Вы здесь

Ефективність комплексного лікування синдрому сонного апное із застосуванням електростимуляції м`язів глотки і гортані у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму

Автор: 
Джавад Інна Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002918
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
2.1. Загальна характеристика хворих
Усього в дослідженні приймали участь 69 хворих (чоловіків – 47 (68,1 %), жінок
– 22 (31,9 %)) у віці від 34 до 75 років, в середньому (54,5 ± 3,1)  років, з
верифікованим за допомогою ПСГ синдромом обструктивного сонного апное: 30 (43,5
%) хворих з ХОЗЛ (ІІ стадія, об`єм форсованого видиху за першу секунду (FEV1) –
(59,7 ± 4,1) %; 39 (56,5 %)) хворих з БА ІІ – ІІІ ступеня (FEV1 – (68,6 ± 4,8)
%), які були співставні за віком, статтю, ступенем тяжкості захворювання (р >
0,05).
Залежно від призначеного лікування пацієнти були розподілені на 3 групи:
– І група 23 ( 33,3 %) хворих, із них 10 (14,5 %) хворих з ХОзл та 13 (18,8 %)
з БА, яким на фоні традиційної базисної терапії згідно ступеню тяжкості
захворювання призначали електростимуляцію м`язів глотки й гортані (“Міоритм
082”, Міоритм, Україна) по 20 хвилин протягом 10 діб та пролонгований
b2-агоніст сальметерол у дозі 50 мкг 2 рази/добу протягом 2-х місяців.
– ІІ (контрольна) група 23 ( 33,3 %) хворих, із них 10 (14,5 %) хворих з ХОзл
та 13 ( 18,8 %) з БА, які на фоні традиційної базисної терапії, отримували
пролонгований b2-агоніст сальметерол у дозі 50 мкг 2 рази/добу протягом 2-х
місяців.
– ІІІ (контрольна) група 23 ( 33,3 %) хворих, із них 10 (14,5 %) хворих з ХОзл
та 13 ( 18,8 %) з БА, які продовжували базисну терапію протягом 2-х місяців без
застосування електростимуляції м`язів глотки й гортані та сальметеролу.
У всіх цих хворих була виявлена наявність СОСА різного ступеня тяжкості за
допомогою проведеної ПСГ.
Розподіл хворих в групах за ступенем тяжкості СОСА представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих в групах за ступенем тяжкості СОСА, (M ± m)
Ступінь тяжкості СОСА
Хворі І (основнї) групи
(n = 23)
Хворі ІІ (контрольної) групи
(n = 23)
Хворі ІІІ (контрольної) групи
(n = 23)
абс.
абс.
абс.
Легкий
(ІА до 10 /год)
10
43,5 ± 10,3
39,1 ± 10,1
30,4 ± 9,6
Середній
(ІА від 10 до 20 /год)
34,8 ± 9,9
34,8 ± 9,9
11
47,8 ± 10,4
Важкий
(ІА більше 20 /год)
21,7 ± 8,6
26,1 ± 9,2
21,7 ± 8,6
Серед хворих І (основної) групи легкий ступінь тяжкості СОСА мали 10 ((43,5 ±
10,3) %) хворих, середній ступінь тяжкості СОСА мали 8 ((34,8 ± 9,9) %) хворих,
важкий ступінь тяжкості СОСА мали 5 ((21,7 ± 8,6) %) хворих.
Серед хворих ІІ (контрольної) групи легкий ступінь тяжкості СОСА мали 9 ((39,1
± 10,1) %) хворих, середній ступінь тяжкості СОСА мали 8 ((34,8 ± 9,9) %)
хворих, важкий ступінь тяжкості СОСА мали 6 ((26,1 ± 9,2) %) хворих.
Серед хворих ІІІ (контрольної) групи легкий ступінь тяжкості СОСА мали 7 ((30,4
± 9,6) %) хворих, середній ступінь тяжкості СОСА мали 11 ((47,8 ± 10,4) %)
хворих, важкий ступінь тяжкості СОСА мали 5 ((21,7 ± 8,6) %) хворих.
Розподіл хворих за ступенем тяжкості ХОзл і БА проводився відповідно Наказу МОЗ
України від 28.10.2003 р. № 499 “Про затвердження інструкцій щодо надання
допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів” [37].
Розподіл хворих в групах за статтю, віком та ступенем тяжкості захворювання
представлено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих в групах за статтю, віком та ступенем тяжкості захворювання, (M
± m)
Показники
І
(основна) група
(n = 23)
ІІ
(контрольна) група
(n = 23)
ІІІ
(контрольна) група
(n = 23)
Жінки (кількість)
8 (34,8 %)
5 (21,7 %)
9 (39,1 %)
Чоловіки (кількість)
15 (65,2 %)
18 (78,3 %)
14 (60,9 %)
Середній вік (років)
57,7 ± 3,1
58,7 ± 2,5
53,8 ± 3,7
ХОЗЛ IІ стадія (кількість)
10 (43,5 %)
10 (43,5 %)
10 (43,5 %)
БА IІ ступінь (кількість)
7 (30,4 %)
6 (26,1 %)
6 (26,1 %)
БА IІІ ступінь (кількість)
6 (26,1 %)
7 (30,4 %)
7 (30,4 %)
Серед хворих І (основнї) групи чоловіків було 15 (65,2 %), жінок 8 (34,8 %),
середній вік склав (57,7 ± 3,1) років. 10 (43,5 %) хворих на ХОЗЛ IІ стадія, 7
(30,4 %) хворих на БА IІ ступінь тяжкості, 6 (26,1 %) хворих на БА IІІ ступінь
тяжкості.
Серед хворих ІІ (контрольної) групи чоловіків було 18 (78,3 %), жінок 5 (21,7
%), середній вік склав (58,7 ± 2,5) років. 10 (43,5 %) хворих на ХОЗЛ IІ
стадія, 6 (26,1 %) хворих на БА IІ ступінь тяжкості, 7 (30,4 %) хворих на БА
IІІ ступінь тяжкості.
Серед хворих ІІІ (контрольної) групи чоловіків було 14 (60,9 %), жінок 9 (39,1
%), середній вік склав (53,8 ± 3,7) років. 10 (43,5 %) хворих на ХОЗЛ IІ
стадія, 6 (26,1 %) хворих на БА IІ ступінь тяжкості, 7 (30,4 %) хворих на БА
IІІ ступінь тяжкості.
2.2. Клініко-функціональні та інструментальні методи дослідження
Перед початком дослідження всі хворі на ХОЗЛ, БА знаходились в періоді ремісії
захворювання.
Клінічні симптоми СОСА визначали, оцінювали та аналізували на підставі анкети,
розробленої на базі відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології
захворювання легень Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського
АМН України [15] до лікування, через 10 діб лікування та через 2 місяці після
лікування всім хворим в основній та контрольних групах.
Вивчали наступні симптоми СОСА:
1. Наявність пауз уві сні: немає, іноді, часто, не знаю.
2. Наявність хропіння: немає, помірне, голосне, голосне з паузами, не знаю.
3. Якість сну: спокійний, неспокійний, дуже неспокійний, не знаю.
4. Проблеми із засинанням: немає, засинання одразу, рідко.
5. Моторні реакції уві сні: рідко, часто, не знаю.
6. Прокидання через нічні позиви до сечовиділення: немає, прокидались 1 раз,
2-3 рази, більше 3 разів.
7. Сон у денний час: ніколи, менше 1 разу на тиждень, 1-2 рази на тиждень,
щодня.
8. Короткочасні засинання: вдень в транспорті, під час відпочинку.
9. Денна втомлюваність: часто, іноді, ніколи.
10. Головний біль зранку.
Усім пацієнтам проводили клінічне обстеження, видавали щод