Вы здесь

Фізіологічні фактори оптимізації умов розвитку в матці реципієнта ембріонів свині, трансплантованих нехірургічно (трансцервікально)

Автор: 
Чирков Олександр Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U002022
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальний методичний підхід і схема досліджень фізіологічних факторів
оптимізації умов розвитку в матці реципієнта ембріонів донора, трансплантованих
трансцервікально.
Дослідження виконано в лабораторії фізіології і на експериментальній базі
Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького Української академії аграрних наук.
Всього використано 227 свинок, з яких 42 – в гострому досліді, проведеному в
умовах Полтавського м’ясокомбінату, решта 183 свинки великої білої, полтавської
м’ясної і миргородської порід віком 6 - 12 міс., живою масою 65 – 150 кг
утримувались і були під дослідом на експериментальній базі інституту.
Формування груп піддослідних тварин і підбір пар донор-реципієнт здійснювали
для кожної серії дослідів згідно конкретної мети і загальної схеми досліджень
(табл.2.1.). З цією метою кожного разу відбирали по 30-50 голів препубертатних
свинок, в процесі дорощування яких до статевої зрілості вели реєстрацію
естральних циклів.
Щоденно в один і той же час (о 8 і 20 год.) використовували кнура-пробника для
перевірки охоти: день першого прояву рефлексу нерухомості („охота”) вважався
нульовим днем циклу. За початок охоти вважали середину проміжку часу між двома
перевірками – коли свиня ще не прийняла кнура і коли уперше виявила рефлекс
нерухомості. На підставі результатів такої перевірки підбирали за призначеним
ступенем синхронності пари донор-реципієнт і складали календарний графік їх
використання. До групи реципієнтів звичайно включали старших і більших за живою
масою тварин у порівнянні з тваринами-донорами.
У всіх серіях дослідів відстежували випадки експульсії введеної в матку рідини
під час і відразу після (впродовж 5-10 хвилин) процедури НХТЕ. Наявність
експульсій трактувалася як показник скоротливої (перистальтичної) активності
міометрію – чинника, що може істотно вплинути на перебіг та результативність
процедури НХТЕ
Таблиця 2.1.
Схема досліджень фізіологічних факторів оптимізації умов розвитку
в матці реципієнта ембріонів донора, трансплантованих трансцервікально.
Дослідження динаміки цервікальної проникності
тип досліду
кількість тварин
Хронічний, з урахуванням днів естрального циклу
Разове вимірювання тиску цервікальної проникності, забій тварин, визначення
фази циклу за станом яєчників
42
Процедура НХТЕ реципієнтам
75
Досліди з нехірургічної трансплантації ембріонів
Характеристика реципієнтів
за типом використання у досліді
використана кількість
реципієнтів
донорів
ембріонів
Інтактні
18
23
253
Осіменіння еякулятом з убитими спермія ми
5
10
86
Спаровані в нормальному режимі
10
10
85
Спаровані в режимі затримки
12
17
172
Піддослідних тварин утримували по 2-5 голів у станку, а реципієнтів після НХТЕ
– індивідуально. Годівля здійснювалась згідно норм Інституту свинарства ім.
О.В.Квасницького УААН.
Нижче наведено конкретні методи стосовно кожного розділу роботи.
2.2. Вивчення динаміки цервікальної проникності.
Під проникністю цервікса розуміли можливість введення рідини в матку через
канал її шийки під неушкоджуючим тиском у діапазоні звичайно 50-180 мм.рт.ст,
але не вище 300 мм.рт.ст. Величину тиску, під яким рідина долає опір цервікса в
момент його розслаблення і починає перетікати по ендоцервікальному каналу в
порожнину матки, позначали як тиск цервікальної проникності (ТЦП) і вважали за
показник, який може кількісно характеризувати ступінь проникності цервікса.
Визначення ТЦП здійснювали розробленим нами способом*
[* Заявка на корисну модель “Спосіб визначення ступеня проникності
цервікального каналу свині”. Зареєстровано в Укрпатенті 22.07.2005 р., номер
заявки u 2005 07325.]. Приладом для вимірювання ТЦП слугував модифікований
шляхом оснащення манометром пристрій для штучного осіменіння свиней конструкції
О.В.Квасницького [8]. Тиск у приладі, створюваний балоном Річардсона, плавно
підвищували до моменту, коли рідина (підігрітий до температури тіла 0,9% розчин
NaCl з додаванням 12 мкг/мл гентаміцина сульфату) починала надходити в матку
псевдореципієнта, що визначали за положенням меніска і відхиленням стрілки
манометра
Показники ТЦП було досліджено у 122 свинок великої білої, полтавської м’ясної
та миргородської порід живою масою 65-140 кг у трьох дослідах (табл.2.1.).
Хронічний дослід і досліди із застосуванням процедури НХТЕ було проведено в
умовах експериментальної бази Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН,
одноразове вимірювання ТЦП з наступним забоєм тварин – на Полтавському
м’ясокомбінаті При визначенні фаз естрального циклу за станом яєчників
керувались наявністю corpus alba і жовтих тіл, їх розміром, кольором, наявністю
в них порожнин і згустків крові, а також розміром і станом фолікулів нового
циклу, згідно методичних розробок [16, 46, 84]. Тварин, яєчники яких не мали
ознак статевих циклів – овуляцій або жовтих тіл поточного чи попереднього
циклу, відносили до препубертатних. Усі препубертатні свинки, у свою чергу,
були поділені на дві групи, що відповідали стадіям препубертатного періоду, а
саме: ранньому препубертатному і пізньому препубертатному.
Елементами обліку були: величина тиску в системі пристрою в мм рт.ст.,
тривалість затримки входження рідини в матку у хвилинах; об’єм введеної рідини
в мл. Градації показника проникності цервікса – достатня, обмежена та
непроникність – виділяли, виходячи із цілей і завдань НХТЕ.
Достатньою проникністю умовно вважали такий її рівень, який дозволяє
трансцервікальне введення потрібного для цілей НХТЕ об’єму (15 мл і більше)
середовища при відсутності або незначних (2-3 хвилин) затримках розслаблення
цервікса і невисокому (до 200 мм.рт.ст.