Вы здесь

Правовий статус міського голови в Україні

Автор: 
Бальцій Юрій Юрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002387
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС МІСЬКОГО ГОЛОВИ
2.1. Функціональна характеристика посади міського голови
За останні роки в науковій літературі з’явилося немало наукових робіт,
присвячених різним аспектам місцевого самоврядування. Проте слід зазначити, що
вони в основному були спрямовані на з’ясування суті цього найважливішого
соціально-правового феномена, його гносеологічних та аксіологічних основ,
гарантій місцевого самоврядування, а також природи його первинного суб’єкта –
територіальної громади. У цьому відношенні дослідженню функціональної складової
місцевого самоврядування, у тому числі й функцій сільських, селищних, міських
голів, що виступають як головні посадові особи відповідних територіальних
громад, уваги приділялося явно недостатньо. Ця проблематика, на жаль, дотепер
залишається практично недослідженою, що об’єктивує та зумовлює її
актуальність.
Уявляється, що ефективне та систематичне дослідження функцій зазначених
посадових осіб треба здійснювати за допомогою нормативно-правового аналізу
законодавства України, використання досягнень наукової думки в галузі
конституційного права, а також ряду інших правових дисциплін, зокрема теорії
держави і права, адміністративного, фінансового права, ретельного вивчення
практичного досвіду роботи органів місцевого самоврядування України з
урахуванням досвіду муніципальних реформ у зарубіжних країнах. У цьому
контексті методологічно правильним уявляється висловлення Ю. Панейко, який
відзначав, що загальні поняття місцевого самоврядування можна осягнути лише
шляхом індукції, емпірично узагальнюючи зміцнені правові форми самоврядування в
окремих державах [177, с. 12].
Слід зазначити, що розробка проблематики функцій сільських, селищних, міських
голів є важливим та прагматичним напрямом у науці конституційного права,
оскільки вони (функції) визначають не тільки організаційну будову системи
місцевого самоврядування, тобто її структуру, але і прямо пов’язані з її
функціональною (діяльною) складовою, що виявляється в соціальному призначенні
локальної демократії, її впливові на повсякденне життя жителів відповідних
адміністративно-територіальних одиниць.
В аксіологічному аспекті функціональна характеристика місцевого самоврядування
найяскравіше виявляється при модифікації (зміні) її функцій, що автоматично
тягне за собою зміну структури та зовнішнього прояву цього соціально-правового
феномена (девіації державно-правового втручання в організацію функціонування
територіальних громад). Саме функції визначають зміст діяльності органів та
посадових осіб місцевого самоврядування, що формуються самими територіальними
громадами і зумовлюють, зрештою, реалізацію цільового призначення локальної
демократії. Обсяг та видова характеристика функцій цих органів та осіб
залежать, перш за все, від їх місця і ролі в системі місцевого самоврядування,
в локальному співтоваристві та державі.
В основі дослідження генезису, динаміки і розвитку функцій органів та посадових
осіб місцевого самоврядування лежить функціональний аналіз. Слід зазначити, що
функціональний аналіз діяльності міського голови сприяє глибокому проникненню в
політико-правову природу статутарно-діяльнісного статусу цього суб’єкта
місцевого самоврядування, більш повно розкриває обсяг, характер та зміст його
діяльності. На думку О.В. Батанова, без функціонального аналізу неможливе
вивчення будь-якого елементу системи локальної самоорганізації [59, с. 121].
Тому, тільки визначивши рольові та діяльнісні функції міського голови, можна з
достовірністю сказати, яку дійсно він відіграє роль у системі місцевого
самоврядування, у локальному співтоваристві, більше того, яким є соціальне
призначення в механізмові реалізації публічної влади.
Необхідно зазначити, що за радянського періоду у вітчизняній юридичній
літературі проблема визначення функцій розглядалася достатньо широко, починаючи
від досліджень функцій держави, місцевих органів державної виконавчої влади, а
також різних громадських організацій. З початку 90-х рр. минулого століття
вперше з’являються роботи, що зачіпають проблематику функцій місцевого
самоврядування. До ним, зокрема, можна віднести роботи М.О. Баймуратова,
О.В. Батанова, І.П. Бутка, В.М. Кампо, М.П. Орзіха, Б.А. Пережняка,
В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького, та ін. Накопичений наукою державного,
конституційного права досвід щодо визначення „функцій” державних і самоврядних
органів може служити доктринальною основою для виявлення і подальшої
нормативної легалізації поняття „функції міського голови”.
Сучасна філософська наука визначає функцію (лат. functіo – виконання,
здійснення) як спосіб дії речі або елементу системи, який спрямований на
досягнення певного ефекту [231, с. 564]. На думку вчених-філософів, поняття
функції має декілька визначень: функція – це службова роль одного з елементів
соціальної системи по відношенню до іншого або до системи в цілому; це
залежність у межах певної системи, коли зміни в одній частині обумовлені
змінами в іншій її частині [232, с. 631]; це засоби досягнення мети, які
базуються на доцільних якостях системи [193, с. 28]. У контексті дослідження
функцій міського голови слід зазначити, що всі три підстави мають або пряме
(перше і друге), або непряме (третє) відношення до їх ідентифікації.
У соціологічній науці функція розуміється як роль, яку виконує певний
соціальний інститут щодо суспільства [227, с. 43]. Слід зазначити, що такий
підхід безпосередньо відображує специфіку цього наукового пошуку, оскільки роль
і функції міського голови в місцевому співтоваристві