Вы здесь

Казначейське обслуговування Державного бюджету України: реалії і шляхи вдосконалення

Автор: 
Макуцький Роман Тарасович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002279
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО
КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ НА РІВНІ ОБЛАСНИХ УПРАВЛІНЬ
2.1. Аналіз руху грошових потоків при казначейському обслуговуванні Державного
бюджету України
Реалізуючи міждисциплінарний підхід, обраний в якості методологічної парадигми
дисертаційного дослідження, звернемось до поняття “грошового потоку” на рівні
підприємства. Як зазначає В.П. Кудряшов, «грошові потоки зводяться до
надходжень або витрачання коштів в процесі проведення господарської та
фінансової діяльності. Надходження коштів до активів певного суб’єкта
розглядається як позитивний грошовий потік. Витрачання коштів, що проводяться у
зв’язку із забезпеченням діяльності суб’єкта, складають від’ємний грошовий
потік» [112, с. 25]. Цінним елементом, який може бути використаний у
дисертаційній роботі, є динамічний вимір вищенаведеного означення, в контексті
якого грошовий потік розглядається як відносно мінливий, частково нефіксований
у часі, а частково як структурований хронологічно, а головне – залежний від
господарської діяльності підприємства у широкому розумінні поняття (оскільки
може включати як процеси виробництва й реалізації продукції, так і, наприклад,
операції кредитування тощо). На рівні загальнодержавних фінансів доцільно також
розглядати грошові потоки (готівкові та безготівкові) як динамічні,
хронологічно структуровані, залежні від внутрішньої господарської та фінансової
діяльності, зовнішньоекономічних відносин та нормативно-правового
структурування самого бюджетного процесу (див. рис. 1.2, с. 36).
У ході виконання Державного бюджету як основного фінансового плану держави
виникають грошові потоки, котрі спрямовані як на консолідацію коштів
(акумуляція доходів), так і на їхню диференціацію (здійснення видатків у межах
розпорядників коштів різного рівня). Рух грошових коштів у процесі консолідації
доходів має умовно висхідний напрямок: від суб’єктів господарювання у вигляді
податків та обов’язкових платежів через обласні управління ДКУ на Єдиний
казначейський рахунок, відкритий у Національному банку України. Та навпаки –
витрачання коштів має умовно низхідний напрямок: від головних розпорядників
коштів через обласні управління ДКУ до розпорядників нижчого рівня та
одержувачів коштів у вигляді фінансування під зареєстровані фінансові
зобов’язання.
Рух грошових потоків у системі Державного казначейства відбувається за
допомогою спеціального програмного забезпечення – автоматизованої системи
«Казна», котра складається із двох підсистем: автоматизованої підсистеми
операційного дня банку з автоматизованим модулем обліку та виконання бюджетів
усіх рівнів за доходами (АС «Казна – Доходи»); автоматизованої підсистеми
виконання бюджету за видатками бюджетів усіх рівнів (АС «Казна – Видатки»). В
АС «Казна – Доходи» в автоматичному режимі згідно норм, зафіксованих чинним
законодавством (зокрема, Законом про державний бюджет на поточний рік)
розподіляються всі надходження від платників на два потоки: доходи державного
бюджету та доходи місцевих бюджетів у розрізі загального та спеціального
фондів. Це дає змогу як своєчасно, без технічних затримок та ускладнень,
перераховувати всі надходження за призначенням, так і постійно одержувати
оперативну та достовірну звітність по виконаних операціях.
В АС «Казна – Видатки» в автоматизованому режимі проводяться всі операції з
погашення фінансових зобов’язань, зареєстрованих розпорядниками бюджетних
коштів. Як зазначено у двотомнику «Казначейська справа» за ред. Петрашка П.Г.,
«виконання державного бюджету за видатками потребує подальшого вдосконалення в
сенсі підвищення оперативності управління коштами та більшої прозорості
державного бюджету на центральному рівні» [100, с.317]. Власне з урахуванням
цього першочергового завдання нами розроблено пропозиції щодо вдосконалення
процедури здійснення видатків, описані за допомогою відповідної
структурно-функціональної моделі, про яку йтиметься нижче, у підрозділі 2.3
дисертаційного дослідження.
Використання АС «Казна» щодо організації інформаційно-грошових потоків по
касовому виконанню Державного бюджету відповідає одному із першочергових
завдань, котре стоїть перед органами Державного казначейства. А саме, АС
«Казна» дозволяє дотримуватися всіх умов, передбачених законодавством щодо
захисту конфіденційності інформації: забезпечує встановлення спеціального
режиму конфіденційності, обмежує несанкціонований доступ до інформації
державної значимості, дозволяє широко застосовувати технічні засоби захисту та
здійснювати постійний контроль за дотриманням режиму секретності. Для цього
використовуються спеціальні Web-технології, зокрема створюються захищені
локальні мережі, використовуються системи аудиту із протоколюванням роботи
користувачів, методи ідентифікації користувачів за спеціальними кодами та
паролями тощо.
Аналізуючи актуальний стан організації обслуговування руху грошових потоків у
процесі виконання держбюджету, Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. зазначає, що
«невід’ємним спеціалізованим елементом практично всіх економічних операцій, що
стосуються передачі грошової вартості на товар, послугу або фінансовий актив, є
платіжні системи» [183, с. 101]. Поняття платіжної системи, на перший погляд
достатньо очевидне, на практиці включає цілий комплекс інструментальних та
інституційних компонентів. Йдеться про конструктивне поєднання в єдиний
гармонійний механізм набору платіжних інструментів, банківських процедур та
міжбанківських систем переказу коштів, підкріплених нормативно закріпленими
п