Вы здесь

Швидкодійний генератор імпульсів тиску для керування гідроімпульсними приводами вібраційних технологічних машин

Автор: 
Архипчук Марія Романівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002270
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Розробка нової конструкції швидкодійного генератора імпульсів тиску
В даному розділі обґрунтовано технічні та технологічні вимоги до швидкодійних
ГІТ гідроімпульсних приводів ВМ і розглянуто розроблені нові принципові та
конструктивні схеми трилінійного двокаскадного швидкодійного ГІТ клапанного
типу та особливості його робочих режимів.
2.1. Обґрунтування технічних та технологічних вимог до швидкодійних ГІТ і
гідроімпульсних приводів, керованих генераторами такого типу
Швидкодійними ГІТ оснащуються приводи ВМ, які реалізують високочастотні режими
навантаження технологічних об’єктів, за яких частота вібрацій виконавчих ланок
машин складає 60...150 Гц [69, 84]. Такі режими віброобробки характерні для
процесів вібропресування виробів великих розмірів і складної форми із
ультрадисперсних тугоплавких порошків, заготовок виробів із металопорошків
жаротривких сплавів, розміщених в капсулах складної конфігурації,
вібророзкочуванні кілець підшипників кочення тощо [65,69].
Гідроімпульсні приводи високочастотних технологічних ВМ в цілому і керуючі ними
швидкодійні ГІТ зокрема, мають задовольняти таким вимогам:
сумарний об’єм напірної порожнини приводу, з метою досягнення максимально
можливої жорсткості гідросистемами машини для забезпечення високої колової
власної частоти гідравлічної ланки приводу (тут - власна колова частота
гідравлічної ланки приводу; - максимальна колова частота коливань виконавчої
ланки ВМ) і для мінімізації часу зростання тиску в гідросистемі приводу до
тиску «відкриття» ГІТ, повинен бути мінімальним за заданого умовного проходу
гідроканалів;
через високу частоту проходження імпульсів тиску зі значною амплітудою ,
установка фільтрів в напірній гідролінії приводу недопустима, оскільки фільтри
з умовним проходом, який відповідає умовному проходу напірної гідролінії
створюють значний опір перетіканню робочої рідини, а використання фільтрів із
надлишковою пропускною здатністю збільшує сумарний об’єм напірної порожнини;
гідросистема приводу повинна бути обладнана холодильником для ефективного
відведення надлишкової теплоти, що виділяється внаслідок високочастотних
коливань тиску зі значною амплітудою;
у випадку використання в приводах плунжерних гідронасосів, гідросистему ВМ
необхідно обладнувати пристроями захисту гідронасоса від дії змінного тиску для
запобігання передчасному виходу з ладу всмоктувальних та нагнітальних клапанів
гідронасоса;
в приводах ВМ з максимальною амплітудою вібрацій виконавчої ланки не слід
використовувати рідинні циклові гідроакумулятори (місткості), оскільки такі
місткості збільшують початковий об’єм напірної порожнини, що унеможливлює
реалізацію високочастотного режиму вібронавантаження технологічного об’єкта;
гідролінії, що з’єднують ГІТ з цикловим гідроакумулятором і виконавчим
гідродвигуном ВМ повинні мати мінімально можливу довжину для зменшення втрат
енергії імпульсу тиску під час спрацювання ГІТ;
запірні елементи каскадів ГІТ і особливо основного каскаду, повинні мати
мінімально необхідні робочі ходи, достатні для пропускання з допустимою
швидкістю потоку розрахункової кількості енергоносія в момент перемикання ГІТ;
для зменшення тривалості переміщення запірних елементів другого каскаду ГІТ під
час його відкриття та закриття, площі перерізу запірних елементів з боку
керівних порожнин повинні мати достатню величину, щоб забезпечити значні
зусилля перемикання за налагоджених тисків „відкриття” і „закриття” ГІТ;
конструкція ГІТ повинна забезпечувати в заданих межах стабільність
амплітудно-частотної характеристики приводу через змінення властивостей робочої
рідини внаслідок її нагрівання в процесі тривалої роботи приводу;
конструктивне виконання сервоприводу ГІТ повинно бути таким, щоб, з метою
зменшення тривалості перемикання основного каскаду в періоди відкривання і
закривання ГІТ, направляти в керівні порожнини основного каскаду максимально
можливий потік енергоносія, що за розвинених керівних площ поперечного перерізу
запірних елементів основного каскаду забезпечує високі швидкості переміщення
цих елементів під час прямого і зворотного ходів;
конструктивна будова та компоновка приводу в цілому і ГІТ зокрема повинні бути
такими, щоб забезпечувати простоту в керуванні, технічному обслуговуванні,
ремонтах та переналагодження на інші режими роботи.
Реалізувати поставлені технічні та технологічні вимоги до гідроімпульсних
приводів і ГІТ високочастотних ВМ можна, на наш погляд, за умови виконання
таких конструктивних і технологічних заходів:
для забезпечення мінімального сумарного об’єму напірної порожнини гідросистеми
приводу напірні гідроканали виконуються гранично короткими, для чого всі
внутрішні гідравлічні комунікації організовуються системою отворів в, так
званому, „розподільному паралелепіпеді (плиті)” [69,84,92], до граней якого
стиковим способом кріпляться всі основні гідроапарати приводу (виконавчий
гідродвигун, ГІТ, цикловий гідроакумулятор, регулятор потоку, розподільники,
запобіжний клапан тощо);
гідронасос приводу з приводним електродвигуном установлюється на спеціальній
платформі, яка кріпиться на станині ВМ близько до розподільного паралелепіпеда
і оснащується пристроями точної орієнтації (гвинтовими або клиновими) напірного
отвору гідронасоса відносно вхідного отвору розподільного паралелепіпеда, а
самі отвори між собою сполучаються посередністю короткого жорсткого
прямолінійного патрубка, герметизація торців якого здійснюється еластичними
кільцями (гумовими або полімерними), розміщеними в закритих канавках;
захист гідросистеми приводу від забруднення виконується за допомогою вхідного
фільтра, наприклад,