Вы здесь

Оцінка бджолиного обніжжя за видовим складом, вмістом поживних речовин та морфологічними ознаками пилкових зерен

Автор: 
Локутова Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003256
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна схема досліджень
Основні дослідження з теми дисертаційної роботи виконані на базі Голосіївської
навчально-дослідної пасіки кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського НАУ
(м. Київ), навчально-виробничої пасіки НДГ “Великоснітинське” Фастівського
району Київської області. Окремі дослідження проведені на пасіках
Васильківського району Київської області, Чорнобаївського району Черкаської
області, Старо-Синявського племінного бджолозаводу Хмельницької області.
Дослідження виконували поетапно за схемою, яка наведена на рис. 2.1.
2.2. Методи досліджень
На першому етапі за методикою В.И. Долгошова [46] впродовж 2001–2003 років були
проведені фенологічні спостереження в умовах лісостепової зони України. При
цьому ставилось завдання вивчити особливості конвеєрного цвітіння медоносних
рослин як бази збирання бджолами пилку.
На Голосіївській навчально-дослідній пасіці вивчали послідовність і тривалість
цвітіння медоносних рослин переважно лісистої місцевості. Для сукупної
характеристики видового складу джерел пилку такі дослідження проведено також на
польових угіддях під час кочівель пасіки в літню пору.
Практичне значення для забезпечення бджіл нектарним та пилковим взятком має
період масового цвітіння. Початком масового цвітіння реєстрували дату, коли на
масиві розквітало не менше 10% певного виду рослин, закінченням цвітіння – коли
на рослинах залишалось 10% розкритих квіток. По відцвітанню останніх квіток на
більшості рослин визначали дату закінчення їх цвітіння.

Фенологією медоносних рослин охоплено період від початку цвітіння ліщини до
закінчення сезону збирання бджолами пилку. Результати обліку порівнювали з
датою середніх багаторічних спостережень, які проводились у Київській області
[126, 130].
В основу періодизації пасічного сезону поклали принципи пори року та термін
цвітіння основних медоносних рослин [126].
В дослідах використовували бджолині сім’ї української породи, що утримували в
багатокорпусних вуликах та вуликах-лежаках. Вивчення видового складу обніжжя
проводили методом відбирання проб від 3–5 бджолиних сімей.
Бджолині сім’ї відбирали за методом аналогів [68], з врахуванням того, щоб вони
були однакової сили, мали рівну кількість розплоду, корму Звертали увагу на вік
і походження матки (дані брали з журналів пасічного обліку). Силу сімей
визначали за кількістю зайнятих бджолами вуличок. Наявність розплоду
обліковували за площею, яку він займає на стільнику [27, 131,159].
Для відбору обніжжя використовували зовнішні пилковловлювачі конструкції
кафедри бджільництва НАУ. Відбір обніжжя проводили впродовж 3–5 днів, в кінці
кожного дослідного дня [160, 185].
У зв’язку з особливостями видового складу медоносних рослин і кочуванням пасік
на різні угіддя для збирання меду та бджолиного обніжжя було визначено бази
проведення досліджень в лісистій місцевості та польових угіддях.
Медоноси лісів, плодових насаджень і прирічкових смуг цвітуть у першу половину
сезону. В ранньовесняний період 2001–2003 р.р обніжжя було відібрано на
приватній пасіці в с. Чутово Полтавської області (3 проби). В період цвітіння
плодових культур, пізньовесняний період та період медозбору з липи відбирали
обніжжя на Голосівській навчально-дослідній пасіці НАУ. Відібрано 145 проб.
У літній період відбір проводили в польових умовах на час кочівлі Голосіївської
навчально-дослідної пасіки в с. Гвоздов Васильківського району Київської
області та на пасіці НДГ „Великоснітинське” Фастівського району Київської
області. Всього було отримано і проаналізовано 45 проб обніжжя.
В пізньолітній період дослідження проводили в польових умовах с. Велика Бурімка
Чорнобаївського району Черкаської області на бджолиних сім’ях
навчально-дослідної пасіки НАУ (отримано 45 проб).
Для визначення видового складу обніжжя також відбирали в Старо-синявському
плембджолозаводі Хмельницької області з маси товарної продукції, яка
представляла собою суміш обніжжя, що було відібране приблизно в однакові
стороки. Продукція була розфасована в герметично закриті бідони ємністю 25 кг
кожний. Кількість проб – 16 шт.
Упродовж всього періоду виконання дисертаційного дослідження було відібрано і
проаналізовано за видовим складом 299 проб бджолиного обніжжя. Кожну з них
вивчали за видовою належністю за співвідношенням ботанічних видів.
За кількістю та співвідношенням у відсотках в загальному денному зборі бджолине
обніжжя різних видів рослин розподілили на три групи: група І (О) – основні
(20% і більше); група ІІ (Д) – другорядні (6–19%) – група ІІІ (С) – супутні (5%
і менше).
Відібране обніжжя, як правило, не однорідне, а являє собою суміш обніжжя різних
рослин. Для попереднього визначення видової належності від денного збору кожної
сім’ї відбирали 100 обніжок і сортували їх за кольором та розміром.
Співвідношення бджолиного обніжжя різних видів рослин визначали шляхом
підрахунку кількості обніжок певного кольору та розміру у кожній сотні, після
чого ідентифікували їх пилкові зерна під мікроскопом.
При визначенні видового походження пилку зважали на колір обніжжя. Для цього
дослідні зразки обніжжя порівнювали з кольором обніжжя, яке знімали з кошичків
тих бджіл, яких відловлювали на квітках та зіставляли з таблицями кольорів
обніжжя різних видів рослин D. Hodges [224] та W. Kirk [231]. Сортування
здійснювали в один і той же час з 18 по 19 год. при електричному освітленні
[224].
Рис. 2.2 Використовуване обладнання та допоміжна література в лабораторії з
аналізу пилку в австрійському Інституті бджільництва
Остаточну ідентифікацію обніжжя проводили під світловими