Вы здесь

Вікові особливості ішемічно-реперфузійної реорганізації катехоламінергічних систем лімбіко-гіпоталамічних структур мозку та стрес-реактивності в самців щурів

Автор: 
Тимофійчук Інга Романівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002593
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обгрунтування критеріїв вибору віку та статі експериментальних тварин
Дослідження проведено на 236 безпородних білих самцях щурів двох вікових груп –
один та три місяці. Обрані вікові групи тварин суттєво відрізняються за
ступенем зрілості церебральних та системних регуляторних механізмів, які
значною мірою визначають перебіг і наслідки ішемічно-реперфузійних пошкоджень
та стресорну реактивність. Як і всі ссавці, щурі на момент народження мають
незавершену в структурному та функціональному плані центральну нервову систему
[153]. Особливо інтенсивно морфогенетичні процеси становлення ЦНС відбуваються
впродовж першого місяця - зростає кількість гліальних клітин, прогресує
мієлінізація відростків, нейрони за розмірами наближаються до тих, що
притаманні дорослим тваринам, зростає синаптогенез [154, 155]. Функціональна
зрілість мозку тісно зв’язана з формуванням та дозріванням окремих медіаторних
систем та нейроімуноендокринної регуляції. В одномісячних щурів ці процеси
також незавершені [156, 157, 158, 159].
Чутливість до ішемії значною мірою визначається особливостями кровопостачання,
тому постнатальна перебудова мозкового кровоносного русла та гемодинаміки,
механізмів регуляції кровообігу також лежить в основі вікових відмінностей
реакції на ішемію [160, 161, 162].
Вибір статі тварин зумовлений більш низькими адаптивними спроможностями у
самців [154, 163], що дозволяє отримати особливо чіткі критерії оцінки
патологічного процесу. У самок адаптивні системи більш чутливі до дії
фізіологічних стресів, мають більшу резервну потужність і забезпечують більш
досконалу адаптацію до сильних і тривалих стресових ситуацій [164]. Крім того,
наявність естральних статевих циклів у тримісячних самок значно утруднює
порівняльну оцінку вікових особливостей реагування на несприятливі чинники.
Одним із основних показників реакції на ішемію ми обрали вміст у мозку
катехоламінів. Вивчення центральних норадренергічних та дофамінергічних систем,
постійних медіаторних компонентів стресу, показало, що в самок у різних
відділах мозку вміст катехоламінів у 2-3 рази вищий, ніж у самців [165]. Це
корелює з підвищеною у самок активністю відповідих ферментів синтезу
катехоламінів та більшими розмірами блакитної плями – основного
норадренергічного утворення мозку. Крім того, є роботи, які демонструють вищу
чутливість самців до цереброваскулярних пошкоджень при дії сильних стресорів
[166].
Серотонінергічна система в мозку самок щурів також набуває більшого розвитку,
ніж у самців [164].
Відомо, що однією з особливостей реагування щурів на дію стресорів є статевий
диморфізм, який особливо чітко проявляється у стрес-індукованій секреції
катехоламінів та глюкокортикоїдів [164, 165]. Показано існування статевої
різниці стосовно дії гострих стрес-факторів, яка корелює зі статевими
відмінностями в адаптації до тривалих стресів [167].
Виключно велике значення в обмеженні стресорних пошкоджень має антиоксидантна
система, яка виступає у ролі периферійної стрес-лімітуючої ланки, обмежуючи
зростаючу під час стресу інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів.
Активніша мобілізація під час стресу антиоксидантної системи у самок в
порівнянні з самцями також свідчить про більшу захищеність жіночого організму
[168].
Таким чином, адаптивні системи самок більш динамічні, надійні, економні і мають
більшу резервну потужність, а отже саме у самців легше виявити нейрохімічні,
ендокринні та біохімічні кореляти механізмів порушень стрес-реактивності.
Наведені факти пояснюють мотиви вибору статі та віку експериментальних тварин.
Експериментальні втручання та евтаназія тварин проводилися з дотриманням
міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які
використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург,
1985), ухвали Першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2000). Комісією
з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №6
від 15.12.2005р.) порушень морально-етичних норм при проведенні
науково-дослідної роботи не виявлено.
2.2. Формування експериментальних груп
Вивчення стратегії формування адаптивних реакцій у тварин і людей беззаперечно
довело наявність індивідуальних механізмів резистентності до дії несприятливих
чинників [169, 170, 171], що свідчить про необхідність формування однорідних
експериментальних груп.
Відбір тварин за стійкістю до дії стресорів проводили попередньо (за тиждень до
початку досліджень) за їх поведінкою у відкритому полі [172].
Показано, що щури, які проявляють у відкритому полі короткий латентний період
першого руху та виходу в центр, а також високу рухову активність по периферії і
особливо в центрі, відносяться до стійких, у той час як щурі, які демонструють
тривалий латентний період першого руху та виходу в центр, низьку активність як
у центрі, так і на периферії, мають високі показники вегетативного балансу,
вважаються схильними до дії стресу.
У наших дослідженнях всі групи спостереження були сформовані з середньостійких
тварин.
2.3. Обгрунтування моделі ішемічного пошкодження мозку
Намагання експериментально відтворити певні клінічні ситуації призвело до
розробки значної кількості моделей ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку,
які відрізняються ступенем зниження мозкового кровотоку, обширністю зони ішемії
(фокальна, дифузна ішемія, транспівкульна асиметрія кровопостачання мозку),
особливостями технічного виконання, співвідношенням ішемічного та
реперфузійного періодів тощо [173, 174].
Ми зупинили свій вибір на неповній глобальній ішемії мозку, яку м