Вы здесь

Сетаріоз великої рогатої худоби (епізоотологія, діагностика, заходи боротьби)

Автор: 
Прудкий Юрій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003468
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ методи виконання роботи
Роботу виконували упродовж 2003-2005 рр. на базі навчально-науково-виробничої
лабораторії кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва
Національного аграрного університету, лабораторії біохімії та ендокринології
Інституту онкології Академії медичних наук України, а також в неблагополучних з
сетаріозу великої рогатої худоби тваринницьких господарствах Київської
області.
Всього досліджено на сетаріоз 1723 голови великої рогатої худоби.
З метою зажиттєвої діагностики сетаріозу кров для ларвоскопічних досліджень
брали з вуха або яремної вени великої рогатої худоби. Для її стабілізації
використовували гепарин або 20%-ний розчин лимонно-кислого натрію. Виявлення
мікросетарій в крові проводили методом розчавленої краплі за М. Романовичем або
центрифугуванням стабілізованої крові за Т. Поповою [48]. Екстенсивність і
інтенсивність інвазії визначали шляхом підрахунку кількості личинок сетарій в 1
смі досліджуваної крові.
Підрахунок статевозрілих сетарій в місцях їх локалізації здійснювали після
забою великої рогатої худоби на Броварському забійному пункті Київської
області.
Проміжних хазяїв філярій (комарів родини Culicidae) відловлювали на пасовищі в
період нападання їх для кровоссання на велику рогату худобу. Дослідження
проводили в 2004 р. з квітня по жовтень включно.
З метою виявлення яєць трематод великої рогатої худоби досліджували фекалії
методом послідовного промивання з підрахунком їх кількості в 1 г досліджуваного
матеріалу. Яйця цестод і круглих гельмінтів знаходили при дослідженні фекалій
методом Фюллеборна. За результатами досліджень була одержана кількість яєць
паразитичних гельмінтів в 1 г фекалій великої рогатої худоби.
Для дегельмінтизації великої рогатої худоби, ураженої сетаріями, застосовували
вітчизняні лікарські засоби нововерм, бровермектин-ін'єкційний і бровермектин в
гранулах та зарубіжні – баймек і дектомакс.
Бровермектин-гранулят вводили перорально в дозах 3 та 4 г на 50 кг маси тіла
хворої тварини з водою. Решту препаратів застосовували підшкірно в ділянці
лопатки дворазово в дозі 1 смі на 50 кг маси тіла тварин. Повторно
дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводили через один тиждень.
Ефективність протисетаріозних лікарських засобів визначали через 14, 30 та 45
діб після останньої дегельмінтизації хворої на сетаріоз великої рогатої худоби
на основі лабораторних досліджень крові та виявлення в ній личинок цих круглих
гельмінтів.
В боротьбі з імагінальними стадіями кровосисних комарів використовували
інсектицид байофлай. Препарат застосовували в дозі 10 см3 на дорослу тварину
методом нанесення його на шкіру спинної частини тіла великої рогатої худоби
(рис. 2.1.).
Вивчення впливу байофлаю на імаго кровосисних комарів проводили на 725 коровах.
Морфологічні та біохімічні дослідження крові великої рогатої худоби здійснювали
на початку досліду та через 7, 14 і 28 діб після застосування цього препарату
[157].
Для знищення преімагінальних стадій розвитку проміжних хазяїв сетарій –
кровосисних комарів – застосовували вуглеамонійну сіль (ВАС). Це суміш
бікарбонату (99%) та карбонату (1%) амонію. Вона являє собою дрібні кристали
білого, сірого або рожевого кольору.
Дію вуглеамонійних солей на личинок кровосисних комарів вивчали в лабораторних
умовах на кафедрі паразитології та тропічної ветеринарії Національного
аграрного університету при температурі повітря 18-20єС та в природніх умовах –
у водоймі села Княжичі Броварського району Київської області. Дослідження
проводили в травні-червні 2005 р.
Рис. 2.1. Застосування байофлаю методом нанесення препарату на шкіру ділянки
спини великої рогатої худоби
Виготовлення препарату відбувається шляхом карбонізації водного розчину аміаку
вуглекислим газом. Після центрифугування вуглеамонійну сіль розфасовують в
поліетиленові мішки по 40 кг. Продукт для використання його в сільському
господарстві виробляється в Україні на Сєверодонецькому ДПП “Об’єднання Азот”
за технічними умовами для застосування у кормовиробництві (ТУ У 6-046878 73.
026-96) та для рослинництва (ТУ 113-05-1128332-15-92).
На повітрі вуглеамонійні солі починають повільно розкладатись при температурі,
що перевищує +15-20єС. Цей процес відбувається досить інтенсивно при 45-65єС з
вивільненням газоподібного аміаку (20%), вуглекислого газу (50%) та води (30%).
Ніяких інших хімічних сполук при розкладі вуглеамонійних солей не утворюється,
а наявність сторонніх домішок, в тому числі важких металів, за технічними
умовами допускається в кількості не більше 0,002%. Препарат добре розчиняється
у воді.
Гематологічні показники (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну
та виведення лейкограми) великої рогатої худоби визначали згідно
загальноприйнятих методик (І.П. Кондрахін, 1985).
Кількість еритроцитів підраховували за допомогою сітки Горяєва. Для визначення
показника ШОЕ був використаний метод Панченкова (1984) [84, 85, 165].
Вміт глюкози в плазмі крові визначали за кольоровою реакцією з орто-толуїдином,
кетонові тіла – йодометричним методом та за Н.Н. Пушкіною (1981), РН крові –
методом Р.Х. Кармолієва, вміст кальцію – трилонометричним методом за Д.Я.
Луцьким (1968), вміст неорганічного фосфору – за методом Брігса у модифікації
С.Д. Івановського, вміст магнію – за І.В. Петрухіним з тритановим жовтим, вміст
каротину в сироватці крові за В.Ф. Коромисловим та Л.А. Кудрявцевою (1973).
Активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) –
визначали фенілгідразиновим методом і на біохімічному аналізаторі “Cobas mira
Plu