Вы здесь

Оптимізація хірургічного лікування хворих на вузловий колоїдний зоб

Автор: 
Люлька Олександр Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003053
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика хворих
Основу роботи складають матеріали обстежень і клінічних спостережень над 303
пацієнтами віком від 16 до 73 років з патологією щитоподібної залози, які
знаходились на лікуванні у хірургічному відділенні міської клінічної лікарні №2
міста Полтава за період з 1997 по 2003 рік.
У 60 з обстежених хворих з гістологічно встановленим діагнозом папілярного раку
(15), фолікулярного раку (5), вузлового колоїдного зоба (10), фолікулярної
аденоми (10), автоімунного тиреоїдиту (10) та дифузного токсичного зоба (10)
вивчали специфічність цитологічної картини і морфометрії ядер (каріометрії).
Предметом особливої уваги в цих дослідженнях було встановлення можливості
використання результатів каріометрії на першому етапі морфологічної діагностики
для диференційної діагностики вогнищевих утворів у ЩЗ.
Матеріалом для клінічних спостережень були 243 хворих, які поступали в клініку
з діагнозом вузлового зоба. У процесі доопераційного обстеження і за
результатами першого етапу морфологічної діагностики у 11 з них встановлений
злоякісний характер процесу. Ці хворі для подальшого лікування були переведені
в обласний онкологічний диспансер. Решта 232 хворих оперовані в нашій клініці.
За результатами гістологічного заключення у 4 з них діагностований папілярний
рак і у 12 – фолікулярна аденома. В послідуючому ці паціенти згідно мети і
завдань роботи не включені в аналіз клінічної симптоматики, розробку
лікувальної тактики, вибору об’єму операції, післяопераційної реабілітації.
Для аналізу результатів лікування хворі на вузловий колоїдний зоб були
розділені на дві групи – контрольну і основну. Контрольну склали пацієнти,
оперовані в клініці за період до 2001 року (118 хворих) і основну – після 2001
року (98 хворих).
Більшість хворих були у періоді працездатного віку та творчої діяльності.
Вікова характеристика та розподіл хворих за статтю, кількістю вузлів та їх
локалізацією, представлена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ВКЗ за віком, статтю, кількістю і локалізацією вузлів
Вік(роки),
стать
Локаліза-
ція,к-ть вузлів
До 20
ч ж
21-30
ч ж
31-40
ч ж
41-50
ч ж
51-60
ч ж
> 60
ч ж
Всього
ч ж
Солітарний вузол
4
10
1 18
2 41
17
4
3 94
97
Вузли в одній
долі
2
3
1 5
1 9
1 11
1
3 31
34
Вузли в обох
долях
2
3
3 7
1 32
1 5
5 49
54
Шийно-загру-динний зоб
1 2
1 5
22
2 29
31
Всього
6
15
2 26
7 59
3 65
1 32
13 203
216
Тривалість захворювання становила від 3 до 35 років. Нами встановлено, що з
збільшенням тривалості захворювання зростала кількість вузлових утворів в ЩЗ
(таблиця 2.2).
Разом з цим встановлено, що при довготривалому анамнезі зростає
кількість хворих з вузлами в обох долях, шийно-загрудинною локалізацією зоба та
кістозною трансформацією вузлів.
Таблиця 2.2
Тривалість захворювання і вузлові утвори в ЩЗ
Кількісна характеристика вузлових утворів
Тривалість захворювання (роки)

Всьо-
го
0- 5
6-10
11-15
16-20
21-25
26-30
> 30
Вузол в одній долі
n=97
31
26
18
11
97
Вузли в одній долі
n=34
7
34
Вузли в обох долях
n=54
10
12
11
14
54
В тому числі вузол
з кістою n=51
7
13
17
51
Шийно загрудин-ний зоб n=31

12
31
Всього
31
29
26
31
33
32
34
216
Слід зауважити, що шийно-загрудинна локалізація зоба мала місце у хворих з
анамнезом захворювання більше 15 років. В цих випадках переважали хворі з
вузлами в обох долях залози, а частка кістозної трансформації вузлів становила
29 % проти 6,5 % у пацієнтів з типовим розміщенням залози.
При визначенні ступеня збільшення залози користувались класифікацією,
рекомендованою ВООЗ (1994 рік) і прийнятою до застосування в Україні на У
з’їзді ендокринологів. Серед обстежених пацієнтів переважав зоб Ш ступеня
(табл. 2.3).
З збільшенням тривалості захворювання кількість пацієнтів з Ш ступенем розмірів
залози зростає. Розмір зоба П ступеня зустрічався лише у хворих віком до 40
років і з тривалістю хвороби до 15 років.
Таблиця 2.3
Тривалість захворювання і ступінь збільшення залози

Ступінь збільшення ЩЗ
Тривалість захворювання (роки)
Всьо-
го
0-5
6-10
11-15
16-20
21-25
26-30
> 30
ІІ
31
14
47
ІІІ
15
24
28
25
22
24
138
Шийно-загру-динний зоб

12
31
Всього
31
29
26
31
32
31
36
216
Разом з цим Ш ступінь збільшення залози та шийно-загрудинний зоб не
спостерігали у хворих при тривалості анамнезу до 5 років. Очевидно, що для
розвитку шийно-загрудинного зоба, тобто для опущення зобно зміненої залози з
типового місця розміщення донизу необхідний тривалий час. Про це свідчить той
факт, що такий зоб мав місце у хворих з тривалістю анамнезу захворювання більше
15 років.
Шийно-загрудинну локалізацію зоба Ш (25) і ІУ (6) ступенів за А.П. Романчишеним
спостерігали у 31 пацієнта. Віднести ці випадки до візуальних ступенів
збільшення залози згідно класифікації ВООЗ не є абсолютно правильними. У
зв’язку з цим для клінічної оцінки шийно-загрудинного зоба використовували
показники об’єму зобно-зміненої залози і виділили їх в окрему групу (табл.
2.4). При цьому ми виходили з того, що оцінка загрудинного зоба як клінічна так
і в, першу чергу, сонографічна має свої особливості. Для УЗ дослідж