Вы здесь

Продуктивність культур ланки зерно-просапної сівозміни залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення

Автор: 
Іванюк Віктор Ярославович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002830
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти та методика досліджень
Дослідження проводили в умовах тривалого польового досліду лабораторії
землеробства та відтворення родючості ґрунтів Інституту земле­робства і
тваринництва західного регіону УААН протягом 2002-2005 рр. на сірому лісовому
поверхнево оглеєному ґрунті. Посівна площа ділянки із вивчення обробітків
ґрунту – 1080 м2, удобрення – 90 м2, облікова – від­повідно, 612 і 51 м2.
Розміщення варіантів послідовне, повторення досліду – триразове. Дослід було
закладено у 2000 р. із таким чергуванням культур: ярий ячмінь із підсівом
конюшини лучної – конюшина лучна на два укоси – пшениця озима – буряки цукрові
– кукурудза на силос. В поле входили однією культурою.
Висівали культури таких сортів: конюшина лучна – “Передкарпатська 6”, пшениця
озима – “Миронівська 61”, буряки цукрові – “Український ЧС 70”. Для проведення
полицевого обробітку використовували плуг ПН-4-40, а чизельного – ПЧ-2,5.
Під зяблевий обробіток ґрунту вносилися фосфорно-калійні добрива (суперфосфат,
хлористий калій), азотні (аміачна селітра) – під передпосівну культивацію.
Агротехніка вирощування сільськогосподарських культур загальноприйнята для умов
зони.
Технологія обробітку ґрунту – загальноприйнята для зони.
Система обробітку ґрунту та дози внесення добрив наведені в табл. 2.1.
Побічну продукцію вирощуваних культур заробляли в ґрунт. Після пшениці озимої
висівали сидерат – гірчицю білу, під яку вносили N45P45K45.
Протягом вегетаційного періоду проводили спостереження за проход­женням
фенологічних фаз розвитку рослин.
На варіантах досліду визначали польову схожість і густоту стояння рослин.
Динаміку наростання надземної маси рослин визначали на 25 рослинах ланки
сівозміни відповідно шляхом замірювання і зважування їх під час основних фаз
розвитку культур.
Таблиця 2.1
Схема тривалого польового досліду на сірому лісовому ґрунті
Обробіток
Добрива
Ярий ячмінь
з підсівом
конюшини
Коню­шина
Пшениця озима
Буряки цукрові
Кукурудза на силос
Різногли-бинний полицевий
(контроль)
гній,
10 т/га +
оранка
(20-22 см)
оранка
(20-22 см)
оранка
(25-27см),
50т/га гною +
оранка
(23-25 см)
N22P20K22
N15P22K22
N30Р22К22
N45Р40К55
N30Р22К22
N44P40K44
N30Р45К45
N60P45K45
N90P80K110
N60P45K45
N88P 80K88
N60P90K90
N120P90K90
N180P160K220
N120P90K90
Диферен-ційований
гній,
10 т/га +
оранка
(12-14 см)
оранка
(12-14 см)
оранка (30-32 см), 50т/га гною +
50т/га гною +
оранка
(16-18 см)
N22P20K22
N15P22K22
N30Р22К22
N45Р40К55
N30Р22К22
N44P40K44
N30Р45К45
N60P45K45
N90P80K110
N60P45K45
N88P80K88
N60P90K90
N120P90K90
N180P160K220
N120P90K90
Чизельний
гній,
10 т/га +
чизелювання
(25-27 см)
чизелювання
(25-27 см)
оранка (16-18 см )+ чизелювання 38- 40 см, 50т/га гною +
чизелювання
(25-27 см)
N22P20K22
N15P22K22
N30Р22К22
N45Р40К55
N30Р22К22
N44P40K44
N30Р45К45
N60P45K45
N90P80K110
N60P45K45
N88P80K88
N60P90K90
N120P90K90
N180P160K220
N120P90K90
Комбіно-ваний
гній,
10 т/га +
оранка
(12-14 см)
оранка (20-22 см),
50 т/га гною +
чизелювання
(38-40 см)
оранка
(16-18 см)
N22P20K22
N15P22K22
N30Р22К22
N45Р40К55
N30Р22К22
N44P40K44
N30Р45К45
N60P45K45
N90P80K110
N60P45K45
N88P80K88
N60P90K90
N120P90K90
N180P160K220
N120P90K90
Облік врожаю проводили поділяночно. Дані врожаю у досліді опрацьовували
дисперсійно в пакеті “STATISTICA” [240].
Щільність будови ґрунту визначали за методом Качинського, загальну шпаруватість
– розрахунково, визначення щільності твердої фази ґрунту проводили
пікнометричним методом.
Засміченість ґрунту насінням бур’янів – методом промивання зразків, взятих із
0-10, 10-20, 20-30 см шарів ґрунту перед збиранням врожаю, а забур’яненість
посівів піддослідних культур – кількісно-ваговим методом при повних сходах і
перед збиранням урожаю.
Польову вологість ґрунту в шарах 0-10, 10-20, 20-30, 30-40, 40-60, 60-80,
80-100 см визначали термостатно-ваговим методом у динаміці протягом вегетації
культур.
Запаси продуктивної вологи (Wn) розраховували за формулою
Wn=.0,1 x h х d (B – ВВ),
де В – польова вологість ґрунту, у відсотках,
d – щільності будови ґрунту,
h – глибина шару ґрунту, для якого проводяться розрахунки,
ВВ – вологість в’янення.
Агрохімічні властивості ґрунту визначали за методами:
Гумус – за Тюріним в модифікації Нікітіна; гідролітичну кислотність – за
Каппеном; рН сольового розчину – потенціометрично; суму ввібраних основ – за
Каппеном-Гільковіцем;
Вміст лужногідролізованого азоту визначали за методом Корнфільда, рухомі
фосфати (Р2О5) – за методом Кірсанова (в 0,2 н HCl), обмінний калій (К2О) – в
одній витяжці з фосфатами з визначенням на полум’яному фотометрі.
Визначення показників поживного режиму (рухомі форми) проводили в динаміці
перед сівбою, при відновленні вегетації (пшениця озима, конюшина лучна), при
змиканні рядків (буряки цукрові) і перед збиранням урожаю.
Якість урожаю вирощуваних культур у досліді визначали такими методами:
- білковий азот – за Барнштейном;
- азот, фосфор і калій (з однієї наважки) – за Гінзбург;
- цукор – за Бертраном;
- сиру клейковину – за Беркутовим.
Із фізичних показників якості зерна визначали масу 1000 зерен і натуру зерна за
ДСТУ-3768-98. Для визначення структури врожаю перед збиранням виривали рослини
із закріплених ділянок.
Кількість рослинних решток розраховували за рівнянням регресії, запропонованим
В.І. Левіним [122].
Економічну та біоенергетичну ефективність застосування способів обробітку
ґрунту та