Вы здесь

Фінансові домінанти тіньової економіки.

Автор: 
Фрадинський Олександр Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U002969
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ФІНАНСОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Ресурсне забезпечення тіньової економіки: фінансовий аспект
Необхідність виникнення та функціонування тіньової економіки зумовлена
суспільними потребами, які не можуть бути задоволені через об’єктивні причини.
Саме потреби є дієвим поштовхом для створення суспільних благ. З розвитком
суспільного виробництва та культури спостерігається збільшення та вдосконалення
у якісному, кількісному та структурному вираженні людських потреб: давні
потреби зникають, а нові з’являються.
Можливість тіньового забезпечення потреб людей прямо залежить від наявності у
сфері тіньової економіки певних ресурсів, котрі можна класифікувати таким
чином:
матеріальні – засоби та предмети праці, що використовують у процесі тіньового
задоволення суспільних потреб;
людські – кількість і структура трудових ресурсів, їх якісний рівень: освіта,
досвід роботи, рівень кваліфікації, а також підприємницькі можливості;
фінансові – наявні у суб’єктів тіньового господарювання фонди грошових коштів,
які можуть бути використанні у процесі створення тіньової вартості.
При цьому для матеріальних і людських ресурсів характерною особливістю є
можливість їх паралельного використання як у сфері тіньової економіки, так і в
офіційній економічній діяльності (виробництво так званої “лівої продукції”,
надання транспортних послуг службовим автотранспортом тощо).
Разом із цим, поширення у суспільстві системи тіньових економічних відносин не
може відбуватись без сфери тіньових фінансів – системи економічних відносин,
пов’язаних із формуванням тіньових фінансових ресурсів у результаті
розподільних відносин, об’єктом яких є тіньовий ВНП. Завданням сфери тіньових
фінансів є організація фінансового забезпечення тіньової економіки та розподіл
і перерозподіл утвореної неофіційної вартості між усіма учасниками нелегальної
господарської активності.
Відправна точка в дослідженні фінансового забезпечення сфери тіньової економіки
– результат тіньового виробництва товарів і послуг, відображений у вигляді
тіньового валового внутрішнього продукту (ВВПт), який є основним
макроекономічним показником тіньової економіки, тобто вартістю, створеною за
межами правового економічного поля держави, не зафіксованою в офіційній
статистиці. Проте в Україні, на наш погляд, варто вести мову не про тіньовий
ВВП, а тіньовий валовий національний продукт (ВНПт) з огляду на значну частку
тіньових доходів, які отримують наші співвітчизники в результаті неофіційної
зайнятості в країнах Західної Європи та Росії. Обсяги доходів українських
працівників-нелегалів, за підрахунками, дорівнюють величині дохідної частини
Державного бюджету. Головне призначення тіньового ВНП – забезпечення
індивідуальних і суспільних потреб, яке досягається шляхом його розподілу за
відповідними тіньовими фондами грошових коштів.
Разом із цим, забезпечення вказаного процесу потребує наявності тіньових
фінансів як механізму формування, розподілу та використання тіньових
централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів у результаті
розподілу та перерозподілу тіньового ВНП.
Виникнення тіньових фінансів зумовлено:
необхідністю вартісного перерозподілу утвореного тіньового продукту між
учасниками тіньової діяльності;
наявністю держави та діяльністю її контролюючих органів;
необхідністю легалізації утворених тіньових капіталів у межах офіційної
економічної діяльності;
наявністю загального еквівалента – грошей, які використовують переважно в
готівковій формі.
Як об’єктивне явище в системі економічних відносин держави тіньові фінанси
відіграють роль за наявності певних організаційно-правових засад та фінансових
інститутів. Зокрема, тіньовим фінансам властиві:
фондоутворюючий характер – формування в межах злочинних кримінальних структур
централізованих фондів грошових коштів, які мають винятково цільове призначення
або виконують функції резерву для покриття непередбачених витрат;
власна “податкова” система, уособленням якої є рекет з боку кримінальних
структур і хабарництво корумпованих державних службовців – вимагання грошових
коштів у суб’єктів як офіційної, так і тіньової діяльності, за “надання” послуг
у сфері охорони та захисту;
система “чорного” арбітражу – тіньове вирішення господарських спорів,
“вибивання” боргів як форми оптимізації дебіторської заборгованості.
Тіньові фінанси мають дві діалектичні форми: національну та міжнародну.
Національні тіньові фінанси не виходять за межі певної країни та безпосередньо
залежать від стану економічного розвитку останньої, діяльності її контролюючих
органів, географічного розташування, природних умов і ресурсів. На противагу
національним, міжнародні тіньові фінанси характеризуються участю в них
іноземних елементів і слугують насамперед для “відмивання” та подальшої
легалізації тіньових капіталів у межах офіційної економіки.
Залежно від господарських проблем, які вирішують у середовищі тіньової
економіки, на нашу думку, слід виокремити такі групи фінансових відносин:
пов’язані з формуванням суб’єктами тіньової економіки первинних тіньових
капіталів для організації та ведення неофіційної економічної діяльності;
які виникають у процесі формування та подальшого розподілу доходів, отриманих у
результаті виробництва й обміну продуктами тіньової економічної активності –
компенсація понесених матеріальних затрат, оплата праці тощо;
що виникають між представниками тіньового бізнесу та державою, спрямовані на
переливання фінансових ресурсів із офіційного сектора в тіньовий за рахунок
ухилення від сплати податків, безпідставного отримання пільг в оподаткуванні,
бюджетних позичок, нелегальних схем передачі пр