Вы здесь

Особливості електричної активності кори го-ловного мозку при творчій літературній дія-льності

Автор: 
Мотузюк Олександр Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002448
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОНТИНГЕНТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика вибірки
В дослідженнях взяли участь 129 осіб обох статей віком 18 – 25 років. Усі були
здоровими за даними психоневрологічного та соматичного обстеження, праворукі за
самооцінкою та мануальними тестами [32].
У психології вік 18-25 років називають «юністю» і відносять до «початку
дорослості». Соціально-психологічні особливості особистості у цьому випадку
детермінуються не стільки віком, скільки соціально-професійним статусом людини.
Завершується професійна підготовка, термін якої у зв’язку з науково-технічним
процесом значно зменшився. Людина утверджує себе у вибраній справі, досягаючи
достатньо високого рівня майстерності. В цьому віці виходять на якісно новий
рівень творчі здібності. У мистецтві в цьому віці відбувається визнання людини
як молодого таланту [98, 211, 68].
Усі досліджувані були розділені на дві вибірки: творчу, до якої увійшли люди з
високим рівнем літературних здібностей, та контрольну – із звичайним рівнем
творчих літературних здібностей. Досліджувані утворили чотири групи: 32 жінок
склали творчу групу, 35 жінок – контрольну; до творчої групи чоловіків увійшло
27 осіб, до контрольної групи – 35.
При визначенні рівня літературних здібностей ми керувались визначенням
здібностей як властивостей функціональних систем, що реалізують окремі психічні
функції, мають індивідуальну міру вираженості, що проявляється в успішності,
якісному засвоєнні і реалізації окремих психічних функцій [210]. В якості
базової характеристики здібностей виділяється творча активність людини і її
результати, а також соціальне оточення, яке сприяє розвитку цих творчих
здібностей [187, 105, 54, 5, 81]. Основними критеріями відбору до групи
«літераторів» стали:
- рекомендація керівника-літератора [115];
- здобутки у літературі (опубліковані твори, збірки, наявність нагород і т. д.
)
- членство у певній літературній організації [91, 115, 138];
Для аналізу виконаних творів застосували метод експертних оцінок.
Викладачі-літературознавці (Зубович В.С., Маланій О.О., Матвейчук Т.С.,),
виставили незалежну загальну оцінку виконаних робіт на основі критеріїв
діагности рівня креативності модифікованих тестів Гілфорда. У нашому
дослідженні визначались наступні показники: оригінальність (Ор), біглість (Б)
та образність (Об).
Оригінальними вважались твори, які зустрічались один раз на 30-40 чоловік.
Оригінально виконане завдання оцінювалось в 10 балів [192]. Подібне виконнання
завдань, що зустрічалося два рази на 30-40 чоловік оцінювалося в 5 балів, три і
більше разів – у 0 балів. Показник біглості оцінювався як кількість (k)
придуманих речень у виконаному за 1 хвилину завданні. Кожне речення – 1 бал.
Показник образності (Об) оцінював вживаність метафор (5 балів), порівнянь (5
балів), а також інших літературних засобів мови (5 балів), використання яких
свідчить про здатність конструювати вербальний образ [219]. Сумарний показник Т
для кожного досліджуваного визначався як сума показника оригінальності (Ор),
біглості (Б) та образності (Об):
Т = Ор + kЧБ + nЧОб
де n – кількість літературних засобів мови, використана при написанні твору.
Оцінки усіх експертів сумували, визначали середнє значення оцінки для кожного
досліджуваного. До творчої групи увійшли люди, які за завдання «продовження
розповіді» набрали 20 і більше балів, та за завдання «складання вірша» - 15 та
більше балів (сумарна середня оцінка не менше 35 балів).
2.2. Електроенцефалографічний метод вивчення електричної активності головного
мозку в умовах стереотипної та творчої вербальної діяльності
Для вивчення електричної активності мозку використовувалася система
комп’ютерної електроенцефалографії. Методика базується на принципі синхронного
усереднення ЕЕГ (запису електричної активності мозку, що здійснюється з
поверхні голови) на ЕОМ.
Запис електроенцефалограми відбувався на електроенцефалографі "DX-5000 Practic"
(Харків) з використанням комп’ютера ІВМ Pentium ІІІ. Смуга частот була обмежена
зверху 30 Гц, епоха аналізу склала 5,12 с, епоха усереднення – 0,64 с, а
частота дискретизації сигналу 50 в секунду. Кожен із зареєстрованих відрізків
піддавався швидкому перетворенню Фур’є. Фільтр високих частот був встаовлений
на 30 Гц, а постійна часу становила 0,3 с. Частотна вісь від 0 до 30 Гц
розбивалась на відрізки різноманітної довжини з кроком 0,2 Гц на частотні
діапазони дельта (0,2 – 3,8 Гц), тета (4,0 – 7,8 Гц), альфа (8,0 – 12,8 Гц) і
бета ( 13,0 – 30 Гц).
Електроди розміщувалися за міжнародною системою 10-20% у шістнадцяти
симетричних точках лівої та правої півкуль головного мозку. Реєстрація
здійснювалась монополярно з референтним лобовим електродом. Вивчення
ЕЕГ-показників здійснювалось на лобових префронтальних (F3, F4),
передньоскроневих (Т3, Т4), тімяних (Р3, Р4) та потиличних (О1, О2)
відведеннях.
Реєстрація ЕЕГ проводилася у наступних експериментальних станах:
1. Стані функціонального спокою.
2. Функціональної проби «фіксація поглядом точки.
3. Вирішенні анаграм.
4. Виконання лінгвістичного тесту «продовження розповіді»
5. Виконання лінгвістичного тесту «складання вірша».
Фонова ЕЕГ відображає електроенцефалографічні процеси мозку у стані спокою,
який за своїм характером є діяльністю, що спрямована на забезпечення
функціональної активності енергетично-пластичних процесів організму [136].
Фонова ЕЕГ характеризує стан мозку, який склався в результаті усієї сукупності
реакцій на численні та тривалі фізіологічні впливи на ЦНС. Фонові
ЕЕГ-індикатори в значній мірі несуть інформацію про певні стійкі риси
особистості [117, 18, 155, 104