Вы здесь

Особливості пребігу стресу різного походження в корів залежно від типу вищої нервової діяльності

Автор: 
Кобиш Антоніна Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002459
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методи досліджень
Дисертаційна робота виконана впродовж 2002-2005 років на кафедрі фізіології
тварин Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки
продукції тваринництва Національного аграрного університету. Експериментальна
частина роботи виконана в СТОВ “Пустовіти” Миронівського району Київської
області. Лабораторні дослідження проведені в проблемній науково-дослідній
лабораторії фізіології та експериментальної патології тварин НАУ, а також у
біохімічному відділі загальної токсикології і медико-біологічних досліджень
Науково-дослідного інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя.
Досліди проводилися на 32-ох коровах чорно-рябої породи, 2-4-ї лактації,
клінічно здорових щодо незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб. Тварини
перебували під постійним клінічним наглядом. Враховували загальний стан тварин
(температуру тіла, частоту пульсу, дихання та скорочень рубця). Утримання та
годівля корів (табл. 2.1) були аналогічними
в різних групах упродовж усього досліду, годівля триразова, відповідно до
прийнятих норм. Воду тварини одержували з автонапувалок. Вміст нітратів
становив 449,98 мг у добовому раціоні, що враховувалось нами при визначенні
дози нітратів, яку задавали під час дослідів.
Дослід проходив у два періоди: підготовчий та дослідний. У підготовчий період
тварин досліджували на предмет виключення незаразних, інфекційних та інвазійних
хвороб, визначали типи ВНД, формували дослідні групи на підставі визначення у
тварин типу вищої нервової діяльності. Схема дослідів представлена на рис.
2.1.
Таблиця 2.1
Раціон годівлі тварин у підготовчий та дослідний періоди
Вид
корму
Кількість корму, кг
У кормах міститься

кормових одиниць
обмінної енергії, МДж
сухої речовини, кг
перетравного протеїну, г
кальцію, г
фосфору, г
Каротину, м г
Сіно віко-вівсяне
1,35
20,40
0,33
201
19,50
8,70
45
Солома пшенична ярова
0,66
14,73
2,55
27
9,90
2,70
15
Силос кукурудзяний
20
46
5,00
280
28
8,00
400
Буряк кормовий
10
1,20
16,50
1,20
905
Морква червона
0,70
11
0,60
40
4,50
3,00
270
Дерть (біла) кукурудзяна
2,66
5,60
1,70
134
0,80
5,40
0,8
Макуха соняшникова
1,4
1,51
14,56
1,26
453,6
8,26
18,06
2,8
Міститься в раціоні
12,08
128,79
12,64
1225,6
74,96
50,80
734,6
Потрібно за нормою
12
138
14,10
1200
84
60
540
+ порівняно з нормою
0,08
9,21
1,46
25,6
9,04
9,14
194,6
2.1.1. Визначення типів вищої нервової діяльності у тварин
Визначення типів ВНД великої рогатої худоби проводили згідно з позакамерною
методикою [102], суть якої полягає у дослідженні:
Сили нервових процесів – збудження і гальмування – за швидкістю вироблення і
згасання харчових натуральних рефлексів (кількість підходів до годівниці з
підкріпленням і без нього).
Урівноваженості процесів збудження та гальмування – на основі зіставлення
кількісних показників збудження і гальмування.
Рухливості нервових процесів – за швидкістю зміни процесів збудження і
гальмування (відношення кількості підходів до годівниці з підкріпленням і без
такого).

Рис. 2.1. Схема досліду.
Типи ВНД у тварин визначали в приміщенні площею 40 м2 із достатнім освітленням
(рис. 2.2.), без зайвих предметів. Поблизу від вхідних дверей
у приміщенні для людей обладнали із дощок захисні лаштунки висотою два метри.
За лаштунками розміщували стіл і стільчики для осіб, що брали участь у досліді.
Спостереження за тваринами здійснювалось че­рез прорізи в захисних лаштунках,
поблизу якої на висоті 30 см від підлоги обладнували дерев’яну годівницю.
Виділених для досліду тварин заносили до списку-опису. Щоб не порушувати на
тривалий час ре­жиму утримання й годівлі тварин, для досліду виділяли не більше
5-6 корів на день.

а
Тварина
б

Примітка:
а – рух тварини до годівниці,
б – рух тварини від годівниці.
Рис. 2.2. Схема приміщення для визначення типів вищої нервової діяльності.
Напередодні досліду після вечірньої годівлі та напування дослідних тварин усі
залишки корму видаляли. Зранку в день досліду тварин лише поїли. Дійних корів
видоювали.
Досліди з визначення типів ВНД розпочинали зранку, від початку роботи на фермі.
Доступ стороннім особам у приміщення під час досліду не дозволявся.
Дослідження проводили спеціально підготовлені особи, які доглядали за
тваринами. Обов’язки між учасниками розподілялися так: один привчав тварину
підходити до годівниці, а другий відводив тварину від годівниці.
Усі результати досліду заносились до протоколу – основного документа, що
підтверджував правильність визначення типів ВНД.
Визначення типів ВНД за відповідних умов можна здійснювати в будь-яку пору
року, однак весняно-літній період є найбільш сприятливим.
Дослідження рефлексу орієнтування та натурального на годівлю.
1. Орієнтувальний рефлекс.
Вивчення ВНД у корів розпочинали з визначення рефлексу орієнтування. Котрий
характеризує поведінку тварини, її здатність до пристосування до умов
знавколишнього середовища [102].
Учасники досліду перебували за захисними лаштунками. Тварину виводили на
середину приміщення і залишали, н