Вы здесь

Динаміка інтегральної когнітивної структури мислення суб'єкта у процесі оволодіння професійними поняттями

Автор: 
Савченко Олена Вячеславівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002536
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ БАГАТОРІВНЕВОЇ МОДЕЛІ ІНТЕГРАЛЬНОЇ КОГНІТИВНОЇ
СТРУКТУРИ МИСЛЕННЯ СУБ`ЄКТА
У даному розділі представлено теоретичні та методичні засади дослідження, які
обумовлені принципами структурно-функціонального підходу до вивчення психічних
явищ. Для визначення структурних особливостей на кожному рівні аналізу був
проведений відбір та обґрунтування певних експериментальних методик, опис яких
наведений у подальших розділах. Наведені результати пошукового дослідження, що
підтверджують обрану теоретичну модель.
Відокремлені показники, які відображають особливості побудови та функціонування
когнітивних форм двох рівнів організації: концептів, структурних компонентів
наукових понять, та єдиної когнітивної структури мислення суб’єкта.
Проаналізовано особливості складу, організації та функціонування усередині
цілісної системи професійних наукових понять різного ступеня спільності.
2.1. Аналіз структурних компонентів наукових термінів різного рівня спільності
Головна складність, з якою зустрічаються дослідники, полягає в тому, що
розвиток поняттєвої системи людини має безперервний характер, і до будь-якого,
умовно виділеного моменту, вона вже має певний склад своїх структур, визначений
рівень їх сформованості. Виділити і простежити вплив великого числа зовнішніх і
внутрішніх факторів, що визначили розвиток когнітивних структур, у рамках
експериментального дослідження практично неможливо. Тому ми обмежили своє
дослідження вивченням питань формування внутрішніх когнітивних структур у
процесі оволодіння професійними поняттями студентами вищого навчального
закладу.
У вищих навчальних закладах студенти вивчають велику кількість професійних
термінів. Процес засвоєння наукових понять супроводжується утворенням нових
поняттєвих структур, переструктуруванням старих когнітивних одиниць,
встановленням нових поняттєвих зв'язків у рамках єдиної поняттєвої системи
суб'єкта.
Для перевірки висунутої теоретичної моделі інтегральної когнітивної структури
мислення було проведене пошукове дослідження, метою якого було визначити
показники ступеня сформованості та ефективності функціонування когнітивних
структур різного рівня організації. У пошуковому дослідженні приймали участь
102 студенти першого, третього і п'ятого курсів Херсонського Державного
Університету, що вивчають психологічні дисципліни. 34 студенти з кожного курсу
віком від 17 до 23 років стали учасниками експериментального дослідження.
На першому рівні моделі інтегральної структури мислення предметом дослідження є
особливості складу та організації концептів наукових понять. Для виявлення
специфіки побудови кожного компонента були запропоновані специфічні методики. У
додатку Б наведений опис усіх методик, що були використані у дослідженні.
З метою виявлення особливостей організації словесно-мовного компонента концепту
ми використовували модифікаційний варіант "Асоціативного експерименту".
Досліджуваному пропонувалося протягом однієї хвилини записувати будь-які слова,
пов'язані за змістом зі словом - стимулом.
У нашому дослідженні використовувалися наукові терміни різного ступеня
спільності як стимульний матеріал: два загальнонаукових (ЗТ) терміна
("розвиток" і "експеримент"), два загальнопсихологічних (СТ) терміна
("мислення" і "здатність"), два вузькоспеціалізованих (ВТ) психологічних
терміна, які належать до області інформаційних психічних процесів, але мають
високу частоту використання у побутовій лексиці ("радість" і "забування").
Вибір даних понять був обумовлений тим, що у процесі навчання у ВНЗ студенти
засвоюють зміст наукових термінів, які розрізняються за такими характеристиками
як частота використання слова в мовному досвіді людини, рівень узагальненості
та ін. Ми вважали важливим розглянути як мінімум три типи професійних термінів
у залежності від широти галузі їх застосування:
1) загальнонаукові терміни, що складають методологічну базу;
2) спеціалізовані терміни, що використовуються у певній науковій галузі знань;
3) вузькоспеціалізовані поняття, що мають обмежене використання в рамках
окремих концепцій, підходів, галузей.
Були виділені наступні показники за модифікаційним варіантом "Асоціативного
експерименту":
1) показники ступеня представленості семантичних зв'язків різних типів у
загальному обсязі ознак, що були актуалізовані в умовах роботи визначеного
концепту;
2) загальний показник кількості виділених ознак, який відповідає загальному
ступеню диференціації даного концепту;
3) показник складності словесно-семантичних зв'язків, що відображає ступінь
узагальненості актуалізованих ознак, які мають ієрархічну організацію.
Якісний аналіз слів-відповідей дозволив виділити кілька типів семантичних
зв'язків між поняттями:
1) виділення категоріальних родових ознак різного ступеня узагальненості;
2) встановлення видових зв'язків, за рахунок зв'язування даного слова з іншим
словом тієї ж родової категорії;
3) структурні зв'язки, що характеризують відокремлення деталей та частин
вихідного об'єкта;
4) диференціація окремих властивостей об'єкта, які він виявляє у системах більш
високого порядку;
5) виділення ознак-факторів, що обумовлені встановленням причинно-наслідкових
відносин між явищами;
6) загальні асоціативні зв'язки, в основі яких лежить відтворення семантичних
відношень за принципом функціонально-значеннєвої суміжності двох об'єктів,
віднесення вихідного поняття до певної семантичної галузі;
7) предметно-ситуативні зв'язки, що характеризують можливий предметний контекст
об'єкта, в основі якого лежать асоціативні зв'язки за принципом
просторово-часової суміжності двох явищ.
У додатку В.1. наведені п