Вы здесь

Системний підхід до аналітичної оцінки тіньової виробничої діяльності промислових фірм

Автор: 
Балко Олена Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002302
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ТІНЬОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНІ
2.1. Основні напрямки комплексного підходу до процесу детінізації
промисловості
Проведений аналіз свідчить про те, що тіньові процеси у промисловості країни
значною мірою стримують економічний розвиток держави. Слід зазначити, що
незважаючи на зусилля влади, чинна система застосування лише правових методів
для виявлення тіньової економічної діяльності не дає очікуваних результатів. Цю
складну проблему, на наш погляд, можна вирішити тільки при застосуванні
комплексного підходу: для детінізації господарської діяльності слід
використовувати комплекс економічних, організаційних та правових заходів.
Для визначення можливих напрямків політики держави щодо зниження масштабів й
поширення тіньового обороту в промисловості було проведене соціологічне
опитування представників промислових фірм. Респондентам було запропоновано
відповісти на запитання про те, що, на їхню думку, могло б відчутно знизити
частку документально неоформлених угод. Відповіді розподілилися в такий спосіб
[132]:
* поліпшення загальної економічної ситуації – 76% опитаних;
* зниження рівня податків – 70%;
* строге виконання законів – 37% представників підприємств, що контролюються
зовнішнім власником і 19% представників підприємств, контрольованих трудовим
колективом;
* удосконалення системи регулювання, політична стабільність – 14% респондентів
з підприємств, підконтрольних трудовому колективу і 23% опитаних, з числа
працюючих на підприємстві з іншим типом контролю;
* підвищення надійності банків, жорсткість санкцій, зростання довіри між
підприємцями – 10% від числа опитаних.
Першим і найголовнішим серед недоліків у боротьбі проти тіньової економіки, на
нашу думку, є відсутність загальнодержавного механізму нагляду та аналізу стану
і розвитку тіньових економічних процесів у межах держави, регіонів, галузей,
фірм. Тому виявлення тіньової господарської діяльності здійснюється
представниками різних контролюючих органів на основі оперативних перевірок
підприємств. Наявна система законодавства, яка регулює господарську діяльність,
дає державним контролюючим органам широкі права та повноваження. При цьому
існує гострий дефіцит процесуальних норм, які б установили порядок реалізації
цих повноважень. Мало того, деякі існуючі процесуальні норми затверджені самими
контролюючими органами, діяльність яких ці норми регулюють. Так, інструкція про
порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної
податкової служби затверджена самою податковою службою. Правила розгляду справ
щодо порушень антимонопольного законодавства України затверджені самим
Антимонопольним комітетом. Інструкція про порядок проведення ревізій та
перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні затверджена самою
контрольно-ревізійною службою.
При виконанні своїх контролюючих функцій державні органи завдають
підконтрольним суб’єктам господарювання незручностей, порушують нормальний
робочий ритм, сприяють підвищенню непродуктивних витрат фірми та ін. Кожний
підконтрольний суб’єкт господарювання зацікавлений у тому, щоб державний орган
при проведенні перевірок не тільки діяв у межах наданих йому законом прав та
повноважень, а й обмежувався мінімальними вимогами. Практика ж показує, що
контролюючі органи частіше виконують свої повноваження максимально, іноді
виходячи за межі своєї компетенції. Посилення перевірок господарської
діяльності фірм, як правило, веде до протилежних наслідків. Фірма може повністю
вийти в сферу тіньової діяльності. Крім того, для уникнення перевірок та їх
негативних наслідків фірми переходять до давання хабарів представникам
контролюючих органів. Таким чином, розвиток тіньової діяльності і посилення
контролю починають супроводжуватись зростанням корупції. При цьому підкреслимо
– посилення контролю та корупції, як правило, не тільки не стримує, а й посилює
розвиток тіньових економічних процесів.
Як бачимо, чинна система планових та непланових перевірок господарської
діяльності фірм не в змозі ефективно протидіяти тіньовим економічним процесам.
Оперативні перевірки повинні бути, але їх кількість та якість необхідно
відрегулювати на державному рівні, тому що їх посилення завдає значної шкоди
господарству країни.
Яким же повинен бути механізм нагляду та аналізу тіньових економічних процесів?
Цей механізм повинен давати можливість збирання відповідної статистичної та
оперативної інформації про хід господарської діяльності у державі, регіонах,
галузях, фірмах. На основі одержаної інформації при застосуванні відповідних
методів аналізу у відповідних аналітичних центрах необхідно виявляти найбільш
небезпечні для держави напрямки або суб’єкти тіньової господарської діяльності.
І вже ці напрямки та суб’єкти піддавати комплексним перевіркам. Стосовно до тих
суб’єктів, які своєю господарською діяльністю не завдають шкоди державі,
перевірки застосовуватись не повинні. При наближенні фірми до “критичної межі”
тіньової господарської діяльності контролюючий орган без проведення перевірки
робить попередження. Такий вибірковий контроль правоохоронними органами
суб’єктів господарської діяльності, на нашу думку, буде мати значно вищу
ефективність, ніж сучасна система перевірок. У найкращому становищі будуть ті
фірми, які працюють у сфері формальної економіки та не мають перевірок своєї
діяльності з боку контролюючих органів. Це буде суттєво стимулювати інші фірми
до переходу у сферу формальної економіки. Але при цьому аналітична діяльність
для виявлення тіньових економічних процесів повинна вийти на перший