пошкоджень чи захворювань (плодові тіла або інші ознаки діяльності
дереворуйнівних грибів, раку тощо). Значна частина стовбура заселена
шкідниками.
5 – дерево загинуло.
Аналіз сучасного стану генетичних резерватів, плюсових насаджень і дерев та
ПЛНД дуба звичайного передбачає як аналіз результатів обстеження, так і
порівняння одержаних даних з даними попередніх років та визначення необхідних
заходів для їх збереження і подальшого функціонування.
Відбір нових ділянок було здійснено на основі аналізу матеріалів
лісовпорядкування та натурного обстеження відповідних ділянок за описаною вище
методикою.
Для визначення відповідності плюсових насаджень та генетичних резерватів
статусу при інвентаризації та відборі було використано шкалу комплексної
оцінки, побудовану на основі визначення суми балів показників, які
характеризують повноту насадження в цілому, частку дуба у його складі, відносну
кількість дерев і стан дуба [28] (та