Вы здесь

Формування продуктивних якостей свиней спеціалізованих м'ясних генотипів при чистопородному розведенні та схрещуванні

Автор: 
Лихач Вадим Ярославович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002359
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом
2002...2005 років в умовах племзаводу з розведення свиней породи дюрок
української селекції і племрепродуктора з розведення свиней великої білої
породи імпортної селекції СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро” Новоодеського району
Миколаївської області, в лабораторіях кафедри спеціальної зоотехнії
Миколаївського державного аграрного університету, обласної державної
лабораторії ветеринарної медицини, клініко-діагностичної лабораторії міської
лікарні №4, забійно-переробному цеху СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро”.
СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро” є приватним господарством. Сюди в жовтні 2002
року з ВАТ “Племзавод Степной” Запорізької області було завезено по 30 свинок і
5 кнурців породи дюрок української селекції, і великої білої породи імпортної
селекції різних ліній. Зараз Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро” є дочірнім
господарством ВАТ “Племзавод Степной”, галузь свинарства представлена:
племрепродуктором з розведення свиней породи велика біла імпортної селекції на
100 основних свиноматок, в основі яких 5 споріднених груп (затвердженого у 2003
році) і племзаводом з розведення свиней породи дюрок української селекції, на
80 основних свиноматок, які за генеалогічною структурою об’єднують 7 ліній
(затвердженого у 2004 році).
Для виконання роботи були взяті три породи свиней: дюрок української селекції
(ДУС), велика біла імпортної селекції (ВБІ) і гемпшир американської селекції
(ГА), а також їх помісі.
Експериментальну частину досліджень проводили так, щоб спочатку вивчити
відтворювальні якості свиноматок піддослідних груп і відтворювальні якості
кнурів породи дюрок української селекції та великої білої породи і породи
гемпшир імпортної селекції – перша серія досліджень, а потім з одержаного
приплоду відібрати поголів’я для контрольної відгодівлі, для вивчення
відгодівельних і м’ясних якостей піддослідного молодняку – друга серія
досліджень. Схема досліджень за відтворювальним якостями свиноматок і кнурів
приведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Схема досліду з визначення відтворювальних якостей
Група тварин
Генотип
Кількість тварин, гол
кнурів
свиноматки
кнурів
свиноматок
контрольна
ВБ(І)
ВБ(І)
14
ІІ
дослідна
ДУС
ДУС
14
ІІІ
дослідна
ВБ(І)
ДУС
14
ІV
дослідна
ДУС
ВБ(І)
14
дослідна
Г(А)
ВБ(І)
14
Групи свиноматок вибиралися за принципом аналогів, з врахуванням віку, живої
ваги та походження. Відібрані для досліду свиноматки були розділенні на 5 груп.
Для осіменіння свиноматок 2 і 4 дослідної групи використовували сперму кнурів
породи дюрок української селекції, а для свиноматок 1 і 3 груп сперму кнурів
великої білої імпортної селекції. Для осіменіння свиноматок п’ятої дослідної
групи використовували сперму кнурів породи гемпшир американської селекції.
Запліднення свиноматок проводили згідно інструкції із штучного осіменіння
свиней [75]. Спарованих свиноматок утримували індивідуально на протязі 30 днів
в приміщенні для умовно-поросних свиноматок, після чого їх переводили в
приміщення для утримання тварин другої половини поросності груповим методом, на
85 день поросності їх переводили в цех глибокосупоросних свиноматок, де вони
утримувалися індивідуально. За 7 днів до очікуваної дати опоросу свиноматок
переводили в приміщення для опоросу. Період поросності тривав 113…116 днів.
Тривалість підсисного періоду склала 30 днів.
Репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп визначали за наступними
показниками: багатоплідність, жива маса кожного поросяти при народженні і
відлученні (30 днів), молочність, кількість поросят в гнізді і жива маса
поросяти у 60 денному віці, збереженість приплоду (табл.2.1).
Комплексний показник свиноматок за відтворними якостями визначали за методикою
В.О. Коваленка (1981):
КПВЯ=1,1х1+0,3х2+3,3х3+0,35х4, (2.1)
де х1 – багатоплідність, гол;
х2 – молочність, кг;
х3 – кількість поросят у віці 2 місяця, гол;
х4 – маса гнізда у віці 2 місяця, кг;
Для вивчення відтворювальних якостей кнурів породи дюрок української селекції і
велика біла імпортної селекції, відбирали аналогів за віком, живою масою.
Оцінювали кнурів за кількісними і якісними показниками сперми і запліднювальною
здатністю.
Проводилась органолептична і мікроскопічна оцінка еякулятів кнурів з
використанням мікроскопу “Біолам-70” за наступними показниками: об’єм еякуляту,
виживаємість сперми, рухливості сперміїв, концентрації сперміїв, згідно
інструкції із штучного осіменіння [75].
Фактичний ріст і розвиток поросят різних піддослідних груп визначали на основі
їх індивідуального зважування при народженні, відлученні і 2 місячному віці.
Відгодівельні та м’ясні якості свиней в динаміці росту вивчались за схемою,
наведеною в табл. 2.2.
Для вивчення відгодівельних і м’ясних якостей з одержаного приплоду за
принципом аналогів було відібрано по 30 голів свиней кожного з поєднань.
Особливості росту і розвитку молодняку вивчали шляхом індивідуального
зважування та взяття промірів з 1-го до 6 – місячного віку за методикою А.І.
Овсяникова (1976), М.Т. Ноздрина, Г.М. Почерняєва, Н.А. Коваленко (1977).
Були взяті проміри: довжина тулубу, обхват грудей, висота у холці, глибина
грудей, ширина грудей, ширина заду, напівобхват заду, обхват п’ястки. На основі
одержаних промірів для вивчення вікової динаміки пропорцій тілобудови у тварин
піддослідних груп розраховували наступні індекси: розтягнутості, масивності,
збитості, костистості, широкогрудості, глибокогрудості, широкозадості,
м’ясності (Грегорі).
Таблиця 2.2
Схема дослід